Кравченко С.А.

Сумський національний аграрний університет

Резерви й шляхи підвищення економічної ефективності виробництва озимої пшениці (на прикладі ЗАТ „Іскра” Сумського району Сумської області)

Підвищення економічної ефективності вітчизняного виробництва сільськогосподарської продукції є одним із параметрів розвитку системи адаптації економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств до умов ринкового господарювання в Україні, до умов євроінтеграції, світової організації торгівлі, умов глобалізації економічної системи. Проаналізуємо основні показники економічної ефективності виробництва озимої пшениці на прикладі ЗАТ „Іскра” Сумського району Сумської області з метою виявлення резервів й шляхів їх підвищення.

Оснащеність технікою в ЗАТ „Іскра” незадовільна, не відбувається поповнення основних фондів, підприємство має щорічні збитки. В 2007 р. збільшення витрат люд.-год. на 1 ц. пояснюється не лише додатковими витратами на збирання понадпланового врожаю, а й за рахунок відхилень від передбаченої технології. Підвищення товарності продукції сприяло усуненню нераціональних витрат. В 2007 р. зростання витрат частково виправдано (збільшились ціни на паливо-мастильні матеріали, запасні частини, мінеральні добрива, засоби по догляду за посівами). Обсяг реалізації в 2007 р. озимої пшениці зріс на 4116 ц. Це відбулося за рахунок збільшення обсягу виробництва на 3908 ц. За рахунок підвищення рівня товарності на 5 % обсяг реалізації продукції зріс на 665 ц. Коливання собівартості виробництва озимої пшениці за останні 5 років має стрибкоподібний характер.

В господарстві існує резерв збільшення виробництва зерна за рахунок ліквідації втрат при зборі врожаю. При своєчасному збиранні підвищується врожайність на 7,5 ц./га., а тому і валовий збір озимої пшениці збільшиться на 1989 ц. Отже, необхідне приділити увагу питанням, щодо впровадження заходів, які приведуть до зменшення втрат. Розраховані дані свідчать про можливі збільшення виробництва продукції за рахунок внесення більшої кількості мінеральних добрив. Внаслідок цього на 1 ц. додатково внесених добрив зерна буде отримано 676,26 ц.

Виробництво зерна також можна підвищити за рахунок підвищення врожайності, використовуючи елітні сорти насіння, впроваджуючи нові технології вирощування культур та науковий досвід, застосовуючи прогресивні технології передових підприємств. За рахунок цього, з 1 га. посівної площі додатково можна одержати прибавку врожаю в розмірі 4,17 ц., а з усієї площі прибавку врожаю в розмірі 1844 ц.

За рахунок впровадження різних заходів (наприклад, за рахунок розміщення по кращим попередникам – 0,6 ц. з 1 га., по чистому пару і ранньому зябу – 0,7 ц. з 1 га., посіву високоякісним насінням кращих сортів – 0,4 ц. з 1 га., в результаті виконання плану внесення органічних і міндобрив – 0,9 ц. з 1 га., проведення агротехнічних заходів в оптимальні строки – 0,4 ц. з 1 га.) валовий збір зерна можна збільшити на 1326 ц., що дасть підвищення валової продукції на 46953,66 грн. Це сприятиме поглибленню спеціалізації та розширенню каналів реалізації.

Розрахунки свідчать про резерви зниження собівартості озимої пшениці на 0,74 грн. При цьому необхідно здійснити додаткові витрати на додаткову продукцію, які становитимуть 37570 грн., але в результаті чого зросте збір продукції на 1326 ц. Прогнозовані втрати становитимуть 507440,34 грн.

Чим вищий фінансовий результат від збуту пшениці і нижча собівартість, тим більший рівень рентабельності. Але ЗАТ „Іскра” є збитковим підприємством. Щоб покрити витрати на виробництво, необхідно визначити ту кількість продукції, обсяг якої при реалізації не приносив би ні прибутку, ні збитку. Точка беззбитковості становить: ; критичний рівень не тільки обсягу реалізації пшениці, а й сума постійних витрат і ціна реалізації становить: ; Таким чином, реалізація пшениці при такому критичному рівні постійних витрат (56106,76 грн.) та середній ціні реалізації (42,43 грн./ц.) буде беззбитковою.

Зробимо деякі розрахунки за системою „директ-костинг”. Визначимо, за рахунок яких факторів зріс прибуток і на скільки. За рахунок зміни кількості реалізованої продукції: ; за рахунок зміни ціни: ; за рахунок змінних витрат: ; за рахунок постійних витрат: . В 2007 р. був збиток . Факторний аналіз рентабельності не можливо провести. Собівартість можливо знизити за рахунок ліквідації перевитрат по статтям у зв’язку з необґрунтованим витрачанням матеріальних цінностей. Якщо продаватимемо запроектовану кількість пшениці за умовами 2007 р., отримаємо збиток у розмірі 133572 грн. Але після внесення коректив і здійснивши запроектоване, отримаємо перший прибуток у розмірі 472,5 тис. грн., що на 635,4 тис. грн. більш, ніж в звітному році.

Проаналізуємо вплив факторів на зміну прибутку від операційної діяльності. Зіставивши дані 2007 р. з даними 2005 р., бачимо, що збиток зріс на 96,5 тис. грн. і в звітному році він становить 625 тис. грн. На його зміну вплинуло 4 фактори: собівартість (+456,1 тис. грн.), ціна реалізації (+2626,8 тис. грн.), структура реалізованої продукції (+9701,4 тис. грн.), обсяг реалізації (–10516,7 тис. грн.).

Таким чином, за рахунок запропонованих резервів по підвищенню урожайності озимої пшениці додатково отримаємо 1326 ц., або додатково валової продукції на 46953,66 грн.; тоді фактична урожайність складе 35,42 ц./га. (але в зв’язку з цим зростуть і витрати на 1 ц. і становитимуть 34,68 грн.). Впровадження запропонованих заходів економічно ефективне, оскільки рівень рентабельності досягне додаткового показника за рахунок перевищення реалізаційної ціни над собівартістю.