Одеський державний університет внутрішніх справ

к.ю.н. Сандрачук А.А., Янкова А.М.

ЩОДО СПОСОБІВ ВЧИНЕННЯ ШАХРАЙСТВА ПРИ КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ

Вивчення способу має важливе значення для з'ясування основ кримінальної відповідальності, правильної кваліфікації злочинів, розмежування суміжних злочинів, відмежування злочинних діянь від незлочинних, криміналізації (декриміналізації) суспільно небезпечних діянь, удосконалення законодавчої техніки, встановлення стадій учинення злочину і співучасті в ньому, індивідуалізації покарання.

Дані, що стосуються способу вчинення злочину, складають підгрунтя для поглибленого і всебічного аналізу події злочину, створюючи сприятливі умови для швидкого й повного розкриття злочинів. Таким чином, криміналістичне розуміння способу вчинення злочину випливає із завдання пошуку ефективних засобів розкриття і розслідування злочинів.

Саме поняття способу скоєння злочину у кримінально–правовій і криміналістичній науці має різні тлумачення. У науці кримінального права спосіб вчинення злочину розглядається як обов’язковий елемент кожного злочину. Спосіб злочину, це ознака, що характеризує об’єктивну сторону складу злочину [1, с. 313-314].

Заслуговує на увагу погляд М.Є. Короткевича, який вказує, що “… спосіб скоєння злочину не тільки служить кваліфікуючою ознакою, але й у ряді випадків є найважливішим елементом, що розмежовує злочин і адміністративне чи цивільне правопорушення” [3, с.  34 – 35.]. П.П. Андрушко розглядає спосіб скоєння злочину як “… сукупність окремих рис самої дії (бездіяльності), за допомогою яких досягається злочинний результат”. [2, с. 30 – 32] Безумовний пріоритет у визначенні поняття способу скоєння злочину, безсумнівно, належить Г.Г. Зуйкову, який присвятив аналізові цього питання дисертаційне дослідження [4, с. 10]. Він стверджує, що “… спосіб скоєння злочину є необхідним елементом кожного злочинного діяння, оскільки кожне з них здійснюється за допомогою визначеного поводження суб'єкта, наміри якого не можуть бути реалізовані інакше.... Дослідження способів здійснення злочинів і використання отриманих даних у науково–організаційній діяльності по боротьбі зі злочинністю необхідно обґрунтовувати з врахуванням закономірностей, які визначають зміст і форми поводження людей” [4, с.  10].

Купуючи квартиру, слід пам'ятати, що ринок, який так швидко розвивається, не міг бути обійдений увагою шахраїв. Тому необхідно вжити заходів обережності, щоб квартира, яка купується в кредит, дійсно стала власністю.

Для того, щоб покупцю в значній мірі забезпечити себе, необхідно ознайомитися з основними видами шахрайства при купівлі нерухомості.

Ми розглянемо тільки деякі способи вчинення шахрайств при здійсненні вказаної операції.

1. Визнання угоди купівлі-продажу недійсною.

Це може відбутися, якщо не дотримані права неповнолітніх дітей і інших категорій недієздатних і неправоздатних осіб, які мають права на квартиру, що купувалася в кредит. Можлива ситуація, при якій дієздатний власник житла, яке купується в кредит, сподівається продати його до досягнення дітьми повноліття. Така угода може бути визнана недійсною.

2. Продаж орендованої квартири.

Можлива спроба продати орендовану квартиру, приватизовану по підроблених документах. За власниками залишається безперечне право претендувати на своє житло.

3. Продаж житла, площа і інші параметри якого не відповідають заявленим.

Можливий варіант, коли реальна площа відрізнятиметься від заявленої в підроблених документах.

Покупець у будь-якому випадку повинен самостійно промірити квартиру, перевіривши її параметри на предмет відповідності даним, вказаним в довідці БТІ і правовстановлюючих документах. Якщо виявлено невідповідність, слід звернутися в БТІ.

4. Продаж житла, обтяженого зобов'язаннями.

Власник може спробувати продати житло, на яке накладений арешт. Можливий також варіант, коли власником одержано кредит під заставу даної нерухомості. Не виключено також, що за квартирою числиться великий борг за комунальні послуги, а також міжміський і міжнародний зв'язок.

Література.

1. Белкин Р.С. Курс криминалистики. – В 3т. – Т.3: Криминалистические средства, приёмы и рекомендации. – М.: Юристъ, 1997. – 480 с.

2. Короткевич М.Є., Андрушко П.П. Відповідальність за зайняття забороненими видами підприємницької діяльності та порушення порядку зайняття нею//Юрид. вісн. Укр. – 1999. – №19. – С. 30 – 32.

3. Короткевич М.Є, Андрушко П.П. Відповідальність за порушення зайняття забороненими видами підприємницької діяльності та за порушення зайняття нею//Вісник Верх. Суду Укр. – 1998. – №3. – С.  54 – 59; №4 – С.  34 – 35.

4. Зуйков Г.Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления.//Автореф. дис. ... докт. юрид. наук. – М.,1970. – С.  10.