Викладач Ткаченко С.А.

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна

Сучасні проблеми системи бюджетування

на підприємствах України

В сучасних умовах загострення конкурентних відносин між підприємствами продуцентами промислових видів продукції на глобальних теренах холістичного ринку особливою актуальністю відрізняється питання визначення економічного терміну "бюджетування" та вирішення проблемних питань, наявність яких спричиняє виникнення незадоволеності керівного складу підприємств. Означені моменти встановлюють проблему у загальному вигляді та підкреслюють її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями.

Провівши аналіз останніх досліджень і публікацій [1-3] та інші, в яких започатковано розв’язання даної проблематики і на які спираємося ми, виділено невирішені раніше частини загальної проблеми, котрим і присвячується означена стаття.

Ціллю публікації виступає формулювання нового генерального поняття–розуміння економічного терміну "бюджетування" та визначення сучасних проблем системи бюджетування на підприємствах України.

Керівники підприємств не без хвилювання сприймають отримання інформації про значення прогнозного показника чистого прибутку на кінець календарного (операційного) року (періоду). Їм і досі не дає спокою думка про те, чи досить надійними виступають оцінки, які лежать в основі цього прогнозу, і чи зможе підприємство оперативно відреагувати на кон’юнктурні зміни ринкового середовища. Відзначимо той факт, що фінансовому директору до вподоби бюджети через те, що вони надають йому можливість сплутати виробничих менеджерів жорсткими зобов’язаннями узгодження із встановленими результатами роботи (матеріальні стимули допомагають досягти жорстких цільових показників). Але він також знає, що складання бюджетів віднімає надто багато часу і при цьому не має ніякого відношення до процесу створення вартості. Виробничому менеджеру бюджети дозволяють дізнатися про склад речей. Але він збентежений кількістю витраченого часу і, що ще важливіше, тим, що узгодження із завданими результатами роботи паралізує його ініціативу у прийнятті управлінських рішень і спричиняє виникнення процесу підгонки необхідних результатів за потрібними показниками, замість того щоб стимулювати рішучі дії та сприяти закріпленню високих етичних норм складання звітності для керівництва.

Хоча таке неоднозначне сприйняття бюджетування існує вже багато років, в останній час баланс думок рішуче змінився в бік оцінки дуже незадоволених. Навіть в наукових колах провідних фахівців із фінансового менеджменту значна кількість фінансистів та аналітиків висказує своє незадоволення, називаючи процес бюджетування надто ненадійним і трудомістким. Згідно із проведеним дослідженням, велика кількість підприємств погано справляється із реалізацією корпоративної стратегії. Це дуже вагомий діагноз для системи бюджетування в плані її можливостей керування результатами діяльності роботи підприємств. На більшості підприємств робітники стурбовані тим, що бюджетні процедури не відрізняються послідовністю, система прийняття управлінських рішень суворо централізована, регламентація праці практично відсутня, при цьому управлінці вимагають відповіді не на ті питання. І недивно, що фінансові директора вважають перетворення та удосконалення процесу бюджетування своїм першочерговим та невідкладним завданням. Далі ми спробуємо розібратися в тому, чим же можливо пояснити настільки бурхливе незадоволення системою бюджетування з боку керівного складу підприємств але для початку необхідно визначити, що ж насправді ми розуміємо під економічним терміном «бюджетування».

За результатами проведених останніх практичних досліджень можливо відзначити той факт, що керівники підприємств визначають бюджет як кількісний вираз грошових надходжень і витрат, який дозволяє визначити ступінь відповідності фінансового плану організаційним цілям суб’єкта господарської діяльності. Але, на наш погляд, такий план виступає як результат доволі тривалого процесу. Ми використали більш широке визначення цього економічного терміну, розуміючи під бюджетуванням не стільки сам процес складання фінансового плану, скільки процес управління результатами діяльності, який включає стадію створення і стадію використання цього самого плану. Таким чином, використовуючи економічний термін «бюджетування», ми маємо на увазі процес управління результатами діяльності підприємства у цілому. Він включає в себе визначення завдань, узгодження величини винагородження, розробку плану дій і визначення необхідної кількості ресурсів на рік уперед, а також процедури оцінки і контролю виконання окреслених умов.

Чому ж сучасна система бюджетування суб’єктів господарської діяльності спричиняє настільки сильне незадоволення керівного складу підприємств. Причин без сумніву багато, але нами виділено наступні основні:

- процес бюджетування занадто трудомісткий і дорогий;

- бюджетування малопридатне в умовах сучасного конкурентного середовища і більш не відповідає а ні потребам керівників, а ні потребам операційних менеджерів підприємств;

- розміри маніпулювання цифровими даними форм звітності підприємств досягли неприпустимого рівня тощо.

Означені проблеми виникли не на пустому місці та не за одну мить. Бюджетування – це слабке місце значної кількості сучасних підприємств вже на протязі багатьох років, зазвичай суб’єкти підприємницької діяльності у своєї більшості замовчували ці проблеми і намагалися їх не замічати. Однак стрімкі зміни у мінливому конкурентному середовищі і потрясіння на сучасному динамічному ринку відкрили ці проблеми та вивели їх на загальний розгляд.

В результаті вище викладеного матеріалу візьмемо на себе відповідальність у ствердженні того факту, що систему бюджетування потрібно розглядати як процес ефективного управління результатами діяльності підприємства у цілому. Для вирішення проблем, які спричиняє сучасна система бюджетування необхідно боротися з їх причинами. Серед перспектив подальших розвідок у даному напрямку особливою актуальністю, на наш погляд, відрізняється питання переконливого доказу того факту, що процес бюджетування виступає ефективною системою забезпечення інноваційного розвитку підприємств тощо.

Література:

1. Ковтун С. Бюджетування на сучасному підприємстві, або як ефективно управляти фінансами. – Х.: Фактор, 2005. – 340 с.

2. Хоуп, Джереми. За гранью бюджетирования. Как руководителям вырваться из ловушки ежегодных планов / Джереми Хоуп, Робин Фрейзер; пер. с англ. Р.В. Кащеева. – Москва: Вершина, 2007. – 272 с.: ил.

3. Хруцкий В.Е., Гамаюнов В.В. Внутрифирменное бюджетирование: Настольная книга по постановке финансового планирования. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 464 с.: ил.