Економічні науки/7. Облік і аудит

Татарчук М.І.

Науковий керівник доцент Кудирко О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми і перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні

 

В умовах економічної кризи ефективність діяльності підприємства багато в чому залежить від організації системи внутрішнього контролю. Внутрішній аудит бере частину функцій внутрішньогосподарського контролю та сприяє ефективному виконанню завдань і цілей, задля яких функціонує підприємство. Актуальність створення на підприємствах підрозділів внутрішнього аудиту та нормативного регулювання їх­ньої діяльності є беззаперечною.

Питання розвитку внутрішнього аудиту є об’єктом досліджен­ня в різних наукових роботах таких вчених як Прилипко С., Редько О., Ткаченко А., Бодюк А., Сухарева Л.. В наукових працях ними розглядається поняття вну­трішнього аудиту, але не деталізуються основні проблемні аспекти його розвитку. Кожний із згаданих науковців по своєму розглядає функції внутрішнього аудиту та певним чином формує стратегічні та тактичні завдання.

Метою статті є дослідження стану розвитку внутрішнього аудиту в Україні, а також визначення перспектив його розвитку на підприємствах України з практичної точки зору, виявлення питань викликів, що постають перед професією внутрішнього ау­дитора.

Основним аспектом будь-якої діяльності в цілому та внутріш­нього аудиту зокрема є нормативне забезпечення. В Україні май­же повністю відсутнє методичне забезпечення внутрішнього ау­диту. Це у свою чергу призводить до недоліків при проведені аудиту.

Для того, щоб поглибити знання в теорії та практиці внутріш­нього аудиту необхідно звернутися до світової практики, оскільки в зарубіжних підприємств є більше досвіду в даному питанні. У світовій практиці під аудитом розуміють будь-яку процедуру, яка сприяє зменшенню схильності до ризику.

Належний внутрішній аудит по­винен фіксувати та відслідковувати дотримання суб’єктами контролю вимог чинних законодавчих та нор­мативних актів щодо ефективності та цільового використання бюджетних або власних коштів, збереження майна, правомірність та ефектив­ність використання фінансових, ма­теріальних і трудових ресурсів, достовірності бухгалтерського обліку і звітності тощо [3].

Належно організована робота внутріш­нього аудиту, а особливо в умовах економіч­ної кризи, спонукатиме працівників підприєм­ства дотримувався чинного законодавства та нормативних актів, а також розробленої підприємством політики, планів, внутрішніх пра­вил та процедур вчасно виявляти та знижу­вати ризик непередбачених витрат чи втрати репутації підприємством.

Ефективний внутрішній аудит може знизити витрати компанії на зовнішній аудит, але не може скасувати необхідність зовнішнього ау­диту для компанії. Також важливо врахувати, що не рекомендуєть­ся користуватися послугами зовнішнього аудитора компанії для проведення внутрішніх аудитів, оскільки подібне поєднання може призвести до втрати принципу незалежності, що є одним із пер­шорядних чинників у роботі зовнішнього аудитора.

На основі аналізу робіт сучасних вчених та вивчення світового досвіду можна виокремити такі принципи та вимоги щодо органі­зації ефективної системи внутріш­нього аудиту на підприємстві: надійність; динамічність; адаптивність; саморегуляція; постійність (постійне та ефективне функціонування системи внутрішнього аудиту дозволяє своєчасно виявляти випадки шахрайства, господарських порушень та інших відхи­лень від норм, що регулюють фінансово-господарську діяльність підприємства); безперервність розвитку та удосконалення системи внутрішнього аудиту.

Підвищенню ефективності діяльності підприємства може суттєво сприяти інтеграція внутрішнього аудиту з управлінсь­ким обліком та функціонально-вартісним аналізом, які спільно мають утворити систему дієвого корпоративного контролінгу, покликану вишукувати та мобілізувати резерви економії ресур­сів, раціоналізацію технологічних процесів, зменшення собівартості та підвищення конкурентоспроможності продукції, товарів, робіт (послуг). Таким чином наступним проблемним аспектом внутрішнього аудиту є визначення його місця серед системи управління підприємством. Тобто підприємство не повинне роз­глядати внутрішній аудит як систему лише контролю з фіскаль­ною метою, а як систему, що покликана знайти приховані резер­ви на підприємстві з метою покращення ефективності діяльності підприємства [2].

Не слід забувати і про такий аспект, як розробка методик вну­трішнього аудиту, робочої документації тощо. Такі документи на підприємстві можна оформити у вигляді корпоративних стандар­тів, що значно полегшить роботу внутрішніх аудиторів та сприяти­ме усвідомленню управлінським складом  підприємства тієї інфор­мації, що надає аудит.

Суб’єктами внутрішнього аудиту виступають працівники підпри­ємства, які здійснюють контрольні дії при виконанні покладених на них обов’язків або тільки на основі відповідних прав, а також спеціалісти, що приймають рішення про активи підприємства (превентивний контроль), спеціалісти бухгал­терського підрозділу на етапі оформлення та здійснення операції (превентивний та поточний контроль) та спеціалісти, які здійснюва­тимуть ретроспективний контроль операцій та системи бухгалтерсь­кого обліку у розрізі аналітичних показників [2].

До проблемних аспектів внутрішнього аудиту слід віднести: недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю; неефективність діючої нормативно-правової бази в питанні внутрішнього аудиту; брак достатнього досвіду аудиторської діяльності; недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів; відсутність типових форм документів з аудиту в цілому та внутрішнього аудиту тощо [1].

Перераховані проблемні аспекти розвитку внутрішнього ауди­ту в Україні призводять до меншої ефективності здійснення вну­трішнього аудиту на підприємстві та до недовіри щодо такої систе­ми на підприємстві. Хоча із впровадженням внутрішнього аудиту підприємство має істотні переваги, зокрема: виявлення резервів засобів та джерел підприємства; розробка рекомендацій щодо удосконалення системи облі­ку на підприємстві, що в кінцевому випадку призведе до економії витрат; ефективна система внутрішнього аудиту на підприємстві значно підвищує інтерес інвесторів до таких підприємств.

Отже, до основних проблем розвитку внутрішнього аудиту в Україні слід віднести насамперед недостатнє норматив­не та методологічне забезпечення, що спричиняє полеміку в са­мих принципах, методах, методології та процедурах внутрішньо­го аудиту. Також не слід забувати і про відсутність внутрішніх розробок щодо організації та методики внутрішнього аудиту на підприємстві.

Таким чином, першочерговим завданнями є: удосконалення законодавчого регулювання внутрішнього аудиту в Україні; визначення на методичному рівні принципів внутрішнього аудиту; подальша розробка і впровадження нормативів внутріш­нього аудиту; поліпшення методики та організації внутрішнього аудиту, його якості та розробка оптимальної методики, питання аудитор­ської етики та інші. Вирішення таких проблем спрямоване на укріплення позицій та авторитету внутрішнього аудиту в Україні.

Література:

1.   Кравченко В.В. Проблеми та перспективи розвитку внутрішнього аудиту в сучасних умовах господарювання // Наукові праці КНТЕУ. Економічні науки – 2010. – № 17. – С. 32-35.   

2.   Макеєва О. Перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні // Економіст. – 2010. – №6. – С. 54-57.

3.   Марченко Д.М. Удосконалення організації внутрішнього фінансового контролю підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №2. – С. 163-171.