Уривська А. В.

Донецький державний університет управління

Аналіз інвестиційної привабливості України

Постановка проблеми. Однією з найбільш гострих проблем сучасної України залишається досягнення стабільного економічного зростання. Серед чинників, які безпосередньо впливають на динаміку економічного зростання, важлива роль належить інвестиційній сфері.

Метою державної політики України є сприяння залученню іноземних інвестицій. Інвестиціям належить найважливіша роль у поновленні виробничих ресурсів і забезпеченні певних темпів економічного росту. Скорочення темпів економічного розвитку в Україні в наш час є важливим чинником зниження її інвестиційної привабливості.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблему залучення іноземних інвестицій в економіку України розглядають як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, такі як М. Денисенко, Г. Харламова, Т. Затонацька, О. Іваноньків, Нгуен Винь Фионг. Однак багато питань залишаються невирішеними, в тому числі ті, що стосуються стимулів котрі дають можливість залучати інвестиції в Україну для вирішення складних структурних, технологічних та соціальних проблем.

Метою статті є аналіз інвестиційної привабливості України, розгляд проблем залучення іноземних інвестицій в економіку держави та шляхи їх вирішення.

Викладення основного матеріалу. Законодавче забезпечення інвестиційної діяльності в Україні до сьогодні характеризується нечіткістю та нестабільністю. Специфічним в українському законодавстві є трактування самого терміна "інвестиція". Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" "інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект" [1].

Досягнення соціального ефекту є однією з основних цілей державної економічної політики, однак для інвестора головною метою його діяльності є отримання прибутку. Цей факт треба чітко усвідомлювати на рівнях, від яких залежить формування сприятливого інвестиційного клімату в України.

На макроекономічному рівні інвестиційний клімат охоплює складові законодавчого, економічного й соціального середовищ інвестування.

На стан інвестиційного клімату негативно впливають не тільки пряме, встановлене законодавством обмеження діяльності іноземних фірм, а й нечіткість і надто нестабільність цього законодавства, через що інвестора позбавлено можливості прогнозувати розвиток подій, що знижує рентабельність вкладень. Серед економічних параметрів основну увагу приділено загальному стану економіки в тому числі - функціонуванню валютної, фінансової і кредитної систем, митному режимові, можливостям ефективного використання робочої сили. Важлива роль в оцінці соціального середовища належить ставленню до іноземних інвестицій у суспільстві, ступінь його розшарування, наявність чи відсутність згоди між урядом і суспільством з основних питань розвитку країни, рівень безробіття.

На мікроекономічному рівні інвестиційний клімат проявляє себе у двосторонніх відносинах фірми-інвестора і конкретних державних органів, господарських суб'єктів-постачальників, покупців, банків, а також профспілок і трудових колективів приймаючої країни.

Виходячи з такого розуміння інвестиційного клімату можна виокремити фактори його формування, наведені на рис. 1 [2, c. 33].

Аналіз умов інвестиційної діяльності в Україні дає змогу виокремити чинники, які відлякують іноземних інвесторів від вкладення капіталу в українську економіку. Серед них: нестабільність законодавства; відсутність довгострокової виваженої політики держави щодо залучення іноземних інвестицій і створення сприятливих умов для їхнього ефективного використання; нерозвиненість механізмів профілактики та зниження рівня ризику через систему взаємного захисту, гарантій і страхування інвестицій; високий рівень корумпованості; нестабільність економічної та політичної ситуації в країні; відсутність розвиненого фондового ринку; незадовільний стан транспортної інфраструктури і телекомунікацій; невизначеність України щодо зацікавленості в ноу-хау наданням іноземним фахівцям дозволу на роботу [3, c. 45-46; 6, c.30]

Рис. 1. Фактори формування інвестиційного клімату

Однак незважаючи на ці негативні чинники, які відлякують іноземних інвесторів, є чинники, які приваблюють їх, а саме: вигідне транспортно-географічне розташування, а також розвиток транспортних мереж; значний внутрішній ринок та незадоволений попит населення; висококваліфікована робоча сила та високий рівень освіти населення; значно нижчий рівень заробітної плати, ніж в інших економічно стабільних країнах; значний науково-технічний потенціал; наявність традиційних зв’язків з українською діаспорою; значні природні ресурси; зняття обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях [3, c. 48; 6, c. 30]

Інвестиційні процеси в Україні тісно пов’язані з загальноекономічним розвитком держави.

Рис. 2. Динаміка іноземних інвестицій в Україну за 2000-2007 роки

За даними Держкомстату України обсяг вкладених іноземних інвестицій в економіку країни у 2005-2007 рр. значно збільшився (рис. 2.). Прогрес досягнутий завдяки указам Президента з питань поліпшення інвестиційного клімату в Україні, а саме Укази від 28.10.05 «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні», від 30.12.05 «Про створення Державного агентства України з інвестицій та інновацій», від 10.04.06 «Про план першочергових заходів щодо поліпшення інвестиційної діяльності» [6, c. 29].

