МОТИВАЦІЯ, ЯК ОСНОВНИЙ ГЕНЕРАТОР ДІЯЛЬНОСТІ

Автор – Мельничук Каріна Вікторівна

 

Людина - основна цінність підприємства, її конкурентна перевага. Лише з професійним ростом працівників відбувається розвиток всієї фірми. Але для того, щоб люди працювали, їх потрібно  заінтересовувати та заохочувати. Для одних  мотиви обмежуються бажанням отримати засоби для життя. Інші мають більш широкі мотиви, такі, як здобуття нового досвіду, вивчення нової професії, отримання доступу до певних соціальних привілей тощо. Тобто всіх нас примушує діяти мотивація.

Більшість керівників схиляється до думки, що найкращим заохоченням можуть бути гроші і лише гроші, відповідно, чим більша зарплатня плата, тим краще будуть працювати усі люди. Насправді це не зовсім так. Кожна людина як окрема особистість та індивідуум має свої вимоги та принципи трудової діяльності. Існує така категорія людей, яка  працює тільки для того щоб отримати гроші так.Безперечно, це не останній стимул до праці так як із збільшенням кількості грошових одиниць зростає продуктивність, ефективність та якість праці.

Для інших людей важливим мотиваційним стимулом є зовнішнє схвалення, визнання. Ганс Сельє у своїй книжці «Від мрії до відкриття» пише: «Я цілком визнаю, що зовнішнє схвалення, яке виражається в різно­манітних видах визнання і почестей, є важливим стимулом для більшості з нас, якщо не для всіх». Мотивація праці повинна враховувати і потребу в досягненнях. Люди, які володіють цим, ставлять перед собою завдання, виконати які означає для навколишнього оточення досягти успіху. Вони хо­чуть бути на висоті і люблять отримувати пози­тивні відгуки про свою діяльність від оточуючих. Разом з цим  зростає не тільки стимул до праці, а й самооцінка працівника .
Одним із стимулів праці являється також кар’єрний зріст.“Кар’єристів” легко виділити із загальної маси. Ці люди погоджуються працювати за копійки, 14 годин на день і навіть брати роботу додому на ніч та вихідні; вони здатні робити найбруднішу і найнуднішу роботу, щоб колись років через 2-5-10-15 бути першим

в своїй справі.
Якщо кар’єристу не дати змогу йти по своїх сходах угору, він не задумуючись звільниться і перейде туди, де може зробити кар’єру навіть за умови меншої зарплати на початку. Із бажанням досягти свого вони йдуть по життю як метеор – рвучко, швидко, з напором - і можуть прихопити з собою підприємство, яке зуміє задовольнити їх потреби.

Виникають питання, чому ж люди покидають добре оплачувану роботу і йдуть працювати туди, де заробітні плата менша? Або Чому вони залишають на місцях із малою заробітною платою і не мають бажання покидати дану роботу? Відповіді на ці питання ґрунтуються не тільки на економічному або фінансовому аспектах, а й на психологічному. Нецікава, автоматична, буденна робота може утримувати працівника, якщо йому дуже подобаються люди, з якими він працює. Навіть власники інтелектуальних професій часто “затримуються” надовго в одному місці, хоча можуть зробити кар’єру, заробити гроші. Що ж їх утримує? Звичайно, колектив, так звана духовна атмосфера. Для таких людей не являється головним заробітня плата чи кар’єра, їх цікавить саме середовище, в якому вони будуть проводить свій робочий час. За допомогою позитивної атмосфери у колективі, працівники можуть задовольнити всі свої духовні потреби та підтримувати внутрішню рівновагу.

Природні здібності людини, визначені її геноти­пом, неминуче породжують потреби в їхньому зас­тосуванні. Так, існує категорія людей, для яких сенс життя заключається у відданості та любові до їхньої роботи. до них переважно відносяться люди мистецтва. Як правило, робота збігається з їх основним захопленням в житті – хобі. Дані люди не будуть займатися діяльністю до якої не відчувають захопленості, ось чому багато працівників залишають свої високооплачувані місця і змінюють їх на такі, де вони зможуть самореалізувати себе як особистість Звичайно, вони не прагнуть зробити кар’єру і погодяться працювати за зарплатню, що на 100 грн. менша, ніж у конкурентів, але за умови повної віддачі улюбленій професії.

Як бачимо існує багато стимулів до праці, породжені особистими якостями людини. Все ж таке вагоме місце займають мотиви з боку керівництва. Позитивних прикладів впливу мотивації на розвиток компаній більш ніж достатньо.
Одній з брокерських компаній вдалося досягти найвищих за 5 років показникі продаж за рахунок організації змагань за отримання права відвідати мотиваційні навчання за кордоном. Туристичні агенції часто надають своїм працівникам можливість відвідати інші країни, для вивчення можливостей розвитку бізнесу. І працівники, переважно молоді люди, отримавши таку можливість, працюють за досить помірну платню. Таким чином, малозатратних мотиваційних моментів дуже багато. Головне виявити саме ті, які були б цікаві для колективу,тоді позитивний результат у діяльності підприємства гарантований.