Право/Охрана авторских прав.

К. ю. н. Романюк О.І., Долганова Ю.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла

Тугана-Барановського

Проблеми правової охорони виробників фонограм в Україні

Сьогодні дуже поширені різні види комунікацій, широко розвинена писенна творчість. Це призвело до незаконної торгівлі музикою у всьому світі. Україна не стала виключенням, а, навпаки, яскравим прикладом незаконного виготовлення та розповсюдження об’єктів права інтелектуальної властності, масового порушення прав виробників фонограм.

Під фонограмою розуміють звукозапис на відповідному носії (магнітній

стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, диску для лазерних систем зчитування тощо) виконання будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що є складовою частиною аудіовізуального твору [1].

Фонограма не лише об’єкт авторських та суміжних прав, а й товар, виробництво якого прибуткова підприємницька діяльність. Що призводить до великої кількості випадків поширення продажу піратських копій дисків, касет та інших носіїв звукозапису. Все це зумовило розробку та впровадження інформаційної бази, системи закладів та заходів боротьби з такого роду правопорушеннями.

Ряд вчених торкались проблем нормативного забезпечення, існування та еффетивного функціонування об’єктів суміжного права. О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, Ієвіня О.В., О.А. Підопригора, О.О. Підопригора та інші приділяли увагу проблемам захисту виробників фонограм з боку держави.

І, навіть, участь у Римській конвенції, наявність низки законодавчих актів не вирішують проблему регулювання сфери інтеллектуальної властності.

Таким чином, метою цієї статті є розгляд основних проблем розвитку охорони прав виробників фонограм, шляхів їх вирішення, визначення основних нормативно-правових документів, що регулюють ці питання.

Першою проблемою є незаконне поширення примірників фонограм серед населення. Так, питання використання суміжних прав у комерційних цілях розкрито у Законі України „Про авторське право і суміжні права”. Окрім цього, виявити та довести незаконне використання запису, наприклад, на концерті легше, ніж при прослуховуванні у домашніх умовах [2, cт. 43].

Використання фонограм фізичними особами обмежується лише декількома положеннями з Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних”, де мова йде лише про заборону реалізації товару не у спеціалізованих торгових одиницях, та про обов’язкову наявність контрольної марки на виробі [1, ст. 10 ].

Звісно ж, контролювати незаконне поширення піратських копій серед населення майже не можливо. Перш за все,через те, що користувач цілеспрямовано не бажає купувати ліцензійний примірник через суттєву різницю в вартості між двома копіями та через пошерення отримання інформації за допомогою Інтернету.

Зрозуміло, що боротись з кожним окремим користувачем не можливо. Тому заходи припинення порушень необхідно направляти на виробників неліцензійної продукції [3].

Ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і суміжні права, примірників творів, фонограм, програм мовлення також є невизначенним питанням правової охорони. Так, за допомогою Всесвітньої паутини примірник фонограми може незаконно з’явитись на теріторії країни. За таких обставин майже не можливо знайти винну особу, через що власник об’єкту інтелектуальної властності не зможе отримати відшкодування завданного збитку. Нажаль, заходи, що запобігатимуть виникненню таких ситуацій не розвинені, або застосовуються неефективно. У такому випадку товари, які у одній країні знаходиться на безкоштовному доступі, доцільно зробити платними для іноземних користувачів.

Згідно з Законом України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” перевезення територією України не маркованих контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних дозволяється лише в разі, якщо такі примірники доставляються для зберігання у складських приміщеннях імпортерами. Подальшу ж долю таких товарів складно відстежити. Так, не виключено, що вони будуть розповсюджуватись не законним шляхом по теріторії держави. Це свідчить про те, що переміщення імпортованих примірників фонограм повино пильно відстежуватись відповідними інстанціями.

В Законі України „ Про авторське право і суміжні права” стверджується, що

майнові права виробників фонограм можуть передаватися іншим особам на підставі договору. Не рідко положення договору співпадають з пунктами чинного законодавста, тоді постає питання як розглядати порушення договору: як порушення чинного законодавства, або як порушення домовленностей. Характер відповідальності за порушення буде залежати від такого рішення.

Не слід забувати, якщо фонограма, що випускається для комерційних цілей, слугує для повторного використання (наприклад, для радіо- або телепередачі, чи повідомлення публіці в будь-якій формі), особа, що її використовувала, повинна сплатити разову справедливу винагороду виконавцям або виробникам фонограм чи тим й іншим разом.

Виходячи з усього вище сказаного, можна зробити наступні висновки:

1. необхідно посилити заходи боротьби з виробниками піратських копій фонограм;

2. доцільно розтлумачити населенню переваги користування ліцензійними товарами;

3. потрібно посилити контроль за об’єктами інтелектуальної власності, що були вироблені в України або надходять з-за кордону;

4. необхідно розробити більш ефективні заходи попередження незаконного

проникнення фонограм на територію України.

Перелік літератури:

1. Закон України „ Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних”. В редакції Закону N 1098-IV ( 1098-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.46.

2. Закон України „ Про авторське право і суміжні права”. Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181 )

3. Ієвіня Ольга Володимирівна. Цивільно-правова охорона та захист прав виробників фонограм : дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. - О., 2005.

4. Міжнародна конценція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення. Вчинено в Римі 26 жовтня 1961 року (приєднання до Конвенції див. Закон України №2730-III від 20.09.2001 ).

5. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 року (приєднання до Конвенції див. Закон N 738-XIV ( 738-14 ) від 15.06.99 )

6. Цивільний Кодекс України, Глава 37 „Право інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення (суміжні права), із змінами, внесеними згідно із Законами N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010.