Шалаєва Г.В., Томко І.Є.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Префіксально-суфіксальний спосіб творення стоматологічних англійських термінів

Розвиток мови відбувається постійно і здійснюється на всіх рівнях: піддається різним змінам звукова система, змінюється морфемний склад слова, відбуваються семантичні зміни слів та словосполучень, не залишається незмінною і структура речення.

Але найбільш помітні трансформації здійснюються у словниковому складі мови, тобто в лексиці, яка в будь-який період свого розвитку являє собою конгломерат процесів, різноманітних по характеру та особливостях.

У лексичній системі мови можна спостерігати багато явищ, але найбільш важливе з них – створення нових слів за допомогою словотворчих засобів, що є в мові. Нове у всіх галузях людських знань закріплюється в нових словах та виразах.

Науково-технічний розвиток та міжнародне співробітництво активізували інформаційно-комунікативні процеси, результатом яких став кількісний ріст термінів у різних галузях науки і техніки та їхнє активне проникнення у мову, що спричинило певну перебудову лексичної системи.

Термінологія, що є частиною словникового складу мови, виявляє суттєві відмінності від загальновживаної лексики.

В лінгвістиці встановлено цілу низку ознак, що відносять лексичну одиницю до терміна. Ця проблема є об’єктом лінгвістичних досліджень з 1931 року, і їй присвячено багато робіт (Д.С. Лотта, А.А. Реформатський, Є.Н. Толікіна, І.В. Арнольд тощо). Спочатку до наукових термінів ставились такі вимоги як системність, незалежність від контексту, однозначність, точність і стилістична нейтральність. Деякі лінгвісти збільшують кількість наукових термінів, відносячи до основних характеристик терміна ще й умотивованість, номінативність і наявність дефініції. Але більшість фахівців, зокрема Р.П. Іваницький, вважають невід’ємними атрибутами терміна: системність, точність, однозначність, стилістичну нейтральність і вмотивованість.

Терміном називається слово або сполучення, яке виражає чітко окреслене поняття з будь-якої галузі науки, техніки.

Термінологія складає більшу частину словникового складу сучасної наукової мови. Виявлення тематичного змісту наукового мовлення організує і систематизує основний об’єм лексичного матеріалу. Аналіз кожного терміна сприяє його запам’ятовуванню є основою для сприйняття цілої категорії багатокомпонентних термінів та їхнє осмислення. Щоб зрозуміти і краще запам’ятовувати їх, треба знати і вивчати словотворчі елементи.

Стоматологічна термінологія є однією з найрухоміших частин медичної термінологічної системи. Вона знаходиться у безперервному розвитку. Умови цієї рухомості створює розвиток стоматологічної медицини, виникнення нових методів дослідження та діагностики, нової апаратури, нових методик та засобів лікування, нових напрямків у науці. Всі нові поняття потребують нових термінів. Саме це і обумовлює безперервний розвиток стоматологічної термінології. Новітні напрямки у науці мають справу зі все складнішими поняттями, адекватна номінація яких вимагає все складніших мовних засобів.

Одна з найскладніших проблем термінознавства – переклад термінів. Головна вимога до перекладу наукового тексту – точність. Під точністю мають на увазі стислість, виразність, логічну послідовність, повноту викладення матеріалу оригіналу і відповідність нормам мови, якою перекладають.

Основне місце в процесі поповнення словникового складу мови належить створенню нових слів.

Найважливіша функція словотворення – це обговорення нових слів. Словотворчий процес призводить до нової лексичної одиниці. Одним із основних завдань термінологічного словотвору є встановлення способів утворення термінів, організація та функціонування різноманітних словотворчих засобів, дослідження словотворчої активності та продуктивності термінів. В сучасній англійській лексикології широке практичне та теоретичне висвітлення набувають питання словотворення. В полі зору всіх дослідників часто знаходяться основні словотворчі процеси (афіксація, конверсія, словоскладання). Це перш за все словотворення, словоскладання, конверсія, скорочення, зворотнє словотворення, лексико-семантичний спосіб і т.і. Роль тих чи інших словотворчих способів та засобів в створенні нових слів в різних мовах, безперечно, не однакова. Не однакова їхня роль як і в середині однієї мови в різні періоди її розвитку, так і стосовно різних лексико-стилістичних шарів груп мови.

Слова англійської мови можуть бути простими, похідними та складними. В створенні нових слів словотворчі засоби характеризуються різною активністю: одні – найбільш активні – створюють велику кількість нових слів (словотворення та словоскладання), інші (конверсія, лексико-семантичний спосіб) мають обмежену активність, і треті (чергування звуків та зміна наголосу) – малоактивні або не активні зовсім, і майже не використовуються, переходячи в групу історичних способів словотворення.

Вивчення та виявлення найбільш суттєвих сторін словотворчого процесу, що відбувається на даному етапі розвитку мови, важливе як в теоретичному так, і практичному плані, бо вміння будувати і розуміти нові лексичні похідні одиниці складає невід’ємну частину мовної компетенції того, хто говорить.

Таким чином, робота у напрямку словотвору в різних мовах сприяє покращенню грамотності, ерудиції. Розуміння єдиних законів розвитку та формування медичної термінології є основою для її успішного та глибокого засвоєння.