Педагогические  науки 5.Современные методы преподавания.

 

Викладач Шалацька Г.М.

Криворізький технічний університет, Україна

Проектна методика та ефективність її застосування

в навчанні іноземним мовам

 

Навчання іноземній мові в технічному вузі стикається з деяким труднощами, пов’язаними з тим, що більшу частину навчальної програми складають точні науки, на вивчення ж іноземної мови відводиться невелика кількість годин. Крім того, частина студентів помилково вважає, що при мінімальному знанні іноземної мови за допомогою словника можна зрозуміти будь-який текст, а практика показує їх неспроможність користуватися зарубіжною літературою та спілкуватися з іноземцями.

У наш час активні економічні, професійні та освітні контакти з різними країнами світу спонукають до вивчення іноземних мов як засобу отримання необхідної інформації з комп’ютерних ме­реж. Збільшення потоку інформації вимагає від студента вміння самос­тійно знаходити, аналізувати, система­тизувати і використовувати необхідну інформацію [2, 18]. Тому необхідно формувати у студентів потребу в отриманні нових знань, розвитку у них умінь та навичок здобувати ці знання самостійно.

Навчання спіл­кування іноземною мовою можливе лише за умов постійного користування нею при вирішенні на заняттях проблем­них ситуацій, з залученням всіх студентів. Тому навчально-пізнавальний процес з іноземної мови повинен бути заповнений активною самостійною мовленнєвою діяльністю. Саме такий підхід до навчально-пізнаваль­ного процесу дає можливість більш ефективно реалі­зувати освітню, комунікативну та виховну функції іноземної мови як навчальної дисципліни, при вивченні якої важливе місце належить інтенсифікації самостійної діяльності студентів [2, 18]. Під самостійною роботою в дидактиці розуміють різні види індивідуальної і колективної нав­чальної діяльності студентів, яка здійс­нюється ними на аудиторних і позааудиторних заняттях без безпо­середньої участі викладача [3, 34]. Самостійна робота має бути логічним продовженням того, що вивчалося в аудиторії протягом модуля, сприяти розши­ренню знань студентів, подальшому розвитку їхньої іншомовної комунікативної компетенції [1, 24].

У сучасній педагогіці велика увага приділяється визначенню дидактич­них умов ефективності самостійної навчально-пізнавальної діяльності, тобто таких чинників нав­чального процесу, що сприяють пок­ращанню якості навчання. Серед та­ких умов науковці визначають забез­печення професійної спрямованості навчального матеріалу, проблемність змісту навчання, використання різноманітних дидактичних технологій, відповідність принципам навчання [2, 17]. Ядром самостійної навчальної ді­яльності називають пізнавальне зав­дання, обов'язковим елементом якого є проблема, яка стимулює самосійний пошук її вирі­шення. Участь у проблемно-пошуковій діяльності – необхідна умова фор­мування самостійності студентів [2, 18].

Саме метод проектів використовує всі найкращі ідеї традиційної та сучасної методики викладання іноземної мови: різноманітність, що виявляється у різноманітності тем, типів текстів та вправ; проблемність, коли іноземна мова використовується для виконання завдань, що характеризуються новизною; навчання з задоволенням, що передбачає надання студентам можливості говорити про те, що викликає у них підвищений інтерес, виявляти свій творчий підхід у оформленні та презентації проекту. Слід акцентувати на тому, що саме навчальне проектування, орієнтоване на самостійну діяльність студентів (індивідуальну, групову або колективну), яку студенти виконують упродовж певного часу, покликане сприяти ефективності у навчанні іноземним мовам.

Основне завдання цієї технології полягає у створенні умов для активної спільної учбової діяльності студентів у різних навчальних ситуаціях, в яких кожен відповідає не лише за результат своєї роботи, але і за результат роботи всієї групи. Метод проектів дозволяє перетворити заняття в дискусійний, дослідницький клуб, в якому вирішуються цікаві, практично значимі  проблеми. Його можна застосувати, як на заняттях так і в позааудиторний час. Він забезпечує розвиток пізнавальної активності студента, мотивований проблемним протистоянням відомого і невідомого, має на меті активізацію процесу пізнання і осмислення нового, а також опанування новими лексичними одиницями, дозволяючи зробити навчання посильним для всіх студентів завдяки їх участі в різноманітних проектах.

