Прикарпатський національний
університет імені Василя Стефаника
Кредитоспроможність
позичальника як економічна категорія
Процес кредитування пов'язаний з
дією численних і багатоманітних чинників ризику, здатних спричинити за собою
непогашення позики в обумовлений термін. Зміни в споживацькому попиті або в
технології виробництва можуть вирішальним чином вплинути на справи фірми і
перетворити колись процвітаючого позичальника на збиткове підприємство.
Тривалий страйк, різке зниження цін в результаті конкуренції або відхід з
роботи провідних фахівців – все це може відобразитися на погашенні боргу
позичальником. Надаючи позики, комерційний банк повинен вивчати чинники, які
можуть спричинити за собою їх непогашення. Таке вивчення іменують аналізом
кредитоспроможності (credit analysis).
Основна мета такого аналізу
визначити здатність і готовність позичальника повернути запрошувану позику
відповідно до умов кредитного договору. Банк повинен у кожному випадку
визначити ступінь ризику, який він готовий узяти на себе, і розмір кредиту,
який може бути наданий при конкретних обставинах.
Банки розвинених капіталістичних
країн застосовують складну систему великої кількості показників для оцінки
кредитоспроможності клієнтів. Ця система диференційована залежно від характеру
позичальника (фірма, приватна особа, вид діяльності), а також може ґрунтуватися
як на сальдових, так і оборотних показниках звітності клієнтів.
Кредитоспроможність клієнта
(позичальника) – одне з тих нових понять, яке буквально внесла в наше життя
нова економічна епоха. Існує безліч визначень кредитоспроможності клієнта
(позичальника). Найпоширенішим з них є наступне: здатність особи повністю і в
строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями, що робить його схожим з
іншим терміном – “платоспроможність”.
У зв'язку з цим, розглянемо
відмінності понять кредитоспроможності і платоспроможності (табл.1).
Таблиця 1
Відмінності понять кредитоспроможності і
платоспроможності
|
|
Кредитоспроможність |
Платоспроможність |
|
1 |
Поняття вужче у відмінності від платоспроможності |
Поняття, що вміщає в себе поняття кредитоспроможності |
|
2 |
Прогнозує платоспроможність підприємства на термін кредиту [1, с.144] |
Фіксує неплатежі за минулий період або яку-небудь іншу дату |
|
3 |
Характеризує можливість погашення частини загальної заборгованості, а саме позикової заборгованості |
Характеризує здатність і можливість погасити всі види заборгованості |
|
4 |
Джерела погашення: |
|
|
|
виручка від реалізації продукції, виручка від реалізації майна, прийнятого банком в заставу по позиці, гарантія іншого банку або підприємства, страхове відшкодування |
- виручка від реалізації продукції, - виручка від реалізації майна підприємства |
Існує безліч доповнень, уточненні,
і навіть інших трактувань досліджуваного поняття, більшість з яких можна стисло
звести до наступних визначень. Кредитоспроможність як:
– необхідна передумова або умова
отримання кредиту;
– готовність і здатність повернути
борг;
– можливість правильно
використовувати кредит;
– можливість своєчасно погасити
позику (реальне повернення кредиту).
У працях економістів 20-х років,
де проблеми кредитування завжди були
актуальні і широко освітлені, кредитоспроможність розуміли як:
– з погляду позичальника:
здібність до здійснення кредитної операції і можливості своєчасно повернути
позику;
– з погляду банку: правильне
визначення розміру допустимості кредиту [2, с. 49].
Сучасні умови – розбудова
кредитної системи країни, утворення комерційних банків і перехід до дворівневої
структури банківської системи, орієнтація на ринковий характер економіки
зажадали розробку глибших підходів до проблеми оцінки банками
кредитоспроможності позичальників.
Найзмістовніше визначення
кредитоспроможності, на нашу думку, було запропоноване М.О. Сахаровою, яка
вважає, що кредитоспроможність банківських клієнтів є “таким
фінансово-господарським станом підприємства або організації, який дає
упевненість в ефективності використання позикових засобів, здатності й
готовності позичальника повернути кредит відповідно до умов кредитного договору”
[3, с. 20].
Інші дослідники заперечують з
приводу ухвалення такого визначення як основи при розгляді методики оцінки
кредитоспроможності, стверджуючи, що якщо під ефективністю використання
позикових засобів розуміти отримання доходу від заходу, що кредитується, то
банк не має права пред'являти такі вимоги до позичальника. Крім того,
визначення кредитоспроможності, що приводяться, не враховують найважливішу
умову кредитної операції, як правоздатність позичальника. На думку цих авторів,
суттю категорії “кредитоспроможність” є “правове і господарське положення
позичальника, що реально склалося, і, виходячи з оцінки якого банк ухвалює
рішення про початок (розвитку) або припинення кредитних відносин з
позичальником” [4, с. 32].
Таким чином, кредитоспроможність є
досить широкою багатогранною економічною категорією, яка потребує глибокого
дослідження усіх її сторін, факторів, чинників, що дасть змогу сформулювати
комплексне визначення такого важливого економічного поняття.
1. Міщенко В.І., Слав'янська Н.Г. Банківські операції. - Київ: "Знання", 2006. - 727с.
2.
Аналіз
діяльності комерційного банку. Посібник./ За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця та проф. А.М.Герасимовича. – Житомир:
ПП "Рута", 2001.
3. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках. – Київ: "Знання", 2001. – 172с.
4. Васюренко О.В. Банківські операції. – Київ: "Знання", 2000. – 243с.
info@rusnauka.com