Криворізький державний педагогічний університет

Аналіз стану організації самостійної роботи з іноземної мови професійного спрямування у педагогічному університеті.

Проблема ефективної організації самостійної роботи з іноземної мови у вищому навчальному закладі можна назвати однією з основних проблем підготовки майбутнього фахівця.

Організація самостійної роботи з іноземної мови у педагогічному університеті є органічним продовженням самостійної роботи учня старшої школи. На початковому етапі навчання студенти–першокурсники використовують знання та навички самостійної роботи, набуті ще у загальноосвітній школі. Незважаючи на це, практика показує, що багато молодих людей на момент вступу до вищого навчального закладу не досягають рівня освіченості, який би відповідав їх статусу. Саме тому, формування умінь самостійної роботи у вищому педагогічному навчальному закладі виявляється досить проблематичним без спеціального корегування рівня «базових знань» студентів, тобто знань, набутих у школі, їх повторення і систематизації.

Як показують отримані нами матеріали, студенти у своїй більшості не вміють працювати самостійно. Так, за узагальненими даними 45,5% студентів 1-2 курсів визнають, що не вміють організувати самостійну роботу; 65,8% опитаних не вміють розподіляти свій час; 85% не думають, що його можна взагалі розподіляти. Навіть за наявності умінь самостійно працювати студенти відзначають, що повільно сприймають навчальний матеріал на слух, а також при читанні і конспектуванні навчальних текстів. Причому осмислення, переробка, інтерпретація і фіксування необхідної навчальної інформації викликають у них істотні утруднення. Отже, можна констатувати несформованість у студентів 1-2 курсів умінь самостійної роботи, незнання загальних правил її організації, невміння реалізувати передбачувані дії. Якщо до цього додати недостатньо високий рівень пізнавального інтересу та мотивації до цілого ряду навчальних дисциплін, то стає ясно, що відповідь на поставлене питання негативна.

Велика кількість студентів (від 60% до 79%) мають потребу у збереженні власної індивідуальності та бажанні зберегти неповторність власної особистості, своїх поглядів та переконань.

Професійна ж сфера для більшості студентів не має ніякого значення, як наприклад, сфера розваг. Студенти рідко замислюються над завтрашнім днем, професійне життя є для них неприйнятним та невідомим.

Професійна спрямованість навчання визначає життєві цілі студента, сприяє розвитку їх активності; від неї залежить “успішний характер діяльності та глибока особиста зацікавленість і задоволення роботою”[4]. Саме спрямованість на майбутню професію “визначає психологічний склад особистості, саме через неї виявляються потреби, цілі, мотиви особистості, її суб’єктивне ставлення до різних сторін діяльності, до її характеристик і якостей” [1].

Зближення іноземної мови з профільними дисциплінамии, тобто професійна спеціалізація, сприяє професійній підготовці студента та росту його професійної майстерності.

Практична спрямованість навчання у педагогічному внз відрізняється чіткою предметністю. Студенти оволодівають іноземною мовою як засобом отримання додаткової інформації саме зі своєї спеціальності. Тісне поєднання навчання іноземної мови з навчанням профілюючих дисциплін сприяє оволодінню не просто іноземною мовою, а спеціальною термінологією, специфічною системою визначень, що знаходить своє відображення у процесі підготовки курсових робіт, кваліфікаційних робіт, підготовки анотацій за матеріалами зарубіжних спеціальних видань. У процесі навчання студент оволодіває мовою та вчиться використовувати її як засіб отримання інформації зі спеціальності.

Студенти протягом навчання у педагогічному внз готуються до здійснення не тільки освітньої функцію, а й виховної - виховувати учнів у відповідності до програми, що реалізується в загальноосвітній середній школі, сприяти формуванню в учнів тематичних інтересів, виховувати в них загальну естетичну культуру.

Для виконання зазначених завдань студент як майбутній учитель має використовувати різноманітні форми, засоби і методи навчально-виховної роботи. Вища педагогічна школа має на меті виховання педагога майбутнього, що досконало володіє усім спектром психолого-педагогічних, методичних і фахових знань. Потреби студентів, що виникають у процесі багатооаспектної фахової підготовки покликана задовольнити саме самостійна робота з іноземної мови професійного спрямування.

Література

1. Айсина Г. Х. Роль профессиональной направленности в общей структуре вузовской подготовки студентов // Психология студента как субъекта учебной деятельности. – М.: Высш. шк. – 1989. – с. 32-37.

2. Кухарчук А.М. Влияние профессиональной направленности на адаптацию студентов к условиям вуза // Психология профессиональной подготовки в вузе. – Минск.: Народная освета. – 1982. – Вып. 2. – с. 33-40.

3. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении: Теоретико-экспериментальное исследование. – М.: Педагогика, 1980. – 240с.

4. Самойленко П.И., Сергеев А.В., Сергиенко Л.Г., Психолого – педагогические аспекты формирования профессиональной направленности обучения // Специалист. – 1999. - №7. – с.31-35.