Филологические науки / 7. Язык, речь, речевая коммуникация

Шайковський О. В.

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Україна

Формування фразеологічного значення у фразеологізмах, які представляють універсальні концепти в українській та англійській мовних картинах світу

Одним із способів структурування знань про об’єктивну дійсність є мовна картина світу (МКС). Мовна картина світу – це відображений засобами мови образ свідомості – реальності, модель інтегрального знання про концептуальну систему уявлень, яка репрезентується мовою. Мовну картину світу прийнято відмежовувати від концептуальної, або когнітивної моделі світу, яка є основою мовного втілення, словесної концептуалізації сукупності знань людини про світ [9]. МКС тісно пов’язана з проблемою мови та мислення. Опис структури МКС припускає два рівня: перший полягає у виявленні загальнолюдського, універсального у змісті мовних знаків як компонентів МКС, другий – у характеристиці особливостей національної мови, як способу закріплення досвіду пізнання світу певною етнокультурною спільністю. Отже, перший рівень визначається переважно психофізичними особливостями людини, подібністю мотивів і проявів її життєдіяльності, а також тотожністю процесів мислення. Другий (в числі інших фактів) - розбіжностями в географічних, кліматичних, історичних, економічних, релігійних, культурних та інших аспектах існування різних народів. Усе це знаходить відображення у мові, перш за все в її лексичній, а також у фразеологічній системі.

Представник прагматичної фразеологічної парадигми Войцех Хлєбда зазначає: «все те, що ми називаємо «мовною картиною світу» - не що інше, як свого роду Програма, в рамках якої і згідно котрій певний етнос думає, відчуває, реагує, діє. Нема необхідності доводити, яку велику частину структури мовної картини світу складає фразеологія і яку важливу роль вона відіграє в роботі цього програмуючого механізму» [14]. У зв’язку з цим положенням він вважає, що однією із основних задач фразеології є «виділення та опис сотень і сотень тих фразеологічних полів, які у своїй сукупності і складають основу мовної картини світу» [14].

Фразеологічні одиниці (далі ФО) відзначаються своєю стійкістю. Вірніше зрозуміти поняття стійкості допоможе висловлювання В. Росса Ешбі, який стверджує, що всі значення слова «стійкість» пов’язані з основною ідеєю інваріантності, яка полягає в тому, що, не дивлячись на послідовну зміну системи в цілому деякі її властивості (інваріанти) зберігаються незмінними [15]. Ми розглядаємо стійкість ФО як поняття комплексне, як властиву їм інваріантність. За О.В. Куніним, фразеологічна стійкість – це об’єм інваріантності, притаманний різним аспектам фразеологічних одиниць, який зумовлює їхню відтворюваність в готовому вигляді і тотожність при всіх узуальних та оказіональних змінах [8]. Основна відмінність фразеологізмів від вільних і нефразеологічних стійких словосполучень полягає в цілісності, ідіоматичності їх значень і у їхній синтаксичній монофункціональності (фразеологізм виконує функцію тільки одного члена речення). В цьому відношенні фразеологізм наближається до слова, виступаючи переважно в якості його семантичного та синтаксичного еквівалента.

В концепції ідіоматики А.Н. Баранова та Д.О. Добровольського виділення класу ідіом із фразеологічного фонду мови можливо на основі трьох основних принципів або «ідей»: неоднослівності, стійкості та ідіоматичності. Відносно останньої категорії дослідники стверджують, що всі її визначення зводяться до двох «базових ідей» - переінтерпретації та непрозорості [3].

Багато лінгвістів (О.В. Кунін, В.Л. Архангельський, В.П. Жуков, В.М. Мокієнко, А.Г. Назарян) у своїх дослідженнях висувають тезу про неадекватність фразеологічної та лексичної семантики, оскільки фразеологічне значення являє собою явище більш складне, ніж лексичне значення.

Одну із найбільш відомих дефініцій фразеологічного значення подав О.В. Кунін: «Фразеологічне значення – це інваріант інформації, який виражається семантично ускладненими, нарізнооформленими одиницями мови, які не утворюються за породжувальними структурно-семантичними моделями перемінних сполучень слів» [10]. А.М. Мелерович пропонує таке трактування цього терміна: «Фразеологічне значення це мовне значення особливого типу, яке закріпилося за стійкою сполучуваністю слів, в тій чи іншій мірі абстраговане від семантики мовних елементів, які утворюють форму його вираження, і в результаті цього не поділяючись безпосередньо і повністю між словами, які входять у словосполучення» [10].

