УДК 159.922:316.64:165.242.2

ДМИТІЄНКО Ю.М., пошукувач наукового ступеня доктора юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченко

НОВІТНІ АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ

Українська правова свідомість, розвиваючись конкретно-історично за періодами її становлення та розвитку, має певні специфіки, що можуть суттєво різнитися. Як правило, на початку нового конкретно-історичного періоду розвитку української правової свідомості, норми, функції та властивості статичного позитивного права не спрацьовують. При чому механізмом правового регулювання суспільних відносин залишається правова свідомість у структурі чинного виробленого нового статичного права, домінуючи не прямо, а опосередковано, як політична правова свідомість, котру характеризують властивості старого звичаєвого українського права: ідеологічно-правові домовленості між правовими і політичними силами замість обов'язкового використання чинних норм права, підміна норм права нормативними регуляторами суспільних відносин ідеологічними рішеннями та ін. Тобто права свідомість має кризовий цикл соціальної активності, та самостійність, наближену до абсолютної. За періодів розвитку домінують філософсько-правові твори [1], що, в першу чергу, ідейно-світоглядно, або заново формують, або суттєво чи несуттєво її модернізують (вишукують або створюють нову правову ідею, котра стає новим найголовнішим системним елементом правової свідомості, культури, духовності та традиції, формуючі у цілому нову правову парадигму). Cтруктурні елементи правової свідомості (найголовніший – різногалузева норма статичного права, інші – географічна, історична та державна, мовна та інша конфігурація поля правових (видова правова природа) і суспільних (родова правова природа) відносин, самі нормативні відносини у правовому полі, суб'єкти, об'єкти, предмети правової свідомості та культури як суб'єкти, об'єкти, предмети нових істотних правовідносин). Створюючи у такий спосіб нові нормативні критерії різноджерельного ставлення до суспільних відносин суб'єктів і предметів правової свідомості на ідейно-світоглядних засадах нових філософсько-правових творів як тих нових істотних, котрі у своєму змісті презентують зміст філософсько-правових форм правової свідомості авторів цих творів. Останні ідентифікують, таким чином, нові теоретичні зразки певного теоретичного механізму створення різних актуальних форм штучної правової свідомості, що згодом можна селекціонувати у нову форму актуальної домінантної державно-правової свідомості як основи для вироблення нового Основого Закону Країни, побудованого тепер вже на новітніх правових знаннях, ідейно-світоглядних цінностях та новітній правовій методології як методології філософії правової свідомості та філософії права (за періодів її розвитку). За періодів становлення правової свідомості домінує її методологія, представлена у теорії права, історії держави і права. З формуванням нової, як правило, конкретно-історичної форми державно-правової свідомості, презентуючей нові істотні правовідносини як правовідносини нових істотних суб'єктів і об'єктів статичного права та нових істотних суб'єктів і об'єктів правової свідомості водночас, як правило, розвиток правової свідомості закінчується та починається її становлення. Зазначаємо далі також й про те, що за періодів становлення правової свідомості домінують не філософсько-правові твори, а теорія права, нормативно-правові акти та серед них найголовніший – нова Конституція країни. Остання, в свою чергу є змістом норм конституційної правової свідомості як типово державно-правової, та змістом нової правової, а фактично, законодавчої свідомості та культури, що змінила у нормативному сенсі правову свідомість та культуру. У ідейно-світоглядному ж сенсі правова культура продовжує виконувати власні ідейно-світоглядні функції, властивості та механізми актуального збереження правової духовності певної конкретно-історичної правової епохи, початок якої ми пов'язуємо з початком розвитку нового конкретно-історичного циклу соціальної активності правової свідомості та її закінчення - з закінченням розвитку даного циклу. Періоди становлення правової свідомості за нашим контекстом презентують становлення нової форми державно-правової свідомості як конституційно-правової, що регулятивно детермінує становлення інших форм правової свідомості та культури. У механізмі ж правового регулюваня суспільних відносин норми правової свідомості є нормами правової культури та нормами статичного права [2]. Але водночас зі становленням нових норм статичного права, за умов неприродного його формування (коли статичне право формується не як національне, без домінанти національної державно-правової свідомості) [3], може виникнути ризик початку деформації та знищення нової їх звичайної, ментально-правової якості, що була ідейно-світоглядно зафіксована у початково начальному системному елементі правової свідомості та духовності – правовій емоції на початку періоду розвитку. Остання згодом буде цілепокладена у основу майбутньої правової психології – домінантно-пріоритетного компонента правової свідомості, що розвивається та далі видозмінюється.

За нової статичної якості права, що вибудовується з правової свідомості та її норм, зникає, як правило у позитивному праві питання про якість права та його норм, яке за періодів становлення правової свідомості переутворюється у різногалузевий закон, як зміст різногалузевої статичної законосвідомості, що може не співпадати з природною правовою свідомістю як типово національною. У зв'язку з цим може остаточно зникнути питання про якість будь-якої правової норми, а це може статись тільки за умов певної або повної тоталітаризації статичного права, тобто коли нові норми статичного права остаточно пертворюються у норми, так званого, позитивного права.

Cписок використаних джерел:

1. Дмитрієнко Ю.М. Філософсько-правова проблема ідентифікації девіантної правосвідомості // Вестник Национального технического университета "ХПИ". - Харьков, 2002. - С. 195-199; Дмитрієнко Ю.М. Проблема філософеько-правового твору в контексті девіантної правосвідомості//Нова парадигма. Альманах наукових праць. Вил. 24. - Запоріжжя, 2002. - С. 14-17

2. Дмитрієнко Ю. М. Норми правової свідомості-культури-права: історико-правовий стан становлення та розвитку в методологічно-правовій співвіднесеності та перспективі / Ю. М. Дмитрієнко // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 77–82 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-3/10djmctp.pdf; Дмитрієнко Ю. М. Норми правової культури як якісної частини механізму правового регулювання / Ю. М. Дмитрієнко, І. В. Дмитрієнко // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 83–91 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ FP/2010-3/10djmmpr.pdf

Дмитрієнко Ю.М. Чому українська правова свідомість більш універсально статусна, аніж правова свідомість України? // «Динаміка наукових досліджень – 2010» (Міжнародна науково-практична інтернет-конференція ООО «Руснаучкнига» (м. Бєлгород, Росія), Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності (м. Нью-Йорк-Берлін-Москва-Пекін-Токіо), видавництво «Наука та освіта» (м. Дніпропетровськ, Україна), Університета мислі (мм. Харків-Київ, Україна), Publishing House “Education and Science” s.r.o. (Чехія, м. Прага), ТОО «Уралнаучкнига» (м. Уральск, Казахстан), ООД «Бял ГРАД-БГ» (м. Софія, Болгарія), ООО «Научный вестник» (м. Гомель, Беларусь), Sp. z o.o. “Nauka і studia” (Przemysl, Poland) 05.07-15.07-25.06. 2010 г.: Publishing house Education and Science s.r.o, SCO: 27156877, Frydlanska 15/1314, Praha 8, MS v Praze, oddil C, vlozka, 100614). – Режим доступу: http // www.rusnauka.com