К.е.н., старший викладач ЧЕРНЕГА І.І.

Уманський національний університет садівництва

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЩОДО МОТИВАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Основна діяльність людини – це праця, що займає, як мінімум, третину дорослого самостійного життя. Ряд етапів трудового життя людини охоплює більш ранні і пізні періоди його життя (вибір професії, трудове і професійне навчання, передача трудового досвіду в родині, використання професійної допомоги інших людей і т.д.). Стає очевидним, що праця, а отже, і всі питання з нею пов'язані мають велике значення для будь-якої людини і завжди знаходяться в полі уваги.

Результати, досягнуті людьми в процесі роботи, залежать не тільки від знань, навичок і здібностей цих людей. Ефективна діяльність можлива лише при наявності в працівників відповідної мотивації, тобто бажання працювати. Позитивна мотивація активує здібності людини, звільняє його потенціал, негативна мотивація гальмує прояв здібностей, перешкоджає досягненню цілей діяльності.

Питанням мотивації трудової діяльності населення займалися такі провідні українські науковці як: Д.П. Богиня, О.А. Бугуцький, С.О. Гудзинський, В.С. Дієсперов, М.І. Долішній, В.К. Збарський, О.І. Здоровцов, А.М. Колот, С.М. Онищенко та інші, але і надалі існує проблема недостатньої мотивації трудової діяльності працівників сільськогосподарських підприємств. 
Для сучасного українського села характерне послаблення трудової мотивації працівників. Покращення даної ситуації можливе лише у випадку продуктивної зайнятості сільського населення, але її формуванню заважає економічна криза, яка охопила всі сфери й галузі господарства держави. 

Мотивація – це спонукання людини або групи людей до досягнення цілей організації і включає в себе мотиви, інтереси, потреби, захоплення, мотиваційні установки або диспозиції, ідеали тощо [1].

Одне з найпростіших і розповсюджених визначень мотивації: мотив – це внутрішня цінність виконуваної діяльності. У приблизному розумінні таке визначення відбиває внутрішній стан людини, однак, варто помітити, що сили, які спонукують до дії, знаходяться поза і всередині людини та змушують її усвідомлено чи не усвідомлено робити деякі вчинки. При цьому зв'язок між окремими силами і діями людини опосередкований дуже складною системою взаємодій, у результаті чого різні люди можуть зовсім по-різному реагувати на однакові впливи з боку однакових сил.

В конституції України у статті 48 закріплено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає задоволення найелементарніших потреб – у харчуванні, одязі, житлі [2].

Для оцінки рівня життя населення в Україні та формування відповідних програм держава встановлює прожитковий мінімум. Розмір прожиткового мінімуму безпосередньо впливає на оплату праці, пенсії та соціальні виплати, частка яких у структурі грошових доходів сільських домогосподарств займає понад 50% [3].

Доходи населення в розрахунку на 1 особу становили у 2001 році – 2445,9 грн, в 2008 році – 13972,4 грн [4]. Місячний дохід дорівнював відповідно 203,8 грн та 1164,4 грн. Розмір мінімальної заробітної плати з 1 листопада 2009 року становив 744 грн, а з 1 грудня 2010 року – 922 грн. Зазначимо, що за матеріалами ООН частка населення України, що має доходи менші, ніж один долар на день, становить близько 3%, або понад 1,4 млн осіб. Статутом ООН передбачено, що всі її члени, серед яких і Україна, зобов’язані співпрацювати з цією організацією для сприяння підвищенню рівня життя, повної зайнятості населення і забезпечення соціального захисту людини [5].

З огляду на нинішню ситуацію в Україні, розглядаючи особливості економічного і функціонального розвитку її структур, можна прийти до висновку, що час мотивації, заснованої лише на грошовому заохоченні, поступово йде в минуле. Тому так необхідні зараз знання та удосконалення існуючих моделей мотивації. Розроблені на базі західної наукової парадигми, ці моделі є класичними в історії розвитку моделей мотивації. Але, вивчаючи їх, не слід також забувати, що будь-які сліпо перейняті схеми рідко приносять користь. До того ж, наймолодша з цих теорій була розроблена більш десятиліття тому, а це означає, що потрібні більш нові, які адекватно відображають реальність життя. Все це красномовно свідчить про необхідність і актуальність розвитку новітніх теорій мотивації, як у вітчизняному, так і світовому менеджменті.

Оскільки питання ефективного формування системи мотивації до ефективної праці зайнятого населення в наш час є невирішеним, то потрібно розробити напрямки розвитку системи відносин у сфері праці, удосконалити існуючу законодавчу та нормативно-правову базу з використанням досвіду країн світу і європейських стандартів, удосконалити організацію оплати праці як важливої складової мотиваційного механізму сільського населення [6].

Мотиваційні аспекти управління працею набули широкого застосування в країнах з розвинутою ринковою економікою. У нашій країні поняття мотивації праці з економічним змістом з'явилося порівняно недавно, в зв'язку з демократизацією виробництва. Раніше воно вживалося, в основному, у промисловій економічній соціології, педагогіці, психології. Це пояснювалося рядом причин. По-перше, економічні науки не прагнули проаналізувати взаємозв'язок своїх предметів з названими науками, і, по-друге, у чисто економічному змісті донедавна поняття “мотивація” підмінювалося поняттям “стимулювання”. Таке усічене розуміння мотиваційного процесу приводило до орієнтації на короткострокові економічні цілі, на досягнення скорішого прибутку. Це руйнівно діяло на особистість працівника, і не викликало зацікавленості у власному розвитку, самовдосконаленні, але саме ця система сьогодні має найважливіший резерв підвищення ефективності виробництва.

Зміст того, що в принципі здатне мотивувати людину, буквально безмежний, тому що все, що зроблено і виробляється суспільством, як у матеріальній, так і в духовній сферах, у кінцевому рахунку, людьми, які до різноманітних видів діяльності спонукаються настільки ж різноманітною мотивацією. Не набагато звужує цю проблему обмеження всієї багатогранності мотиваційного процесу мотивацією лише трудової діяльності.

Література:

1. Доманчук Д.П. Економіка праці / Д.П. Доманчук, А.Д. Чикуркова, С.Д. Лучик Камянець-Подільський: Абетка. – 2004. – С.332

2. Конституція України / Верховна Рада України. – Офіц. Вид. – К.: Парлам. вид-во. – 2008. – С. 64

3. Ярковий А.О. Шляхи подолання бідності сільського населення / А.О. Ярковий, Н.В. Морозюк // Економіка АПК. – 2010. – № 9. – С. 109-113

4. Статистичний щорічник України. – К.: Держкомстат України. – 2009. – С. 397

5. Полозенко Д.В. Соціальна сфера як засіб нарощування інтелектуального капіталу / Д.В. Полозенко // Економіка АПК. – 2010. – № 10. – С. 132-136

6. Чикуркова А.Д. Обґрунтування системи мотивації до ефективної праці зайнятого населення / А.Д. Чикуркова: Наук. Видання. – Луганський аграрний університет. – Луганськ. – 2006. – №62/85. – С.123