Грушицька Г.В.

Пріоритети системи фінансового вирівнювання в умовах бюджетної децентралізації

Передумовою сталого розвитку України загалом та її регіонів зокрема є збалансована система міжбюджетних відносин. Формування ефективних міжбюджетних відносин сприяє досягненню соціально та економічно важливих цілей, а саме: забезпечення стійкого економічного зростання завдяки оптимальному використанню бюджетного потенціалу; зростання стандартів життя населення; забезпечення соціальних гарантій та результативності функціонування інституту місцевого самоврядування.

Так, вагомим кроком на цьому шляху є схвалення 1 квітня 2014 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, якою оголошено про курс на децентралізацію [6]. Значним досягненням в даному напрямку є також прийняті Верховною Радою України наприкінці 2014 р. зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України. Бюджетним кодексом були визначені такі види міжбюджетних трансфертів: базова дотація (трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій); субвенції; реверсна дотація (кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій); додаткові дотації. Відповідно у Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам: базова дотація; субвенції на здійснення державних програм соціального захисту; додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою; субвенція на виконання інвестиційних проектів; освітня субвенція; медична субвенція; субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження; субвенція на проекти ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50 %); інші додаткові дотації та інші субвенції. Отже, в результаті змін до бюджетного законодавства, в Україні з 1 січня 2015 р. вступила в дію нова система міжбюджетних відносин, в результаті чого в органів місцевого самоврядування з’явились нові можливості для вирішення проблем територіальних громад за допомогою міжбюджетних трансфертів.

Чинна система горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій покликана стимулювати органи місцевого самоврядування до нарощування дохідної бази їхніх бюджетів. Право на горизонтальне вирівнювання мають лише обласні бюджети, бюджети міст обласного значення, районі бюджети і бюджети об’єднаних територіальних громад. Базова дотація дає можливість отримати для фінансового вирівнювання з державного бюджету лише в обсязі 80% суми, необхідної для досягнення значення індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9. Тобто 100% вирівнювання фінансових можливостей бюджету, який отримує базову дотацію, до середнього показника фінансової забезпеченості відповідних бюджетів по всій країні не буде. Якщо значення індексу податкоспроможності в межах 0,9–1,1, то вирівнювання не здійснюється взагалі, а якщо цей індекс більший 1,1, то передається реверсна дотація з відповідного місцевого бюджету до державного бюджету, однак в обсязі лише 50% суми, що перевищує значення такого індексу, а інших 50% суми залишиться у їхньому бюджеті. Таким чином, органи місцевого самоврядування отримали стимул до розвитку підприємництва та збільшення зайнятості населення в їхніх територіальних громадах. Органи місцевого самоврядування отримали можливість фінансувати реалізацію частини делегованих їм державою повноважень за рахунок коштів, одержаних від держави у вигляді нових видів трансфертів (субвенцій). Однак органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах районного значення, що не об’єдналися, позбавлені права на виконання делегованих державою повноважень і, відповідно, на отримання трансфертів з державного бюджету. Додатково у територіальних громад з’являється стимул до об’єднання, щоб отримати більше повноважень і фінансових ресурсів.

В Україні спостерігається щорічне збільшення частки трансфертів у структурі доходів місцевих бюджетів (55,2%, 52,41%, 56,36%, 59,08,0% у доходах місцевих бюджетів у 2012-2015 рр. відповідно). Частка міжбюджетних трансфертів у структурі доходів місцевих бюджетів у 2016 р. становила 53,4%, що менше показника минулого року на 5,7 %. На сьогодні взаємовідносини з державним бюджетом мають 998 місцевих бюджетів (без урахування бюджетів непідконтрольних територій), з яких 366 – це бюджети об’єднаних територіальних громад. У 2016 році бюджетам ОТГ перераховано з державного бюджету 3,5 млрд. грн. міжбюджетних трансфертів, на 2017 рік передбачено 9,6 млрд. грн. Слід зауважити, що бюджети громад, які не об’єдналися, не отримують міжбюджетні трансферти із державного бюджету. У 2016 році базову дотацію отримували 125 бюджетів ОТГ, у 2017 році – 293 бюджети. У 2016 році реверсна дотація була визначена по 23 бюджетах ОТГ, на 2017 рік – 48 бюджетах. Крім цього, у 2017 р. передбачено субвенцію на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад в сумі 1,5 млрд. грн., що сприятиме наданню якісних послуг жителям громад.

Подальше запровадження політики децентралізації має стати дієвим фактором стабілізації соціально-економічної ситуації, виходу з фінансової кризи, подолання суперечностей між різними рівнями влади, організації відносин між центром, регіонами та територіальними. У місцевих бюджетів в результаті запровадження нової системи міжбюджетних трансфертів з’явилось багато нових перспективних можливостей вирішення проблем територіальних громад, які необхідно ефективно реалізувати на практиці.

Література

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456- 17.

2. Луніна І. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин: монограф. / І. Луніна. – К.: Наукова думка, 2006. – 424 c.