Лютік О. М.

Науковий керівник: Николюк В. П.

Буковинська державна фінансова академія

Вплив інфляційних очікувань на грошово-кредитний ринок в Україні

В умовах виходу світової економіки з рецесії розвинуті країни світу багато уваги приділяють проблемам, пов’язаним із інфляційними коливаннями, намагаються підтримувати її на безпечному рівні, знижуючи тим самим інфляційні очікування. У період накопичення кризових тенденцій загострюється увага до необхідності проведення державою ефективної антиінфляційної політики, що вимагає дослідження виправданості інфляційних очікувань та їх впливу на стабільність грошово-кредитного ринку.

Дослідженням інфляції та інфляційних очікувань займались такі науковці як Карпінський Б.А., Осецький В.Л., О.О. Сльозко та інші [1, 2].

Інфляційні очікування – це морально-психологічний стан щодо очікування споживачами, виробниками, підприємцями можливих інфляційних течій, змін у економічному середовищі, які у перспективі матимуть на них позитивний чи негативний вплив і, насамперед, пов’язані з їхніми додатковими витратами [1].

В Україні у II кв. 2010 року вперше відбулося зниження індексу споживчих цін (ІСЦ) у кожному місяці (загалом - на 1,3%) після суттєвого зростання в І кварталі (на 4,7%). У річному вимірі інфляція різко знизилася з 11,0% (І кв. 2010 року) до 6,9%. Основною причиною зниження ІСЦ було закінчення дії тимчасового шоку з боку пропозиції грошей за окремими групами продовольчих товарів на початку 2010 року. Додатковим чинником зниження інфляції виступило стримування підвищення адміністративно-регульованих цін та тарифів [4].

Стабілізація політичної ситуації та стану валютного ринку в Україні 2010 року сприяють зниженню інфляційних очікувань. Протягом 2007-2010 роках найнижчий їх рівень  мав місце у II кв. 2007 року (10,7%), найвищий – у I кв. 2009 року (20,6%). У II кв. 2010 року в Україні інфляційні очікування на наступні 12 місяців склали 11,8% проти 14,6% у попередній період. Більшість респондентів (61,8%) пов'язує зміни споживчих цін зі зростанням витрат на виробництво, майже половина респондентів (49,8%) - з рівнем доходів населення [3]. Більше третини респондентів (37,6%) прогнозує, що зростання споживчих цін у наступні 12 міс. буде меншим 10%. Головними факторами, що сприяли оптимізму респондентів, були: поступове підвищення попиту, стабільність на валютному ринку, зменшення інфляційного тиску та позитивні зрушення в банківській системі.

Інфляційні очікування мають як зовнішні, так і внутрішні аспекти, пов’язані між собою.  У II кв. 2010 року умови фінансування України на зовнішніх ринках дещо погіршилися, премія за ризик зросла на 25,8% за квартал проти 34,2% для нових ринкових економік у середньому. Одночасно, очікування на досягнення домовленості з МВФ та проведення пов'язаних із цим реформ стримувало падіння цін українських активів. В Україні найвищі очікування щодо зростання споживчих цін мають респонденти, які здійснюють операції з імпортом, а найбільш оптимістичні – ті, які здійснюють і експортні, і імпортні операції.

Темпи приростів рівня цін у короткостроковому періоді мають певну інертність, або очевидний часовий тренд. Під інертністю в даному випадку розуміють наявність стійкої залежності поточної інфляції від попередніх значень темпів приросту. Часовий тренд передбачає очевидну тенденцію до зниження або зростання темпів приросту цін із випадковим характером коливань [2]. При оцінці майбутньої інфляції економічні агенти користуються переважно адаптивними очікуваннями, вони є головною основою неухильного зростання цін та інфляції.

Таким чином, в основі інфляційних очікувань лежать об’єктивні чинники, пов’язані зі станом грошово-кредитного ринку, і суб’єктивні фактори їх сприйняття. Високі інфляційні очікування мають неоднозначний вплив на економічний розвиток. До негативних наслідків слід віднести: зменшення частки нагромаджень у структурі доходів населення та прибутків підприємств; зміщення у купівельних традиціях у бік товарів тривалого використання; ажіотажний попит на товарні групи, які в звичайних умовах не є затребуваними. Втім інфляційні очікування стимулюють суб’єктів ринку до посилення економічної безпеки і захисту своїх активів від інфляційного знецінення. Отже, в країні спостерігається позитивна тенденція щодо інфляційних очікувань у майбутньому та їх впливу загалом на грошово-кредитний ринок, що зумовлено перш за все поступовим підвищенням попиту, стабільністю на валютному ринку та позитивними зрушеннями в банківській системі.

Список використаних джерел:

1. Карпінський Б.А. Інфляційні очікування: прояви та загрози економічній безпеці держави // Вісник Національного банку України. – 2009. – №3. – С. 2-8.

2. Осецький В.Л. Співвідношення безробіття та інфляції: соціально-економічні наслідки у кризовий період / В.Л. Осецький, О.О. Сльозко // Ринок праці та зайнятість населення. – 2009. - №1. -  С.42-44.

3. Ділові очікування підприємств України (II квартал 2010 року) [Електронний ресурс]. – К.: НБУ. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/research/Pub0210.pdf

4.    Офіційний сайт Національного Банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Statist/elbul.htm