Залучення іноземних інвестицій стимулює промислове виробництво та забезпечує збільшення рівня суспільного добробуту в країні. Тому, потрібно визначити основні частки надходження прямих іноземних інвестицій за галузями економіки України (табл. 2).

Таблиця 2.

Прямі іноземні інвестиції в Україну за галузями економіки за 2002-2007 рр.(%)

Галузь	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Промисловість	52,55	53,24	53,64	51,56	49,79	44,24
Сільське господарство	1,97	1,83	1,84	1,98	2,69	2,55
Лісове господарство	0,17	0,07	0,07	0,08	0,09	0,09
Транспорт та зв'язок	5,25	6,33	6,78	7,24	7,88	7,54
Будівництво	3,66	2,57	2,56	3,14	2,94	2,96
Операції з нерухомим майном	0,34	3,93	3,90	4,38	5,23	7,05
Охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення	3,54	3,00	2,57	2,20	1,94	1,86
Освіта	0,04	0,06	0,07	0,06	0,05	0,04
Фінансова діяльність	6,56	8,08	7,80	7,69	7,37	8,23
Інші	25,92	20,90	20,77	21,65	22,02	25,45

Як видно з табл. 2, наявна чітка «монополія» на надходження прямих іноземних інвестицій у промисловість України на противагу іншим галузям економіки, і ця тенденція простежується протягом багатьох років.

Це пояснюється такими причинами: промисловість України має сильну позицію на інвестиційному ринку галузей економіки України і високу результативність для інвесторів у порівнянні з іншими галузями; тенденції до концентрації у промисловості прямих іноземних інвестицій визначаються джерелом цих надходжень.

Іноземний капітал особливо необхідний у тих сферах економіки, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження в суспільстві. Це виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції, все агропромислове господарство України, паливно-енергетичні галузі, військове виробництво [4, c. 13].

Висновки. Значний вплив на розвиток економіки України здійснюють іноземні інвестиції. При досягненні макроекономічної стабільності, активізації міжнародного економічного співробітництва можливо очікувати підвищення припливу іноземних інвестицій в розвиток економіки.

Стримуючим чинником є інвестиційний клімат, який продовжує залишатися несприятливим через політичну та економічну нестабільність, високий рівень криміногенності в підприємницькій діяльності, що змушує іноземних інвесторів здійснювати обережну політику у сфері інвестиційного співробітництва з Україною.

Для стабілізації економіки та покращення інвестиційного клімату, а як наслідок – стимулювання іноземних інвесторів, вимагається прийняття ряду кардинальних заходів: перегляд податкового законодавства в бік його спрощення та стимулювання виробництва; мобілізацію вільних коштів підприємства та населення на інвестиційні потреби; надання податкових пільг вітчизняним та іноземним інвесторам з вкладеними інвестиціями на довгостроковий термін; стимулювання інноваційної діяльності та виробництва високотехнологічної продукції; перехід від галузевих пріоритетів розвитку к підтримці певних напрямів, стадій та процесів поширення нових виробництв та технологій; розробка заходів щодо розширення участі іноземних банків в інвестиційних проектах на території України.

Отже, для створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні, важливими чинниками є досягнення національної згоди між різними соціальними групами, політичними партіями з приводу вирішення загальнонаціональної проблеми виходу України з економічної кризи; вирівнювання економічних показників та боротьба з інфляцією; розробка правової бази інвестування; радикалізація боротьби зі злочинністю; створення конкретного механізму надання податкових пільг банкам, іноземним інвесторам на довгострокові інвестиції.

Додатковим стимулом пожвавлення інвестиційної діяльності могло б стати створення Національного інвестиційного банку, який існує в багатьох провідних країнах світу.

Література

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-XII від 18.09.1991 р. // Офіційний сайт Верховної Ради – www.rada.gov.ua

2. Денисенко М. П. Інвестиційний клімат України та напрями його подальшого покращення // Проблеми науки. – 2005. - №12. – С. 32-39.

3. Затонацька Т. Г. Стратегія нарощування інвестиційного потенціалу національної економіки // Фінанси України. – 2006. - №7. – С. 38.

4. Іваноньків О. О. Політика держави щодо інвестиційної діяльності в Україні та перспективи прямого іноземного інвестування // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №11. – С. 12-17.

5. Офіційний сайт Державного комітету статистики України // www.ukrstat.gov.ua

6. Поважний О. С. Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та шляхи їх подолання // Менеджер. – 2007. - №2. – С. 28-32.