“Политология”/Избирательные технологии

Дронова Г.М., Халілова-Чуваєва Ю.,О.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Політичний PR як управлінська складова

У ХХІ столітті управління стає важливою і невід'ємною складовою політичного життя суспільства та вирішує завдання як координації політичних, соціальних та економічних процесів у суспільстві, так і формування іміджу, завоювання довіри мас, перемоги на виборах тощо. В умовах багатопартійності, розшарування і поляризації суспільства, як за рівнем життя, так і за політичною та ціннісною орієнтацією актуальним завданням є ефективна організація виборчої кампанії.

Політичний PR є інструментом ефективного управління електоральним процесом, значущою складовою управлінської діяльності, стержнем політичного процесу. На сьогодні управління виборчою кампанією є одним із самих затребуваних видів політичного менеджменту, а система передвиборчих комунікацій лежить в основі сучасного виборчого процесу, від рівня якого багато в чому залежить усвідомленість і компетентність електорального вибору громадян.

Політичний PR ─ це перш за все, практика управління політичною сферою, а також і галузь сучасної політичної науки, що розвивається. Важливо не лише знати засоби передвиборчої боротьби, які добре себе зарекомендували, а й розуміти суттєві причини успіху чи поразки конкретних технологій. Але таке розуміння виявляється можливим лише у тому випадку, коли організатори виборчої кампанії володіють необхідними теоретичними знаннями, здатні адекватно оцінити ситуацію, виявити тенденції розвитку масових настроїв, визначити ті «больові місця» у свідомості і мотивації людей, вплив на які може призвести до зміни їх поведінки в потрібному для організаторів напрямі [1,с.12].

Метою політичного PR, у першу чергу, є створення сприятливого інформаційного середовища. Ця досить специфічна сфера сучасного суспільства полягає у володінні високорозвинутими інформаційними технологіями; створенні принципово нових можливостей інформаційного контролю та впливі на зростання ефективності інформаційної складової.

Американці схильні визначати мету PR у термінах маркетингової концепції PR, в межах якої виборці ототожнюються із споживачами, політик та його програма-із символічним товаром, який необхідно просувати на політичному ринку за допомогою ЗМІ, використовуючи сегментацію електорату, апелюючи до цільових груп тощо.

Фахівці з комунікації виходять з того, що мінімально необхідною умовою для будь-якої подальшої політичної активності є увага преси. Сучасний політичний PR ─ це, перш за все багатоаспектне політичне консультування, в основному пов'язане з інформаційною сферою [4,с.24].

Політики починають все чіткіше усвідомлювати, що більша частина їх діяльності має не стільки реальний, а віртуальний характер. Це означає, що вона потребує не окремих PR-акцій і послуг з «розкрутки» політика на початковій стадії кар'єри або ж у ході чергової виборчої кампанії, а в постійному PR-супроводі життя і діяльності. Такий постійний супровід вимагає регулярної роботи спеціаліста-консультанта.

На сьогодні політконсультантам важливо вирішувати наступні завдання:

1) проводити діагностику політичної ситуації і стан політичної напруги в суспільстві;

2) оволодіти методикою створення та підтримки іміджу політичного лідера. Громадськість має уявлення не стільки про самого кандидата, а скільки про синтезований образ, який містить і якості його консультанта, і ті очікування електорату, які закладаються до образу політика;

3) формувати уміння приймати управлінські рішення в політичній сфері, планувати політичну діяльність, включаючи виборчі кампанії, політичне спілкування, підтримку політичних зв'язків та відносин;

4) формування унікальних політичних пропозицій. Політичні РR-акції, діяльність політичних лідерів, управління кадрами і розстановкою активів;

5) прийняття нестандартних рішень. Тактика роботи зі «своїми» та «чужими» виборцями.[1,с.34]

Сучасний стан позначений такими особливостями: зростанням ефективності дій політичних консультантів порівняно із «колишніми професіоналами» - командою підтримки кандидата, рекрутованих з числа його партійних соратників. Активно почали впроваджуватися в практику методи політичного маркетингу, які радикально відрізняються від політичної пропаганди. Зв'язки з громадськістю стають основним змістом політичної діяльності професійних політиків. І ця діяльність вже немислима без участі політичних консультантів. [3,с.55].

Важливим є вивчення досвіду, накопиченого попередниками у сфері зв'язків з громадськістю та управління, відстеження найдоцільніших та ефективних засобів і апробація у реальному політичному житті в Україні, враховуючи розвиток сучасних інформаційних технологій. [2,с.33].

Таким чином, у майбутньому одним із ключових питань учасників виборчих перегонів, зокрема, партій буде забезпечення змістовного наповнення їх функціонування. Зокрема, заявляти про себе на ниві публічної політики, брати участь у політичних дискусіях, ініціювати політичні події та інформаційні приводи для підняття свого іміджу, тобто ефективно себе позиціонувати. Виборець формує свої політичні переваги не лише на основі іміджу, а й керуючись змістовним наповненням діяльності політичних партій чи лідерів, включаючи ініціювання політичних подій та розробку акцій. Будь-які управлінські дії партії (блоку) чи окремого політика мають бути спрямованими як на внутрішню організацію, так і на технології, що працюють на потенційний електорат. Необхідна система технологічного інформаційного забезпечення, створення центрів аналітичного консультування. І тут має бути конкурентне середовище, відмова від рішень монополістичного напряму.

Література

1. Слободянюк Е. Україна 2006: кінець політичних технологій // Політ. маркетинг. ─ 2006. ─ №6. ─ 79с.

2. Ханов Г.Г. Нові напрямки політичного консалтинга // Журнал про вибори. ─ 2003. ─ №2. ─ 35с.

3. Шарков Ф.И. Консалтинг в связях с общественностью ─ М.: «Экзамен»,2005. ─ 89с.

4. Полторак В.А. Политический маркетинг:уч. пос. – Днепропетровск: даубп, 2001. – 96 с.