Клименко Володимир Іванович, Сколодчук Іван Якович

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

 

 

ПРОБЛЕМИ  ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

 НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

Реалізація курсу нашої держави на європейську  інтеграцію вимагає прискорення підготовки вітчизняних підприємств до жорстких умов міжна­родних ринків, що може бути досягнуто лише че­рез застосування сучасних інструментів управлін­ня якістю.

Все більш підприємств України, які стали на шлях євроінтеграції, підтверджують відловідність впроваджених систем управління шляхом оцінювання відповідності  міжнародним стандар­там. Як свідчить досвід, більше переваг від оцінювання відповідності СУЯ здобувають підприємства, які експорту­ють свою продукцію у промислово-розвинені країни. Відповідно до стандартів ISO серії 9000 підприємства можуть досягти успіху лише за умови, якщо якість ста­не предметом піклування усіх працівників, а не тільки керівництва, і що вона, забезпечуватиметься на кож­ній стадії життєвого циклу продукції або послуги.

Відродження економіки країни, її міжнародне ви­знання та авторитет тісно пов'язані з якістю продукції,що виробляється. І тому саме держава повинна забезпечувати всі необхідні умови для реалізації інноваційних процесів.

З метою стимулювання робіт з впровадження СУЯ в Україні на малих підприємствах надаються консультативні послуги, щодо створення систем управління якістю, щорічно проводяться Всеукраїнські конкурси з якості «100 кращих товарів України», «Європейський тиж­день якості», які ознайомлюють вітчизняних виробників зі світовим досвідом, щодо впровадження систем управління якістю у розвинених країнах.[1]

Проблема якості продукції та послуг вітчизня­ного виробництва хвилює усіх. Загальновідомо, що якість  продукції та послуг національного виробника відіграє першочергову роль у визначенні рівня жит­тя у країні, її конкурентоспроможності на міжнарод­ному ринку, стабільності національної валюти, тобто є чинником національної безпеки.

Постає питання чому ж темпи впровадження сучасних моделей СУЯ в Україні вкрай незадовільні? Проведення опитування на підприємствах, що впровадили СУЯ, виявило їх незадоволеність результатами впровадження у 60—80 випадків (подібна ситуація спостерігається у біль­шості країн СНД). Переваги у бізнесі, які надає під­приємствам впровадження навіть елементарної моделі СУЯ, добре відомі. Наприклад, вона спонукає органі­зацію до вивчення, задоволення та передбачування потреб споживача, дисциплінує працювати «точно за регламентами», чітко розподіляє відповідальності та повноваження. Отже, ліквідує дублювання функ­цій і пов'язані з цим витрати, має попереджувальний ефект, усуває причини невідповідностей (а не лише са­мі невідповідності), що збільшує ефективність роботи.[1]

Будь-яка система як організаційна множина, що становить цілісну єдність, повинна:

- бути комплексом взаємопов'язаних елементів (соціальних, організаційних, технічних тощо);

-      функціонувати в єдності з навколишнім середо­вищем;

-      бути елементом системи більш високого по­рядку (тобто СУЯ виробництва є елементом СУЯ промислово-господарських відносин). А елемент будь-якої системи повинен бути системою нижчого порядку.

«Життєздатність» будь-якої системи (тобто влас­тивість досягати поставленої стратегічної мети і протидіяти «відхиляючим» впливам) забезпечуєть­ся шляхом комплексної регламентації діяльності, єдності з системами вищого та нижчого рівнів, точ­ності та недвозначності регламентів тощо.[3]

Провівши подібний аналіз системи управління підприємства чи організації в Україні, щодо управління якістю,можна зробити висновок, що вона не може ефективно фун­кціонувати відірвано від систем вищого порядку, на­приклад, систем управління міністерств, соціальних і політичних систем управління у державі взагалі.

Таким чином, грунтуючись виключно на загаль­них закономірностях будь-якої системи темпи упровадження та ефективності функціонування СУЯ на підприємстві, безумовно, впливає ефективність систем управлін­ня вищого рівня — систем управління промисло­вими відносинами та влади. Отже, якщо конкурен­тоспроможність країни на міжнародному ринку в цілому визначається   підприємств, то конкурентоспроможність самих підприємств, як правило, — якістю влади,

Потрібно відзначити, суттєве відставання України у рівні досконалості систем управління вла­ди. Поняття конкурентоспроможності країни склад­не, багатофакторне і має бути грунтовно досліджене, але, як бачимо, вплив рівня досконалості існуючих  державних систем управління  на формуван­ня конкурентоспроможності країни є об'єктивною закономірністю. Розвинені країни світу постійно удосконалюють системи управління організацією виконавчої влади.[2]

Сучасне розуміння конкурентоспроможності найчастіше пов'язують із професійними навичками персоналу. Тобто, відста­вання досконалості систем управління державного рівня в Україні від європейських, що аналогів є одним із основних негативних факторів впливу на конкурентоспроможність  країни.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Віткін Л.: Світовий досвід упровадження та сертифікації систем управління. // Стандартизація. Сертифікація. Якість. -2010. -№2. - С. 43-49.

2. Друзюк В., Федак О.: Система управління якістю – інвестиція в майбутнє. // Стандартизація. Сертифікація. Якість. -2009 . -№1. - С. 51-54.

3. Редзюк А., Науменко В.: Оцінювання та сертифікація СУЯ //Стандартизація. Сертифікація. Якість. -2009 . -№5. - С. 32-41.