Економічні науки/15.Державне регулювання економіки

Татарчук М.І.

Науковий керівник доцент Ліщинська Л.Б.

Вінницький торгівельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Основні напрямки модернізації державного фінансового контролю в Україні

Складовою частиною контролю будь-якої держави є фінансовий контроль, що передбачає узгодження функцій всіх контролюючих суб’єктів. Тому необхідність модернізації державного фінансового контролю в Україні вимагає розробки нових підходів для вирішення теоретичних і практичних проблем в організації контролю.

Метою статті є визначення стану державного фінансового контролю в Україні та розробка основних напрямів його удосконалення.

Питання фінансового контролю досліджують вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як: М.І. Баканов, І.А. Василик, Є.А. Бурцев, Ю.А. Данилевський, Н.І. Дорош, І.К. Дрозд, В.Б. Івашкевич, М.М. Каленський, Є.В. Калюга, Е.А. Кочерін, В.І. Кравченко, В.Ф. Максимова, В. Мельник, В.Ф. Палій, І.Б. Стефанюк, В.О. Шевчук, О.О. Шпіг та ін.

Законодавчі та інші правові акти, прийняті за часів незалежної України, значно обмежили державний контроль за господарською діяльністю підприємств, організацій і установ, а в окремих сферах взагалі виключили його застосування, що призвело до різкого скорочення контрольно-ревізійного апарату.

У сучасних умовах складність об’єктів, що контролюються, значно перевищує можливості суб’єктів контролю (органів управління та контролюючих органів). Це зумовлює недостатню ефективність контролю, тому що його органи з об’єктивних причин неспроможні регулярно і своєчасно надавати інформацію, необхідну для якісної контрольної діяльності.

В економічній літературі спостерігається єдність поглядів науковців щодо причин незадовільного стану фінансового контролю в Україні. Як правило, вони виділяють: відсутність єдиної концепції державного фінансового контролю в Україні; недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності суб’єктів контролю, що спричиняє недосконалість їх координації; відсутність єдиної інформаційної та методологічної бази контролю, що ускладнює досягнення його загальної мети; недосконалість організаційної структури контролю; недотримання принципу гласності контролю [2].

Проте досить різноманітними є напрями удосконалення системи фінансового контролю в Україні. Одним із напрямів є поліпшення нормативно-правового забезпечення контрольної функції держави. Система державного фінансового контролю в Україні функціонує згідно Конституції та чинного законодавства України, регламентується підзаконними актами. Ці норми часто носять суперечливий характер, не охоплюють потрібні сфери, не розмежовують функції та повноваження контрольних органів, що призводить до того, що система не має цілісності й дієвості.

Використання всіма суб’єктами державного фінансового контролю у своїй діяльності єдиних базових принципів і основних процедур, як показує світовий досвід, буде сприяти підвищенню якості контрольних заходів, більш повному охопленню ними фінансових операцій.

На відміну від європейських країн, в Україні відсутній Вищий орган фінансового контролю, який би здійснював координацію діяльності усіх інших державних контролюючих органів.

В сучасних умовах доцільно запропонувати, щоб найвищим органом державного фінансового контролю в країні була б Рахункова палата, що у свою чергу надавала більше можливостей для підвищення об’єктивності та гласності контролю. Для реалізації запропонованого підходу є доцільним внести відповідні зміни до Конституції України та Закону України «Про Рахункову палату», наділивши останню більш широкими функціями.

Відсутність єдиної інформаційної та методологічної бази контролю знижує ефективність роботи контролюючих органів. З метою вирішення цієї проблеми необхідно створити єдину інформаційну базу, узгодити і удосконалити законодавство, відпрацювати методику проведення перевірок.

Дієвий державний фінансовий контроль не лише вказує на відхилення від норм, а здатний забезпечити запобігання незаконному та неефективному використанню фінансових ресурсів держави. Проблема в тому, що фінансовий контроль в Україні до цього часу не має системного характеру і не забезпечує виконання тих завдань, які повинен виконувати як на макро-, так і на макрорівні [1].

З метою вдосконалення організації фінансового контролю потрібно використовувати досвід зарубіжних країн. Це дасть можливість українським фахівцям якнайкраще вдосконалити існуючу в Україні систему контролю. Необхідно усвідомити, що потрібно використовувати тільки найкращі досягнення зарубіжних вчених, які можуть бути ефективно застосовані до існуючої системи контролю.

Для удосконалення законодавства необхідна розробка механізмів взаємодії всіх елементів системи державного фінансового контролю України. Все це створить стимул до її модернізації. Пріоритетними напрямами, спрямованими на підвищення ефективності функціонування фінансового контролю, є:

організація фінансового контролю, побудована на міжнародній практиці, але адаптована до України, що дасть змогу органам державного фінансового контролю забезпечити контроль за використанням бюджетних коштів і правильністю складання фінансової звітності суб’єктами господарювання;

прийняття Закону України «Про державний фінансовий контроль» і законодавче забезпечення принципу незалежності органів державного фінансового контролю під час проведення контрольних заходів;

проголошення статусу вищого органу державного фінансового контролю (Рахункової палати України);

дотримання принципу гласності контролю, що передбачає періодичне оприлюднення системою державного фінансового контролю своєчасної та достовірної інформації щодо напрямів використання бюджетних коштів;

розробка і практична реалізація концепції цілісної системи державного фінансового контролю, заснованої на єдиних принципах, правилах, методології та інформаційній базі;

узгодження основних напрямів взаємодії правових актів державного фінансового контролю з актами інших підгалузей (сфер) фінансового права;

оптимізація функцій та повноважень кожного контрольного органу, що сприятиме формуванню ефективної організаційної структури системи державного фінансового контролю [3].

Запропоновані напрями удосконалення сприятимуть створенню єдиної системи державного фінансового контролю в Україні, удосконаленню законодавчих актів, що регламентують організацію контролю, підвищенню якості його організаційного, методологічного та інформаційного забезпечення.

Отже, державний фінансовий контроль є невід’ємним складовим елементом державного управління. Тому передусім необхідно забезпечити функціонування такої системи контролю, яка б ефективно запобігала усім можливим порушенням і зловживанням, а також вказувала на ті недоліки, які існують на об’єктах контролю та можливості їх усунення в майбутньому.

Література:

1. Дмитренко Г.В Проблеми удосконалення державного фінансового контролю в контексті зарубіжного досвіду // Економіка та держава. – 2009. – №7. – С.76-79.

2. Любенко А. Сучасні вимоги до державного фінансового контролю в Україні //Економічний аналіз. – 2010. – №6. – С. 441-443.

3. Чупіс А.В. Пріоритетні напрями удосконалення системи державного фінансового контролю // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2009. – №2. – С.65-68.