Національний університет біоресурсів і
природокористування України
Закономірності постембріонального
росту молодняку голштинської породи
Постембріональний
розвиток тварин характеризується неоднаковою інтенсивністю росту різних тканин
і органів в окремі вікові періоди та зміною співвідношень між ними. Дослідження особливостей та
закономірностей росту і розвитку тварин засвідчили, що успадкована генетична
програма росту організму корегується паратиповими (середовищними) факторами.[4]
Генетично запрограмована продуктивність може бути
реалізована тільки за сприятливих умов вирощування тварин. Численними
дослідженнями доведено, а практикою підтверджено, що різні умови середовища, в
яких знаходяться тварини у період їх росту і розвитку, можуть як сприяти
формуванню високої продуктивності, так і пригнічувати її [1, 4].
Матеріали і методи досліджень. Проведення
досліджень на основі базового господарства Головного селекційного центру
України пояснюється використанням достатньо великих груп імпортованих корів
голштинської породи з Німеччини, США, Канади, Нідерландів на фоні високого
рівня годівлі, застосування сучасних технологій утримання і вирощування
ремонтного молодняку, добре налагодженого ветеринарного захисту та
систематичного племінного обліку. В таких подібних умовах зовнішніх факторів
можливе виділення з достатньою вірогідністю впливу генотипових особливостей
корів на основні господарсько корисні ознаки.
У
нових природних і господарських умовах основним завданням вирощування телят, народжених від завезеної з-за кордону
худоби, є одержання добре розвинутих, з
високою продуктивністю та здатністю до відтворення тварин. Досягнення цієї мети можливе насамперед при
забезпеченні повноцінної раціональної годівлі, належних умов догляду і
утримання молодняку від народження до переведення в основне стадо [2, 3, 5].
Для
досліджень використано 133 голови телят у віці від народження до 18 міс. Телят
до 21-27 денного віку вирощували в індивідуальних будиночках, потім у
телятниках.
Особливості
росту молодняку визначали за живою масою новонароджених теличок, а також
молодняку у віці 3, 6, 9, 12, 15 і 18 міс, і при першому заплідненні.
У господарстві Головного селекційного центру України телята в період від народження до 6-місячного віку одержували, у середньому (кг): молока незбираного – 500 і збираного – 700, сіна – 250, буряків кормових – 190, силосу – 270 і суміші концкормів – 206. Улітку сіно, силос і буряки заміняли на зелену масу – 930 кг.
Наведені
корми забезпечували одержання телятами за шість місяців вирощування близько 715
к. од. і 84 кг перетравного протеїну. На 1 к. од. у середньому припадало 117 г
протеїну. На 1 кг приросту живої маси в цей період витрачалося 4,4 к. од.
Протягом
наступних шести місяців (вік 6-12 місяців) телиці одержували: сіна – 730 кг,
буряків кормових – 710, силосу кукурудзяного –637 і концентрованих кормів – 365
кг. Улітку замість грубих і соковитих кормів телицям давали зелену масу – 2527
кг. У зазначених кормах містилося 906 к. од. і 102 кг перетравного протеїну.
При цьому на 1 к. од. припадало 113 г
протеїну. Витрати кормів у цей період досягали 6,5 к. од. на 1000 г приросту
живої маси.
Раціони
годівлі телиць у всі вікові періоди контролювали за рівнем енергетичної
поживності (к. од.) та сухою речовиною, перетравним протеїном, клітковиною,
крохмалем, цукром, жиром, кальцієм,
фосфором, магнієм, калієм, сіркою, залізом, міддю, цинком, кобальтом,
марганцем, йодом, а також каротином,
вітаміном D і Е. Враховували й
відношення цукру до перетравного протеїну, кальцію до фосфору, вміст
клітковини і жиру в сухій речовині раціону.
Результати
досліджень. У таблиці наведена динаміка живої маси, абсолютних і
відносних приростів за весь період вирощування телиць – від народження до 18-місячного віку. За цими даними,
середня жива маса новонароджених телят (133
гол.) дорівнювала 32,3 кг (при коливанні від 24 до 50 кг), що складає 5,6% від живої маси
корів на початок першої лактації (576
кг).
У
віці 3, 6, 9, 12, 15 і 18 міс. питома вага живої маси телиць до маси корів при
першому отеленні була відповідно 17,2; 33,6; 46,0; 57,7; 68,3; 77,8% і у
18 місяців досягла 448,5 кг. Перше
запліднення відбувалося у середньому в 16,2 місяця при середній живій
масі 423 кг, що перевищувала живу масу новонароджених телят в 13,1 раза і
становила 73,4% від маси корови після першого отелення.
Таким
чином, жива маса телиць протягом перших трьох місяців вирощування
збільшилася порівняно з живою масою
новонароджених телят в 3 рази, протягом
перших шести місяців – у 6 разів, 12 міс. – у 10,3 і 18 міс. – у 13,9
раза.
Аналізуючи
зміни живої маси телиць на початок і кінець тримісячних інтервалів, слід
зазначити, що за перші три місяці вирощування жива маса телят збільшилася в 3
рази, у період від трьох до шести місяців також у 3 рази, а далі в проміжках
між 6 і 9, 9 і 12, 12 і 15 і 15-18 місяцями збільшувалася відповідно в 1,4;
1,3; 1,2; 1,1 раза.
За наведеними даними, найінтенсивніше
збільшення живої маси мало місце від
народження теляти до 6-місячного віку
(у 6 разів). Потім, у порядку тримісячних вікових інтервалів,
інтенсивність збільшення живої маси помітно знижувалась і в період між 15-м і
18-м місяцями жива маса телиць збільшилась тільки в 1,1 раза. Про це свідчать і
абсолютні та відносні прирости живої маси телиць.
