Экономические науки/ экономическая теория

К.е.н. Новікова Н.Л.

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Гносеологічна природа категорії

 “економічний інтерес”

 

Аналіз особливостей розвитку теорії економічних інтересів в сучасних умовах вимагає уточнення деяких принципових питань щодо їх онтологічної та гносеологічної природи.

Відомо, що поняттям "інтерес" широко оперують філософи, економісти, юристи, соціологи, політологи, психологи, педаго­ги та представники інших суспільних дисциплін. При багато­плановості досліджень різноманітних сторін розвитку суспільс­тва часто зміст і функціональне значення інтересу модифікується, набуває певної специфічності. Створюється ви­димість існування багатьох абсолютно самостійних категорій, що не мають нічого спільного між собою, хоч кожна з них і на­зивається інтересом. Наприклад, лінгвісти, виводячи етимоло­гічне поняття інтересу із середньовічного латинського interesse (мати значення), визначають його двоїсто: 1) як увага людини, збуджувана чим-небудь важливим чи привабливим для неї; 2) як цікавість, значущість [2]. А з французької "інтерес" - це ко­ристь, вигода, прибуток, відсотки, приріст на гроті. Звичайно, сутність соціальних категорій неможливо пояснити за допомо­гою семантики. Однак, розуміння значень тих чи інших слів, що використовуються для формулювання законів і категорій, нам уявляється досить-таки важливим і необхідним [1].

Психологи та педагоги трактують інтерес як стан свідо­мості, спрямованість думок і уваги на певний предмет, придбання благ, знань, отримання задоволень тощо. Еко­номічна теорія ж на відміну від психології концентрує свою увагу при вивченні інтересів не на психосуб'єктивних факторах, а на їх зв'язку з матеріальним виробництвом, вивчає їхню об'єктивну природу, закономірності формування і розвитку, місце та роль у суспільному розвитку.

Розходження поглядів при визначенні даної категорії представниками окремих суспільних наук виявляється не лише у відмінностях між дефініціями, але й, що більш важ­ливо, у концептуальному розумінні сутності інтересів. Іноді взагалі відмовляється в праві на існування інтересу як загальносоціологічної категорії.

Навряд чи така позиція може вважатися прийнятною, оскі­льки її прихильники, заперечуючи поняття "інтерес взагалі", тим самим пропонують давати йому кілька визначень відпові­дно до специфіки потреб і вимог різних наук. Допускається існування багатьох визначень інтересу не лише тому, що ця категорія пронизує як базисні, так і надбудовні відносини, а й також залежно від конкретної мети того чи іншого окремого дослідження. Підтримка такої позиції означала б, що навіть у межах економічної теорії можна давати безліч понять інтере­су. Адже останній правомірно розглядати в діалектичному взаємозв'язку з будь-якою іншою економічною категорією. Подібна ситуація повторювана практично в усіх соціальних дисциплінах. Інша річ, кожна наука виділяє певний акцент у визначенні та дослідженні інтересів залежно від власної ці­льової спрямованості. Але це не означає "належності" катего­рії винятково до окремої наукової сфери чи автономного існу­вання кількох взаємоізолюючих самостійних категорій під однією назвою - "інтерес".

В основі визначення будь-якого поняття має лежати не розуміння його конкретною наукою і тим більше не окремим дослідженням, а сам об'єкт, що вивчається. Якщо різні науки вивчають різнобічне той самий об'єкт (у нашому випадку це інтерес), то вони мають спільними зусиллями виробити таке визначення, яке б визначало найбільш істотні його (об'єкта) риси. Звичайно, кожна наука відповідно до свого предмета та завдань може сконцентрувати увагу на окремих різноманітних ознаках об'єкта і не дублювати їх розгляд. Якщо останні дійсно існують, то це ще не означає, що вони мають лежати в основі альтернативного визначення. Як відомо, не лише інтереси, а й суспільство, виробництво, праця, держава, особистість та інші категорії вивчаються різними соціа­льними науками. А, наприклад, таке поняття як матерія так чи інакше розглядається всіма науками, не лише соціальни­ми. Це означає, що кожна із названих категорій існує як гранично загальне для всіх наук поняття.

Ми вважаємо методологічно правильним твердження, згідно з яким інтерес є загальносоціологічною категорією. Воно знай­шло чітке відображення в працях відомого російського соціо­лога А.Г. Здравомислова. "Потреби, інтереси, цінності - за­значав вчений, - пронизують всі сфери суспільного життя, всі соціальні структури та відносини. Тому вони є загальними поняттями для всіх суспільних наук і в цьому розумінні - загальносоціологічними". У цілому подібна позиція підтриму­ється й у сучасній економічній літературі.

 

Література:

1.    

2.   Саблук П.Т. Підвищення ролі аграрної економічної науки у формуванні та реалізації аграрної політики в Україні // Економіка АПК. – 2001. – №3. – С. 3-10.

3.   Словник термінів ринкової економіки / За заг. ред. В.І. Науменка. – К., 2006. – С. 88.