К.І. Декатова вважає, що «у процесі фразотворення відбувається формування перцептивного гештальтного утворення із наступною інтеграцією категорії відображеного об’єкта та категорії об’єкта, який номінується дериватом» [5].

Вибір того чи іншого образу-мотиву пов’язаний із світосприйняттям суб’єкта, з його картиною світу [13]. Асоціативно-образне уявлення є внутрішньою формою слова чи фразеологізму. Дослідження внутрішньої форми важливе для когнітивної лінгвістики в плані вивчення лінгвокреативних процесів мислення. В когнітивній лінгвістиці внутрішня форма виступає як квазістереотип або еталон деякої ситуації, яка асоціюється з лексичними та фразеологічними пресупозиціями [12]. Д.О. Добровольський відмічає, що внутрішня форма грає роль з’єднувальної ланки між двома картинами світу в ідіоматиці – між дослівно зрозумілими фразеологізмами та актуальною мовною картиною світу [6].

Найчастіше при порівняльному вивченні явищ у споріднених та неспоріднених мовах зіставне мовознавство використовує інструментальний та понятійний апарат когнітивної лінгвістики, до числа яких можна віднести поняття «концепт» (Н.Д. Арутюнова, М.М. Болдирьов, А.С. Вежбицька, С.Г. Воркачьов, Є.С. Кубрякова, Ю.С. Степанов, І.А. Стернін та ін.). Російський лінгвіст М.М. Болдирьов вважає, що концепти являють собою сукупність отриманих знань, результат діяльності людини і результат пізнання нею навколишньої дійсності [4].

Виділяють концепти універсальні, притаманні людській свідомості в цілому і які мають загальнолюдську цінність, концепти, які належать до конкретного етносу, а також індивідуальні концепти. До універсальних належать такі базові концепти як «Батьківщина», «мати», «сім’я», «свобода», «любов», «віра», «дружба», на основі яких формуються національно-культурні цінності, а також фундаментальні: «час», «простір», «причинність» і т.д. Саме наявність загальних, універсальних концептів забезпечує можливість взаєморозуміння між народами. До найбільш істотних, для побудови всієї концептуальної системи, концептів відносяться глобальні концепти, які виражають ознаку, властивість, відношення та якість.

Клас субстантивних фразеологічних одиниць є представленим в ряді концептів, серед яких можна виділити і універсальні концепти: «праця», «ледарювання». Вони репрезентуються фразеологічними одиницями, які носять універсальний характер, хоча семантичний план вираження може бути як однаковим, так і частково відрізнятися у порівнювальних мовах. У зв’язку з універсальною цінністю понять ці концепти є значимими для людської культури і зустрічаються практично у всіх мовах світу. З точки зору аксіології концепт «праця» носить завжди позитивну оцінку, в той час як концепт «ледарювання» - виключно негативну оцінку у всіх лінгвокультурах світу. Однак кожна мова «малює» свою картину, в якій дійсність відображається відмінно в порівнянні з тим, як це відбувається в інших мовах [16]. Національно-культурна самобутність образних одиниць мови (в тому числі і фразеологізмів) не викликає сумнівів [2].

В.І. Зімін вважає, що фразеологізми у фразеологічній картині світу можуть нести одне значення, однак містити в своїй основі відмінні образи у співставлюваних мовах, це і робить інтерпретацію світу специфічною в різних культурах [7]. Так, являючись універсальним, поняття «ледарювання» може мати неоднакове вираження в різних мовах, що виявляється в ході контрастивного аналізу.

