Підвальна О.Г., Павлюк Д.Є.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

 

Особливості морально-психологічних якостей менеджерів сільськогосподарських підприємств

 

Становлення ринку вже сьогодні поставило ряд нових завдань, вирішення яких неможливе на базі застарілих уявлень та підходів. Особливу гостроту в цьому плані набули питання перебудови кадрової політики. Як у суспільному господарстві, так і в інших сферах економіки проблеми інтенсифікації виробництва, кращого використання цінних кадрових ресурсів почали набувати ключового значення для пристосування підприємств до нових для них економічних умов [2] .

Проблема, яка існує в українському підприємстві (а отже і селі) – це відсутність в ньому фахівця з управління. Оскільки ще за радянських часів і до нині в сільськогосподарських підприємствах керівниками в основному ставали і стають фахівці технічних наук – агрономи, зооінженери, механіки і здебільшого навіть, коли висококваліфіковані спеціалісти у своїй галузі, вони показують не завжди позитивні результати діяльності в сфері управління підприємством. Саме люди є найважливішим елементом виробничого процесу підприємства.

Відомо, що будь-який ресурс повинен працювати з максимальною віддачею, тому на сьогодні постає питання не лише забезпечувати підприємства кваліфікованими працівниками, в тому числі і менеджерами, а й формування в останніх тих якостей, які сприятимуть підвищенню продуктивності праці [6] .

         На сьогодні вітчизняні науковці все більше уваги приділяють проблемі забезпечення і використання кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Серед них можна виділити таких вчених, як Саблук П.Т., Кісельов А. П.,  Янишин Я. С., Гуткевич С. А. Однак малодослідженим залишається морально-психологічний аспект діяльності керівного персоналу в сільськогосподарських підприємствах.

Управління належить до таких видів діяльності, які потребують специфічних людських якостей, які роблять конкретну особу придатною до менеджерської діяльності.

Дані якості слід розглядати лише в сукупності, оскільки вони характеризують одну особу, хоча з різних боків. Лише їх комплексне вивчення дасть змогу визначити придатність чи непридатність працівника до діяльності на посаді менеджера.

Виділяючи психологічні, інтелектуальні, професійні і соціальні якості, Г. В. Осовська підкреслює, що керівник повинен мати вольові якості, прагнення бути лідером, психологічну освіту, вміння адаптуватися [5]. Професор Й.С.Завадський серед морально-психологічних якостей найбільш важливими визначає високі життєві ідеали, чесність, правдивість, справедливість, об’єктивність, відповідальність, інтелігентність і толерантність, волю та мужність, розвинуте почуття обов’язку [1]. Професор В.І.Маслов через модель професійної компетентності також розкриває важливі якості керівника, виокремлюючи політичну культуру, патріотизм, високі моральні якості, суспільну активність та особисті якості.

Фундаментальні зміни в суспільстві, особливо на селі, зумовили й зміни в управ­лінській діяльності - вона значно ускладни­лася і можна припустити, що не спрощува­тиметься у майбутньому. Те, що освітній рівень відіграє важливу роль у менеджерсь­кій кар'єрі, підкреслюють багато авторів. Але у вітчизняних умо­вах, коли переважна більшість працівників, які працюють на менеджерських посадах, здобували освіту за попередніх політико-економічних умов, то відповідно й освітня складова не є абсолютно визначальною.

Навряд чи в сучасних умовах господарю­вання необхідно заперечувати доцільність у менеджерського персоналу такої характери­стики, як схильність до ризику. Щодо взаємозв'язку схильності до ризику і характеристик підприємства, зокрема ор­ганізаційно-правової форми господарюван­ня то показово, що найбільш схильними до ризику є керівники - власники фермерських господарств, а найменш - керівники това­риств з обмеженою відповідальністю [3] .

Щодо менеджера, задіяного в сучасному аграрному виробництві, крім професійно-кваліфікаційних характеристик, важливу роль відіграють ділові якості менеджера, зокрема компетентність та організаторські здібності, а також особисті риси: вольові, морально-психологічні якості, вимоги до здоров’я та способу життя.

Серед рис, які мають чітко визначений соціально-психологічний характер, за суспільною значущістю на перше місце висувається позиція соціальної активності. Вона охоплює такі необхідні складові особистості менеджера, як відповідальність за доручену справу, вміння поєднати свої особисті інтереси з інтересами колективу, енергійність та працездатність.

Важливою рисою керівника є товариськість особистості. Уміння спілкуватися з людьми, швидко і без напруження ввійти в контакт з будь-якою людиною, вміння впливати на людей, виступати публічно та інше - невід'ємна якість кожного керівника. Ця риса залежить від таланту людини, особливостей життєвого шляху і від власних зусиль .

Разом із зазначеними дослідники психології організаторської діяльності включають до структури особистості здібного керівника ще такі якості, як практично-психологічний розум, психологічний такт, стиль керівництва.

Окрім цього, слід зазначити, що однією з найважливіших вимог до якості мене­джера є його вміння створювати колектив. Від того, яким буде створений тим чи іншим керівником колектив, залежатимуть і успіхи в його управлінській діяльності. У зв'язку з цим до менеджера ставляться певні особливі психо­логічні вимоги. Так, він повинен володіти творчим мисленням, багатою, але при тому реальною уявою [3] .

Формування колективу пов'язано з розв'язанням проблеми психологічної сумі­сності. Це вимагає від менеджера знання психологічних особливостей працівників і вміння їх враховувати при формуванні окремих ланок колективу. Такий підхід, на думку Лиднюк А.О., дасть йому можливість впливати на форму­вання кращого соціально-психологічного клімату в колективі. Як свідчать американ­ські та японські дослідження в галузі мене­джменту, стабільних результатів досягають фірми, в яких панує спокійна морально-психологічна обстановка.

На жаль, більшість керівників госпо­дарств, будучи вихованими планово-адміністративною економікою, в силу соціа­льно-психологічних особливостей і поваж­ного віку не в змозі адаптуватися до сучас­них економічних реалій. Саме тому нині особливо важливим є фо­рмування нової системи підготовки та пере­підготовки менеджерського персоналу, яка враховуватиме особливості розвитку сільсь­кого господарства, а також соціально-психологічні особливості діяльності керів­ників сільськогосподарських підприємств. Це в цілому сприятиме кращій адаптації ме­неджерського персоналу до проблемних си­туацій, що виникають у процесі виробничо-господарської діяльності, а отже, підвищен­ня рівня їх професіоналізму[4] .

 

Список літератури:

1. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. Підручник. У 3-х томах, Том 1. Київ: Видавництво Європейського університету,  2002, 542 с.

2. Заставнюк О.О. Морально-психологічні якості особистості в структурі професійно-етичної культури менеджера // http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Natural/VKPI/FPP/2009-3-1/07_Zastavnuk.pdf

3. Лисенко Л.Л. Завдання менеджера. Риси, які характеризують менеджера // http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp50_3/knp50t3_89-94.pdf

4. Лиднюк А.О. Янишин Я. С. Соціально-психологічні особливості діяльності менеджерів сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2010. - №5. – С. 110-114.

5. Осовська Г.В. Основи менеджменту. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Кондор,  2003, 556 с.