У самостійній роботі досить важли­вою є її організація, що включає у себе її планування, скеровування, уп­равління виконанням і контроль [3, 35].  Керівна роль викладача у процесі роботи  над проектом полягає в тому, що  він повинен визначити готовність студентів до цього виду навчальної діяльності, розуміння ними мети роботи над проектом, визначити лідера у кожній групі.

Викладачеві не слід виправляти зроблені студентами помилки на ранніх етапах роботи. Інакше подібне втручання змусить їх розглядати проектну діяльність як чергову вправу з іноземної мови. Щоб запобігти помилкам, можна застосувати метод взаємоперевірки або пред'явити студентам список найбільш поширених помилок перед початком роботи над проектом. Звичайно, проект повинен бути виконаний грамотно, бездоганною мовою, з використанням різноманітних лексичних форм у їх правильному поєднанні з позиції граматики, стилістики, послідовності викладення теми, інформативності і т. ін. Студенти з власної ініціативи можуть звернутися до викладача по допомогу щодо виправлення можливих помилок.

Проектна діяльність вимагає від викладача вміння створити умови для розширення пізнавальних інтересів студентів і на цій базі надати їм можливості для самоосвіти в процесі практичного застосування знань. Викладач має бути генератором розвитку інтересів студентів, їх творчого потенціалу. Викладач у процесі керівництва проектом виконує такі ролі: ентузіаста, бо мотивує, підтримує, спрямовує роботу над проектом; спеціаліста, бо є носієм знань у декількох областях; керівника (особливо у питаннях планування часу, складання гра­фіка, де зазначається термін, обсяг часу, відведеного на роботу над проектом); експерта, оскільки проводить чіткий аналіз результатів виконаної роботи та консультанта. Під час перевірки проекту, його оцінювання потрібно звертати увагу не тільки на використання мови, але і на ступінь творчості студента та оригінальності підходів під час виконання ним проекту.

Саме викладач забезпечує сприятливі умови для оптимізації навчального процесу, виконує таку управлінську діяльність: 1) забезпечує цілеспрямовану діяльність студентів; 2) визначає необхідні види мовної діяльності для кожного студента; 3) створює умови для оволодіння новим матеріалом; 4) контролює діяльність студентів; 5) прищеплює їм навички самоконтролю. Найбільшої уваги від викладача як керівника робота над проектом потребує на першому та останньому етапах, на інших етапах вона має автономний характер [1, 28].

Отже, викладачам у ході занять з іноземної мови особливу увагу необхідно звертати на формування у студенів раціональних умінь та навичок розумової праці, зокрема вмінь працювати з навчальною книгою, розподіляти матеріал на смислові частини, складати план і запитання до прочитаного, виділяти головну думку; самостійно робити висновки з прочитаного і вміти доводити правильність суджень, тобто пропонувати такі завдання, які потребують самостійності, найповнішого вияву знань і навичок, набутих студентами [3, 35]. Ми маємо готувати студентів під час аудиторних занять до виконання завдань, запропонованих для самостійної роботи. На нашу думку, це сприятиме ефективній підготовці гармонійно розвиненого майбутнього спеціаліста з належною мовною компетенцією та поглибленим знанням в комп’ютерній справі, особливо потрібної студентам технічного університету.

Література:

1.   Гордєєва А.Й. Як організувати поза аудиторну самостійну роботу студентів // Іноземні мови. – 2009. – №2. – С. 24-28.

2.   Петрова А. Дидактичні умови організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів // Рідна школа. – 2006. - №7. – С. 16-19.

3.   Шимко Ія. Проблеми організації самостійної роботи у вищій школі // Рідна школа. – 2005. - №8. – С. 34-35.