Протягом 18 місяців вирощування
абсолютний приріст живої маси телиць був різним, але в цілому відповідав
природній енергії росту молодняку великої рогатої худоби. У перші три місяці
життя телят їх абсолютний місячний приріст
Жива маса та середньодобовий приріст телиць від народження до 18-місячного віку
|
Показник |
n |
Вік, міс |
При осіменінні |
|||||||
|
0 |
3 |
6 |
9 |
12 |
15 |
18 |
вік, міс |
жива маса, кг |
||
|
Жива маса, кг |
||||||||||
|
M±m |
133 |
32,3±0,4 |
99,1±1,1 |
193,7±1,7 |
265,1±2,5 |
332,6±2,9 |
393,4±2,8 |
448,5±8,2 |
16,2±0,2 |
423±3 |
|
Cv±m |
|
14,0±0,9 |
13,0±0,8 |
10,2±0,6 |
11,0±0,7 |
9,9±0,6 |
8,2±0,5 |
8,2±0,5 |
13,0±0,8 |
6,7±0,4 |
|
Абсолютний приріст
живої маси за період, кг |
||||||||||
|
Періоди |
n |
0 |
0-3 |
3-6 |
6-9 |
9-12 |
12-15 |
15-18 |
Приріст за 18 міс |
|
|
M±m |
133 |
– |
66,8±1,1 |
94,6±1,2 |
71,4±1,7 |
67,3±1,6 |
60,6±1,6 |
55,1±2,1 |
416,2±5,6 |
|
|
Cv±m |
|
– |
18,2±1,1 |
14,4±0,9 |
27,9±1,7 |
27,3±1,7 |
29,9±1,8 |
43,3±2,7 |
– |
|
|
Середньодобовий
приріст живої маси за період, г |
||||||||||
|
M±m |
133 |
– |
730±12 |
1033±13 |
780±19 |
736±18 |
662±17 |
602±23 |
758±25 |
|
|
Cv±m |
|
– |
18,2±1,1 |
14,4±0,9 |
27,9±1,7 |
27,3±1,7 |
29,9±1,8 |
43,2±2,7 |
– |
|
|
Відносний приріст , % |
||||||||||
|
M±m |
133 |
– |
101,2±1,0 |
64,8±0,7 |
31,0±0,8 |
22,6±0,5 |
16,8±0,5 |
13,1±5,1 |
173,1±2,1 |
|
|
Cv±m |
|
– |
11,8±0,7 |
13,1±0,8 |
25,3±1,6 |
27,7±1,7 |
31,5±1,9 |
44,3±2,7 |
– |
|
становив 21,3
кг. За період від трьох до шести місяців він був найвищим і досягав 31,5 кг за
місяць. За період від 6 до 9 місяців, від 9 до 12, від 12 до 15 та від 15 до 18
місяців абсолютний приріст порівняно з
періодом 3-6 міс. поступово знижувався і становив відповідно 23,8; 22,4; 20,2 і
18,4 кг за місяць. Якщо максимальний місячний приріст живої маси, що мав місце
в перші 6 міс вирощування (26,9 кг)
визначити за 100 %, то в інші 6-9, 9-12, 12-15 і 15-18 періоди росту абсолютний
приріст буде відповідно 88, 83, 75 і
68%.
Таким
чином, якщо протягом перших 12 місяців вирощування телиць середньомісячний
абсолютний приріст досягав 24,8 кг, то за наступні 6 місяців (12-18 міс.) він знизився до 19,3 кг, або на
22,8%. Розбіжності у
середньодобових приростах живої маси характеризуються тими ж особливостями, що
й абсолютні прирости. Найвищий середньодобовий приріст живої маси був у період
3-6 міс і досягав 1033 г, а найнижчий – 15-18 міс – 602 г.
Відносний
приріст живої маси показує, що найвищий його показник 101,2% був для періоду
від народження до трьох місяців. Потім він різко знижувався і у віковий період
15-18 міс дорівнював 13,1%. Це означає, що швидкість росту телиць з віком
закономірно знижувалась.
Вцілому
високий рівень годівлі телиць за період від народження до 18-місячного віку
забезпечував інтенсивний ріст молодняку та формування великорослих тварин з
високою молочною продуктивністю.
Висновок
Результати
досліджень постембріонального розвитку (вагового росту) показали, що молодняк
голштинської худоби в умовах Лісостепу України має високу енергію росту і
досягає у віці 6, 12 і 18 місяців живої маси відповідно 193,7±1,7; 332,6±2,9 і
448,5±8,2 кг. Фізіологічна скороспілість, що відображається віком плідного
осіменіння відбувалась, у середньому в 16,2 місяця при живій масі 423±3 кг.
Література:
1.
Абориев М.А., Пашинин В.П. Влияние уровня кормления на
изменение живой массы и молочную
продуктивность коров // Корма и кормление. – 1988. - № 5.- С. 12.
2.
Антонечко С.Ф. Влияние живой массы телок при их
осеменении на молочную продуктивность // Научно-техн. Бюлл. – Харьков, 1995. –
Вып.71. – С. 19-20.
3.
Буркат В.П. Теорія, методологія і практика селекції. –
Київ. – «БМТ». – 1999. – 376с.
4.
Енергетичний підхід до визначення в онтогенезі бажаного
типу молочної худоби. М.Я. Єфименко, Б.Є. Подоба, Н.Є Чернякова та ін.//
Науково-технічний бюлетень. – Харків 2001. - № 80. – С. 12-14.
5.
Linear typ evaluations // Holstein typ-production Sire Summaries.-1999. -3.- P. 10 -16