Мелешкевич Ю.А., асистент Пірогова М.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган-Барановського

Страхування морських судів

Страхування є важливішою складовою фінансової безпеки. Без розвиненого страхового ринку неможливо забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток держави, безпечне функціонування суб’єктів господарювання, підвищення добробуту населення, убезпечення різних сфер його життєдіяльності. Проте сьогодні в Україні процес страхування перебуває лише в стадії становлення, а його розвиток супроводжується численними проблемами економічного, нормативно-правового, організаційно - методологіч­но­го, інформаційного, кадрового і технологічного характеру.

Вагомий внесок у дослідження теоретико-методологічних засад страхової діяльності зробили такі вчені України, як В.Д. Базилевич, О.І. Ба­рановський, Н.Б. Грищенко, О.Д. Заруба, , В.В. Корнєєв, А.С. Руденко, В.І. Серебровський. Але й досі немає усталеного підходу до визначення природи добровільного страхування та його функцій й принципів організації, формування й використання страхового фонду, тому на мій погляд, обрана тема є досить актуальною у сучасному світі.

Найбільш стародавнім зі всіх видів страхової діяльності є морське
страхування. І це природно, оскільки в давнину найбільш широка і
жвава торгівля відбувалася по морських шляхах і тому великою мірою була схильна до стихії і тих лих, які та могла принести. Вважають, що страхування від морських небезпек було відоме ще до нашої ери. Найстаріший відомий страховий поліс був виданий у 1347 р. Цей поліс був оформлений у формі позикового листа на суму 107 фунтів срібла, яку одержувач позики
зобов'язався повернути, якщо корабель не прибуде в порт

Сучасний флот плавучих засобів є складним господарством, наділеним різними, специфічними особливостями експлуатації. Проте все різноманіття плаваючих засобів піддається класифікації. Виходячи з неї страхова компанія робить відповідні розрахунки, які відіграють важливу роль при складанні договору зі своїми клієнтами

Страхування судів - вид морського страхування, що забезпечує
страховий захист судновласників і інших осіб, що мають відношення до експлуатації судів, у разі нанесення збитку або загибелі що належать їм або іншим чином юридично пов'язаних з ними судів або нанесення іншого збитку їх майновим інтересам у зв'язку з експлуатацією судів. На страхування
приймаються: корпус судна з його машинами, устаткуванням і такелажем
(оснащенням), фрахт (плата за морське перевезення вантажу), витрати по спорядженню і витрати, пов'язані з експлуатацією судна.

Договір страхування передбачає відшкодування конкретних збитків конкретної особи. Якщо з'ясується, що застрахована особа не мала майнового інтересу: не було власником, орендарем, користувачем загиблого майна -значит, воно не зазнало і збитків. Договір страхування в цьому випадку вважається недійсним. Інтерес в страхуванні судна належить тому, хто несе ризик випадкової загибелі або пошкодження судна. Такою особою є власник судна - судновласник, який може бути як фізичним так і юридичною особою
В збереженні судна може бути також зацікавлений банк, у якого судновласник бере кредит, оскільки якщо судно не працює, власник не виплатить борг. Виникає майновий інтерес, і за умовами більшості кредитних угод банк вимагає застрахувати судно.

У світовій практиці часто страхуються судна, що знаходяться в споруді. Умови страхування таких судів, покладають на страховика відповідальність за всі збитки, заподіяні судну в ході його споруди з моменту закладки кіля до завершення випробувань.

При укладенні договору страхувальник зобов'язаний оголосити суму, в межах якої вважається, застрахованим відповідне майно (страхову суму). Страхова сума, що повідомляється страхувальником, не може бути
вільною. Страхова сума не може перевищувати тих збитків, які загрожують майну страхувальника. А ці збитки лімітуються розміром грошової оцінки страхового інтересу, тобто страховою вартістю, яку і повинен враховувати страхувальник при оголошенні страхової суми. Таким чином,  страхова вартість є межею страхової суми, а страхова сума - межею страхового відшкодування.

Страховою вартістю судна за відсутності іншої угоди вважається вартість споруди судна по цінах, що діяли до моменту початку страхування, з урахуванням зносу. Якщо страхова сума виявиться нижчою за страхову вартість судна, то суми, які страхувальник зобов'язаний сплатити по загальній аварії і за збитки від зіткнення, а також витрати по рятуванню судна, по зменшенню збитку і по встановленню його розміру відшкодовуються пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості судна.

Страхове забезпечення по страхуванню судів встановлюється, як правило, за системою 1-ої риски. Дана система страхового забезпечення зводиться до того, що страхове відшкодування рівне збитку, але не перевищує страхову суму, тобто перший збиток повністю відшкодовується в межах страхової суми.

Таким чином, можна зробити висновок, що у сучасному небезпечному, але в той же час розкішному і багатокоштувальному «житті» морських судів може спідкати будь-яке лихо (крадіжка, викидання майна за борт, піратство, вибух, недбалість з боку капітана, офіцерів, команди або лоцманів, руйнування, затоплення, пропажа судна без вісті, землетрус, виверження вулканів, удар блискавки, спричинення шкоди навколишньому середовищу, здоров'ю людей і майну третіх осіб), але воно не нанесе зацікавленим особам великої ні моральної, ні матеріальної втраті, якщо судно буде застраховано досвідченою професійною страховою компанією.

Використана література:

1.       Базилевич В.Д, Базидевич К.С. «Страхова справа». - К.: Товариство «Знання», КОО, 1997.- 216 с.

2.       http://www.vipref.ru/content_431_20735.html

3.       Фурман В.М. Формування ефективного механізму врегулювання збитків при транспортних пригодах в Україні // Економіст. – 2004. –

      № 11. – С. 68–69