К.е.н., доцент Мулик Т. О., Пльонсак О. Л.

Вінницький національний аграрний університет

Аналітична оцінка формування заробітної плати на підприємстві

В умовах ринкової трансформації необхідним чинником забезпечення економічного прогресу є підвищення заробітної плати, її платоспроможності, доведення її не лише до прожиткового мінімуму, а й до рівня, який би забезпечував гідне існування працівнику та членам його родини, як цього вимагають міжнародні стандарти. З огляду на сучасний стан функціонування інституту заробітної плати тема дослідження не втрачає своєї актуальності та потребує подальшого теоретичного аналізу, практичного втілення рекомендацій і пропозицій [ 2].

Оскільки заробітна плата існує у двох основних формах: погодиній і відрядній.

Погодина заробітна плата - це оплата вартості та ціни робочої сили за її функціонування протягом певного робочого часу. Для визначення рівня оплати робочої сили з'ясовують погодинну ставку заробітної плати, яку називають ціною праці [1 ].

Погодинна оплата праці як різновид почасової використовується для подовження тривалості робочого дня. Під час економічної кризи підприємці скорочують робочий час з одночасним зниженням погодинної заробітної плати, що призводить до зниження заробітної плати нижче від вартості робочої сили.

Відрядна заробітна плата - це оплата вартості й ціни товару робоча сила залежно від розмірів вироботку за одиницю часу. Вона є перетворенною формою погодинної заробітної плати. Витрати робочої сили за цієї форми заробітної плати вимірюється кількістю і якістю виробленної продукції. Відрядна заробітна плата використовується для підвищення інтенсивності праці, скорочення витрат на нагляд за робітниками, посилення конкуренції серед робітників.

Аналізуючи заробітну плату на підприємстві в сучасній економічній системі застосовують такі системи заробітної плати: тарифні, преміальні, колективні форми оплати. Їх вибір залежить від трьох основних факторів: а) ступені контролю робітником кількості і якості виробленної продукції; б) ретельності, з якою продукція може бути врахована; в) рівня витрат, пов'язаних із впровадженням тієї чи іншої системи оплати праці.

Отже, заробітна плата як показник, залежний безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці, конкурентноспроможності продукції, є не лише індикатором, що визначає загальний життевий рівень працівників. Від її стану та форм реалізації, частки у валовому національному продукті багато в чому залежить також можливості розвитку економіки взагалі. Важливим для сучасного перехідного періоду в становлені ринкових відносин в Україні є розгляд заробітної плати через призму домінуючих форм її виплати працівникам. Їх еволюція за роки ринкових трансформацій дозволяє вести мову про використання трьох видів оплати: грошової, натуральної і змішаної.

Аналізуючи оплату праці у грошовій формі, що зумовлено провідним значенням грошей як загального еквівалента зрілого етапу товарно-грошових відносин суб'єктів ринку. Разом з тим оплата праці може забезпечуватись натуральними виплатами, коли вони є сприйнятними і бажаними для працівників. Це характерно для організації оплати праці насамперед в сільськогосподарському виробництві. Як правило, для натуральної оплати використовується продукція власного виробництва, що може бути безпосереднім предметом споживання. Підприємства, зайняті реалізацією продукції, чи ті, що не мають власного виробництва товарів споживання, можуть розраховуватись із працівниками продукцією інших виробників, виходячи з можливостей її придбання або наявних товарних запасів.

Одночасне застосування грошових і натуральних виплат веде до появи змішаної форми оплати, елементами якої можуть виступати й інші форми розрахунків.

Отже, величина заробітної плати поряд з оцінкою матеріального становища працівників багато в чому визначає стан економіки, ступінь її розвитку і місце на світовому ринку товарів. В цьому проявляється подвійність зарплати як соціальної і економічної категорій. З одного боку вона відбиває розміри індивідуальної зарплати, з якої видно, наскільки вона забеспечує людині певний рівень життя, з другого показує витрати на відтворення робочої сили [ 3 ].

Оскільки аналіз тенденцій заробітної плати і ринку праці показує, що зарплата не виконуючи свої основні функції (відтворювальну, регулюючу, мотиваційну і стимулюючу), виконує інші функції, зумовлені особливостями перехідного періоду, а саме: збереження зайнятості, попередження безробіття ціною зниження реальної зарплати; перерозподілу зайнятих за секторами економіки, її галузями і регіонами; зростання нелегальної діяльності й вторинної і навіть третинної зайнятості; посилення конкуренції на ринку праці; підвищення мобільності робочої сили.

Отже, заробітна плата певною мірою виконує деякі свої ринкові функції, впливаючи на динаміку попиту і пропозиції на ринку праці. Специфіка організації й диференціація заробітної плати в умовах перехідної економіки зумовила її своєрідну роль як регулювальника ринку праці.

Список використаних джерел:

1. Бугай В.З., Омельченко В.М., Заробітна плата та її складові // Держава та регіони. -2009.- №11.- С.34-36.

2. Версаль Н.І., Чеберянко О.В.Аналіз структурних особливостей заробітної пдати. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. –№1. – С.34-38.

3. Власенкова Ю.А. Розрахунок середньої заробітної плати для визначення суми вихідної допомоги.// Фінансовий ринок України. – 2008.- №7/8.- С.37-39.