Экономические науки/Маркетинг и менеджмент.

Ульяницька О.В, Голуб Ю.О

Донбаський Державний Технічний Університет, м. Алчевськ

ЗНАЧЕННЯ МАРКЕТИНГУ НА РИНКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

У наш час бурхливий розвиток інформаційних технологій перетворив інтелектуальну власність в один із найліквідніших товарів. Цей дуже цінний ресурс може, як магніт, притягувати до себе серйозні інвестиції, як національні так і іноземні, а широке впровадження нових технологій і просування наукових розробок у виробництво дає потужний поштовх розвитку внутрішніх галузей промисловості. Та й сама собою інтелектуальна власність - дуже цінне джерело доходів. Маркетинг інтелектуальної власності – це діяльність, яка стала охоплювати процеси від виникнення ідеї нового товару чи послуги до після продажного їх обслуговування[1].

Інтелектуальна власність, у випадку її ефективного використання, є важливим інструментом для створення іміджу свого бізнесу на ринку. Права інтелектуальної власності у сполученні з іншими інструментами маркетингу (такими як реклама й інші заходи щодо просування товарів) є важливими для того, щоб наприклад просувати продукцію і послуги і здобувати потенційну клієнтуру, як на національних, так і на іноземних ринках[3].

Об’єкт інтелектуальної власності , який виступає в якості товару, вимагає особливого підходу при роботі з ним. Саме у зв'язку з цим з'являються особливості маркетингової діяльності при роботі з подібними інноваційними товарами. До таких особливостей відносяться:

- необхідність створення адекватної правової основи захисту інтелектуального продукту, яка захищає його винахідника від недобросовісної конкуренції, незаконного копіювання даної власності;

- наявність правового захисту у вигляді патенту, ліцензії, а також створення власнику інтелектуального продукту монопольного становища на ринку протягом тривалого часу. Це дозволяє власнику проводити відповідну виробничу, збутову, цінову та товарну політику;

- нарощувати прибуток не тільки шляхом власного виробництва товару, а й за рахунок одержання доходу від продажу ліцензій на випуск даного об’єкта іншим виробникам. При цьому дохід від продажу патентної ліцензії не обкладається податком на додану вартість, а захищеність товару патентами - це додаткова для інвестора запорука ефективності його капіталовкладень[2].

Завдання маркетингу інтелектуальної власності на різних етапах життєвого циклу інноваційного товару дуже різне.

Перша стадія маркетингу інноваційного товару розпочинається з пошуку та відбору ідей, які могли би привести до комерційного успіху нового товару на майбутньому ринку. Стадія розробки інноваційного товару потребує значно більшого часу, ніж розробка звичайного товару, тому що вона включає попередні маркетингові дослідження, патентні дослідження, науково-дослідні роботи, дослідно-конструкторські та технологічні роботи, набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, створення прототипу товару з використанням цього/цих об’єктів, а також його промислове освоєння. В кінці цієї стадії необхідно вирішити принципово важливе питання: чи продати або передати права на об’єкт, відмовившись від випуску цього товару, чи виробляти та просувати цей товар на ринок[5].

Але перш ніж приступити до стадії розробки інноваційного продукту- технології, товару чи послуги - необхідно визначити його ринковий потенціал. Для цього маркетологи починають досліджувати ринок, на який планують вийти з даним інноваційним товаром, щоб:

- визначити можливе застосування товару;

- визначити необхідний сегмент ринку;

- дослідити вже існуючі інновації;

- визначити, що саме буде запропоновано для продажу і за якою ціною;

- оцінити розмір ринку і перспективи його росту;

- оцінити межі сприйняття ринком даного продукту.

Після стадії розробки, йде стадія всебічних маркетингових досліджень і прогнозування умов реалізації об’єкта інтелектуальної власності на внутрішньому ринку ліцензій і за кордоном. Мета подібних досліджень полягає не тільки в обґрунтуванні висновків про доцільність продажу або закупки конкретних ліцензій, а й у визначенні тих оптимальних умов ліцензійних угод, при яких вони взаємовигідні як для продавця, так і для покупця прав на об’єкт[4].

Таким чином, можна зробити висновок, що маркетинг об’єктів інтелектуальної власності дозволяє:

- відрізняти продукцію і послуги і робити їх легко розпізнаваними;

- просувати продукцію і послуги і здобувати потенційну клієнтуру на різних ринках;

- диверсифікувати ринкову стратегію з обліком різних цільових груп;

- збувати продукцію і послуги в інших країнах.

Але в Україні маркетинг об’єктів інтелектуальної власності не має достатнього розвитку, можливо однією з головних проблем цього є недосконале законодавство. В основному законодавчо-нормативна база України в цілому вирішує питання надання прав на об’єкти інтелектуальної власності. Це питання необхідно вирішити на законодавчому рівні України, як у розвинених країнах, таких як США, Японія та країни Європи. Саме тому ці країни більш досвідчені у цьому питанні і мають певний досвід.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. http://ukrreferat.com/index.php?referat=55868&pg=0

2. http://www.br.com.ua/referats/Marketing/21261-6.html

3. http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=25363

4. http://referat.parta.ua/view/10054/

5. http://all4shkoloty.ru/?p=17291