Семантико-образними фразеологічними еквівалентами є, наприклад, ФО «not to lift a finger» - і пальцем не поворушити, палець об палець не ударити і «палець об палець не ударити» - зовсім нічого не зробити, перев. для досягнення чого-небудь. На приклад: He wouldn’t lift a finger if I didn’t beg him (J. Walsh) [1]. На душі у Марусі тяжко, вона не знаходить собі місця. «Ах, я ще палець об палець не ударила, щоб організувати друкарню!» - шугає думка (Ф.Бурлака) [11]. Тут можна чітко побачити повне співпадіння образів. В іншій парі фразеологізмів зі значенням «працювати» спостерігається неспівпадіння фразеологічного образу: «to work one’s fingers to the bone» (буквально: спрацювати пальці до кісток) - працювати дуже багато або старанно та «натирати (набивати) мозолі» - багато й наполегливо працювати. Н.-д.: I intend to go at my profession in earnest, and work my fingers to the bone (B. Shaw) [1] Важко людям обробляти городи. Але треба працювати; може хоч якась картоплина буде. Набивати мозолі до полудня (В. Лисенко) [11]. Отже, тут ми бачимо, що форма подачі того ж самого значення в різних мовах неоднакова.

Аналогічно в наступному прикладі також фіксується повне семантичне співпадіння, хоча фразеологічний образ відрізняється: «to sit like a dummy (a log)» - нічого не робити = байдики бити і «вигріватися на печі» - зовсім нічого не робити; байдикувати. Наприклад: …If I had no money and wanted a cup of tea, you wouldn’t catch me sitting like a dummy until it happened to please his lordship to wake up (J. Greenwood) [1]. – Щось не видно бригадира в полі. Невже на печі вигрівається, Петровичу? – спитав Андрій, очищаючи з підборів землю (А.Хорунжий) [11].

Аналіз нашого дослідження показав, що образи, які покладені в основу формування фразеологічного значення відрізняться у зіставних мовах, незважаючи на ідентичність в плані змістовності фразеологічних одиниць, які представлять універсальні концепти.

Література:

1. Англо-український фразеологічний словник / Уклад. К. Т. Баранцев. – 3-тє вид., стер. К.: Т-во «Знання», КОО, 2006. – 1056 с.

2. Аюпова Р.А. Проблемы сопоставительной фразеологии английского и русского языков: Учеб.-метод. пособие для студ. отделения романо-герман-ской филологии / Казан. гос. ун-т. Филол. фак-т. Каф. романо-герм. филол.; Сост. Р.А.Аюпова.- Казань: Казан. гос. ун-т, 2004.

3. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Идиоматичность и идиомы // Вопросы языкознания. – 1996, №5, 51–64.

4. Болдырев Н.Н. Функциональный потенциал глагола и его концептуализация в словаре [Текст] / Н.Н. Болдырев // Связи языковых единиц в системе и реализации. Когнитивный аспект: межвуз. сб. науч. тр. Вып. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина, 1999.

5. Декатова К.И. Типы категориальной ассимиляции в процессе формирования когнитивной базы фразеологического значения // Проблемы вербализации концептов в семантике языка и текста: Материалы Международного симпозиума. - Волгоград, 2003.

6. Добровольский Д.О. Типология идиом // Фразеография в Машинном фонде русского языка. М., 1990.

7. Зимин В.И. О национально-культурных особеностях устойчивых сравнений / В.И. Зимин, Сон Гу Пак.

8. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка: Уч. для ин-тов и фак. иностр. яз. - 2-е изд., перераб. - М.: Дубна, 1996.

9. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология. - К.: Знання, 2004.

10. Мелерович A.M. Семантическая структура фразеологических единиц в современном русском языке как лингвистическая проблема: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук. - Л., 1982 .

11. Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. – К.: Наук. думка, 2008. – 1104 с. – (Словники України).

12. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. М., 1986.

13. Телия В.Н. Метафора как модель смыслопроизводства и ее экспрессивно-оценочная функция // Метафора в языке и тексте. М., 1988.

14. Хлебда В. Маленький личный каталог нерешенных фразеологических задач // ROSSICA OLOMUCENSIA XLIV (ZA ROK 2005). Olomouc, 2006.

15. Эшби У.Р. Введение в кибернетику / Пер. с англ. Д.Г. Лахути; Под ред. ВА. Успенского. - М., 1959

16. Юздова Л.П. Универсальность / неуниверсальность русских адвербиальных фразеологизмов квалитативной семантики: монография. – Челябинск : ООО Издательско-полиграфическая фирма «АТОКСО», 2009.