Косенко Ю. Г., Гладкова О. В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

 

ВПЛИВ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ НА БАНКІВСЬКУ СИСТЕМУ УКРАЇНИ

 

Економічний розвиток країни у сучасному світі значною мірою залежить від її участі у міжнародних відносинах. Світовий дос­від свідчить, що жодна країна не спромоглася створити повноцінну економіку, ізолювавши себе від світової економічної системи.

В умовах розвитку та поглиблення інтег­раційних процесів, розширення міжгосподарських зв'язків, появи нових форм і видів підприємництва все більш вагомою є роль банківської системи в обслу­говуванні фінансових відносин в економіці. Виконання банками основної функції — посередника у сфері фінансових відносин потребує достатньої на­явності ресурсів. При цьому слід розглядати і позицію банків у забезпеченні достатності ресурсного потенціалу банків для утримання певних конкурент­них і фінансово стійких позицій у загальнодержавній фінансовій системі.

Достатність ресурсного потенціалу визначається ступенем під­тримки стійкості банківської системи в цілому та комерційних банків зокрема. Насамперед, необхідно визначити роль присутності іноземного капіталу в банківській системі для забезпечення достатності ресурсного потенціалу банків.

Законодавчою базою присутності іноземного капіталу в банківській сис­темі є ст. 22—25 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповід­но до яких на території України можуть створюватися банки з іноземним капі­талом. У листопаді 2006 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність», який регулює порядок здійснення філіями іноземних банків банківської діяльності і містить винятковий перелік умов, за яких іноземний банк має пра­во на відкриття в Україні своєї філії.

За даними НБУ на початок 2008 року частка іноземного капіталу в українській банківській системі становила 35%. Станом на 1 березня, з 176 фінустанов, що працюють в Україні, 47 банків - з іноземним капіталом (на 1 січня 2008 - 47 банків), зокрема 17 - з 100%-им іноземним капіталом (на 1 січня 2008 - 17 банків). Сукупний зареєстрований статутний капітал українських банків на 1 березня 2008 становив 46,423 млрд. гривень (на 1 січня 2008 року - 42,873 млрд. гривень).Чисті активи українських банків на 1 березня 2008 становлять 614,35 млрд. гривень (на 1 січня 2008 - 599,396 млрд. грн.). Станом на 1 березня 2008 в Україні було зареєстровано 197 банків, 20 з яких знаходилися в стані ліквідації [1; с.185]. Найбільшу частку в загальній сумі іноземного капіталу становить капітал Австрії (28,4%), Франції (15,6%), Кіпру (10,7%), Росії (9,2%), Нідерландів (8,4%), Угорщини (7,1%), Польщі (6.0%) [3].

Керуючі провідних банків України із значною часткою іноземного капіталу вважають ситуацію на ринку банківських послуг такою, що відповідає стану банківської системи та економіки нашої країни в цілому. Так голова правління АТ „Індекс-банк” І. Є. Францевич виокремлює наступні позитивні фактори:

1.Зростання кредитних вкладень в економіку при зниженні ціни кредиту, що дасть можливість отримувати кредити ширшому спектру клієнтів, в той час як на сьогодні працювати в кредит можуть собі дозволити лише високо рентабельні підприємства.

2.Збільшення сум окремих кредитів (не секрет що українські банки не можуть надавати значні за обсягом кредити в одні руки, щоб не порушувати нормативів НБУ) які конче необхідні для реструктуризації та технічного переоснащення гігантів української економіки: металургійних комбінатів, суднобудівних заводів, шахт, які потребують сотні мільйонів гривень.

3.Збільшення термінів кредитування, що життєво необхідно для іпотечного кредитування та кредитів в інноваційну галузь.

4.Запровадження міжнародного досвіду фінансового досвіду фінансового оздоровлення, реорганізації та реструктуризації банків, що набуває важливого значення в умовах майбутніх об’єднань, поглинань і злиттів банків.

Поряд з позитивними оцінками серед вітчизняних спеціалістів існує думка, що іноземний капітал не виправдовує надій щодо позитивного впливу на ринок банківських послуг і має наступний негативний вплив:

1.Зростання залежності економіки, зокрема, ринку праці та бюджету, від ефективності роботи інвесторів.

2.Гіпотетично може зростати політична залежність країни від іноземців. Проте це є дуже перебільшеним. Мета їх діяльності, як інвесторів і у власній країні, і за кордоном, полягає в максимізації прибутку, а не отримання політичного впливу.

3.Присутність іноземних банків може послабити позиції ще недостатньо розвинутої банківської системи країни. Місцеві банки, які не спроможні на рівних конкурувати з іноземними банками, банкрутують. Це може призвести до фінансової нестабільності. Іноземні банки можуть завдяки конкурентним перевагам “відібрати” найбільш прибуткові вітчизняні ринки та клієнтів, залишаючи місцевим банкам обслуговування інших (більш ризикових) клієнтів, збільшуючи загальний рівень ризиків їх портфелів.

Проаналізувавши усі позитивні та негативні наслідки можна зрозуміти, що прихід іноземних банків принесе більше вигод, ніж втрат. А отже цей процес можна вважати позитивним.

З метою мінімізації можливих негативних наслідків пов’язаних з приходом іноземних банків в Україну з боку НБУ та Верховної Ради законодавчо необхідно визначити:

1. регулювання та нагляд за діяльністю іноземних банків в Україні здійснює Національний банк України відповідно до українського банківського законодавства;

2. регулювання діяльності філій іноземних банків та розрахунок економічних нормативів здійснюється відповідно до розміру приписного капіталу філій, який для цілей регулювання прирівнюється до статутного капіталу банку;

3. право на відкриття філій банками належить тільки тим державам, з наглядовими органами яких НБУ укладені договори про обмін інформацією про роботу головного банку;

4. розробити окремий законопроект з комплексного регулювання умов відкриття, регулювання діяльності, нагляду оподаткування та ліквідації філій іноземних банків;

5. для запобігання монопольним зловживанням у разі концентрації великої долі ринку банківських послуг в філіях іноземних банків пропонується внести відповідні зміни до антимонопольного законодавства.

6. архіважливим залишається встановлення в законодавчому порядку норми участі іноземного капіталу в загальному капіталі банківської системи України – наприклад, не більше 30-40 %.

Отже, українські банки в цілому зможуть витримати конкуренцію з боку іноземних банків, хоча невеликі та малопотужні українські банки, цілком імовірно, припинять своє існування. Загалом прихід іноземних фінансових установ справить позитивний вплив на українську економіку, тому треба спростити доступ іноземних банків на український ринок. Однак слід забезпечити ефективний контроль за їх діяльністю, та законодавчо забезпечити дієвий захист українських фінансових установ.

 

Література:

1.                 Торяник Ж. І. Роль іноземного капіталу у забезпеченні достатності ресурсного потенціалу банків // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №3.

2.      Люткевич О. М. Дослідження характеристик і показників функціонального впливу іноземного капіталу на ринок банківських послуг України. – 2008. - №1.

3. http://kyiv.proua.com/country/2008/03/19/091106.html