Економічні науки/10. Економіка підприємства

 

Шафранська Т.Ю.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Бюджетування в системі фінансового планування підприємства

Розвиток технологій фінансового планування призводить до широкого впровадження в практику управління підприємствами системи бюджетування, яка на даний час є найбільш ефективною системою управління фінансами господарюючого суб’єкта.

Бюджетування  представляє собою управлінську технологію, показник якості управління господарюючого суб’єкта, відповідності рівня його менеджменту сучасним вимогам. В основу бюджетування покладено консолідований бюджет, який представляє собою скоординований за всіма підрозділами і функціями план роботи підприємства в цілому, що об’єднує блоки окремих бюджетів і створює потоки інформації, потрібні для прийняття і контролю управлінських рішень у сфері фінансового планування [3]. Структура бюджету залежить від того, що є предметом бюджету, розміру організації, міри інтеграції процесу розробки бюджету з фінансовою структурою підприємства. Складові системи бюджетування на конкретному підприємстві обираються, виходячи з особливостей  його господарської діяльності та організації фінансової роботи: приймається рішення щодо виду основного і часткових бюджетів, і, відповідно, до технології самої системи бюджетування. Найчастіше використовується структура консолідованого бюджету, що передбачає виокремлення оперативного і фінансового планування.

Система бюджетування ґрунтується на двох поняттях: план і факт. Бюджетне планування на підприємстві включає два етапи: планування – власне розробка бюджетів і моніторинг – контрольний супровід, нагляд за виконанням бюджетів. Важливе місце в бюджетуванні належить контролю. Метою контролю и аналізу виконання планових бюджетних показників є управління відхиленнями, що впливають на кінцеві результати фінансово-господарської діяльності підприємства. В процесі  контролю необхідно провести такі операції:

- збір, обробка та аналіз інформації про фактичні результати фінансово- господарської діяльності;

- виявлення відхилень від планових показників і аналіз  причин;

- прийняття управлінських рішень щодо корегування планів і бюджетів[1]. 

Для того, щоб здійснити ці функції, важливо налагодити дієву систему контролю. Ієрархічна структура бюджетів підприємства дає змогу встановити ефективний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити реальні умови для реалізації ефективної фінансової стратегії. На нашу думку, основою системи контролю повинен бути контроль витрат. Для реалізації контролю витрат використовуються розрахунки відхилень, в результаті яких:

-         виявляються відхилення на підставі даних управлінського обліку (якщо забезпечена однорідність планових та фактичних даних);

-         оцінюються масштаби впливу відхилень на запланований результат;

-         визначається характер  відхилень та їх причини;

-         розробляються рекомендації та можливі управлінські рішення  на підставі аналізу відхилень.

Для того, щоб оцінити вплив відхилень на  запланований результат, найчастіше використовується метод розрахунку питомої ваги окремих статей. На підприємствах масового і серійного виробництва для розрахунку відхилень доцільно використовувати нормативний метод, за якого фактична собівартість розраховується від нормативної  шляхом урахування змін норм і відхилень від цих норм. Облік відхилень від норм організується в залежності від технологічних особливостей сировини і матеріалів, нормування їх витрат і технології процесу виробництва. Самі відхилення від діючих норм визначаються шляхом співставлення фактичного витрачання матеріалів на випуск продукції з нормативними витратами.

В процесі проведення контролю бюджетів за відхиленнями, на нашу думку, необхідно враховувати наступне:

-         контроль за відхиленнями за своєю природою є контролем за фактом і не спроможний запобігти здійсненню окремих операцій фінансово-господарської діяльності, що призводять до негативних змін;

-         контроль за відхиленнями є найбільш ефективним на довготривалих бюджетних періодах, що проводяться на регулярній основі.

Крім того, більшість бюджетів є  статичними, оскільки розраховуються на певний очікуваний рівень виробництва або продажу. При цьому фактичні результати порівнюються з прогнозованими поза залежністю від досягнутого рівня реалізації. З метою забезпечення  ефективності системи контролю витрат статичні бюджетні показники повинні бути скориговані на фактичний випуск. Для цього використовується гнучкий бюджет, який враховує зміни витрат залежно від зміни обсягу реалізації і являє собою  динамічну базу для порівняння досягнутих результатів із запланованими показниками. В процесі бюджетування доцільно враховувати специфіку діяльності господарюючого суб’єкта. Зокрема, якщо бізнес напряму залежить від імпорту, необхідно чітко відчувати макроекономічну ситуацію на ринку, а також прогнозувати коливання валютного курсу. Якщо в обороті підприємства значна кредитних коштів, необхідно контролювати ситуацію на банківському ринку, відслідковувати динаміку відсоткових ставок.

Ефективність бюджетування полягає в узгодженості діяльності підрозділів підприємства та підпорядкуванню їх загальній стратегічній меті шляхом розробки для кожного підрозділу бюджету з параметрами діяльності. Все охоплення бюджетуванням всіх аспектів фінансово-господарської діяльності підприємства  забезпечує не тільки відображення в бюджетах цілей та завдань підприємства, але і одночасно створює передумови для  всебічного і об’єктивного контролю за досягненням запланованих показників фінансово-господарської діяльності підприємства

Впровадження комплексної системи бюджетування на підприємстві дозволяє  створити єдину  систему планування та забезпечити практичне управління зниженням витрат по підприємству в цілому. В результаті узгодження витрат і джерел ресурсів підвищується якість поточного і стратегічного планування та підприємство отримує більш широкі можливості щодо визначення ефективних шляхів збільшення прибутку і рентабельності .

Література:

1.     Бланк И.А. Управление денежными потоками. – К.: Ника-центр: Ольга, 2002. – 736с.

2.     Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2007. – 320 с.

3.     Фінанси підприємств: Підручник / За ред.. А.М. Поддєрьогіна. – 5-те вид. – К.: КНЕУ, 2004. – 546 с.