Экономические науки/4. Инвестиционная деятельность и
фондовые рынки
Ткачук
В.О.,
Яцков О.Ю.
Науковий
керівник: доц. Поліщук О.А.
Вінницький
торговельно-економічний інститут
КНТЕУ,
Україна
Дослідження інвестиційної привабливості Вінницької області з
точки зору іноземних інвесторів
Інвестиційна
привабливість — це
узагальнююча характеристика переваг і недоліків окремих напрямків і об'єктів з
позиції конкретного інвестора. У процесі дослідження цих характеристик
формується рівень інвестиційної привабливості окремих галузей економіки.
Дослідженням інвестиційної
привабливості Вінницької області займались Власюк
О.С.,
Губанський Б.О., Калач Г.М. Динаміка змін рівня інвестиційної привабливості
Вінницької області виявилась однією з найвищих в Україні. Основним джерелом ресурсів виступає
приватний капітал, який інвестує ті підприємства, котрі створили сприятливі
умови для ведення прозорого бізнесу, мають належну ресурсну базу та
інфраструктуру, що дозволяє забезпечити окупність інвестицій.
В умовах доступу закордоних інвесторів до
ресурсів України важливо забезпечити вітчизняним підприємствам найсприятливіші
умови розвитку своєї справи. Правильне розуміння поняття «інвестиційна
привабливість» в умовах становлення інтелектуально-інформаційного способу
виробництва ще до процесу реального інвестування дає змогу визначити основні
напрями інвестування, умови інвестиційного процесу, встановити його критичні
параметри [1].
Інвестиційний потенціал регіону
складається з окремих потенціалів у дещо вужчому розумінні цього слова, а саме:
ресурсно-сировиннного; виробничого
(сукупний результат господарської діяльності населення); споживчого;
інфраструктурного (економічне становище та географічне розміщення регіону і
його інфраструктурного забезпеченість інтелектуального (освітній рівень
населення); інституційного (міра розвитку провідних інститутів ринкової
економіки); інноваційного (рівень впровадження досягнень НТП) [2].
Виходячи з цих та ряду інших позицій
розглянемо інвестиційний потенціал Вінницької області. На Вінниччину припадає
12,7% промислово-виробничого потенціалу України, 2% вартості основних
виробничих фондів і 2,6% випуску промислової продукції [3]. Область має багатогалузевий промисловий комплекс,
провідне місце в якому займають харчова галузь та машинобудування і металообробка.
В області працює понад 470 промислових підприємств 13 галузей промисловості.
Найбільш привабливим, для інвестування, сектором ринку є агропромисловий
комплекс. Питома вага його у валовому регіональному суспільному продукті
складає більш 62%.Унікальним інвестиційним потенціалом Вінницького регіону є
земельні ресурси. Площа сільськогосподарських угідь складає 2 млн. га, із них
рілля 1,7 млн. га, багаторічних насаджень - 54 тис. га, сіножатей - 51 тис. га,
пасовищ - 181 тис. га. У орних землях переважають опідзолені ґрунти. Значну
частину - 21% займають ґрунти чорноземного типу, це унікальна в масштабах
усього світу концентрація високоякісних земельних ресурсів [2]. На території області станом на 1.07.2009 р.
функціонують 825 новостворених сільськогосподарських підприємства, з них 96
приватних підприємства, 458 – товариства з обмеженою відповідальністю, 242 –
сільськогосподарські кооперативи та 29 селянські (фермерські) господарства.
Крім цього діють 906 селянських (фермерських) господарства [4].
За період
з 2005 по 2009 рік в області
зареєстровано фактично внесених прямих іноземних інвестицій на
суму 22,3 млн. дол. США
Найвагоміша частка інвестицій припадає на Сполучені Штати Америки,
Канаду, Іспанію, Німеччину, Австрію, Люксембург, Угорщину. Намітилась тенденція
надходження в область інвестицій у вигляді обладнання та іншого майна [5].
За 2009 рік в підприємства малого бізнесу області внасено іноземних
інвестицій на суму майже 10,5 млн. дол.
США, із них у вигляді майна 9,8 млн. дол. США, що складає 93,7 % від загальної
суми іноземних інвестицій. В порівнянні з відповідним періодом попереднього
року іноземних інвестицій надійшло на підприємства області більш як на 8 млн.
дол. США, обсяг інвестицій зріс в 5 раз [3].
Загалом економічний розвиток області характеризується закріпленням тенденцій до стабілізації, нарощенням обсягів виробництва, покращенням фінансового стану, зменшенням суми допущених збитків та кількості збиткових підприємств, проте, говорячи про іноземні інвестиції треба враховувати світовий досвід, який показує, що найбільших успіхів у залученні іноземних інвестицій досягають ті регіони, які, по-перше, ставлять таку мету, як пріоритетну в своїй економіці, по-друге, використовують при цьому можливо більший набір заходів. Головне тут: створення привабливого інвестиційного клімату; створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості. відмітимо, що інвестиційне забезпечення суб’єктів господарювання має здійснюватись на трьох рівнях – державному, регіональному і на рівні підприємства. Основною метою інвестиційної політики повинно стати досягнення максимальної узгодженості дій на всіх цих рівнях.
Література:
1. Губський Б.О.
«Економіка України. Проблеми міжнародного інвестування в Україні». К.: НІДС,
2003.
2. Калач Г.М.
Інвестування у розвиток реального сектору економіки України // Економіка,
фінанси, право. – 2008. – № 7. – С. 3–6.
3. Управління статистики Вінницької області.
4. www.vin.gov.ua.
5.
www.vinrada.gov.ua.