Педагогические науки/4. Стратегические направления

 реформирова­ния системы образования

 

Н.А.Глуховська, асистент

 

Національний аграрний університет, Україна

 

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У ВИЩИХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

 

Проаналізовано результати досліджень у сфері організаціі самостійної роботи студентів у вищих аграрних навчальних закладах.Зокрема,викладено сучасні уявлення про особливості та форми самостійної роботи студентів.

Ключові слова: самостійна робота студентів, трансформація змісту і форм освітнього процесу,самостійність.

 

У національній програмі “Освіта України ХХІ століття”, зазначається, що основна мета української системи освіти – створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, здатність навчатися впродовж усього життя. Таким чином, становлення української державності, інтеграція в європейське та світове співтовариство, побудова громадянського суспільства передбачають переорієнтацію на особистість та визначають пріоритетні напрямки освіти і науки.

         Вища аграрна освіта України має свою історію, яка нерозривно пов’язана з її політичним, економічним, соціальним та культурним життям, тому на фоні сучасних реформ та перетворень в незалежній державі  у зв’язку з приєднанням  України до Болонського процесу великого значення набуває трансформація змісту і форм освітнього процесу [2,с.21].

Самостійна робота студента (СРС) – основа його успіху в навчанні, найважливіша його складова навчального процесу у вищому навчальному закладі, тому вона завжди привертає увагу дослідників-освітян. Таким, чином у процесі самостійної роботи студентів відбувається формування навичок, умінь та знань, що забезпечує засвоєння студентом навчального матеріалу та  залучення їх до науково-пізнавальної діяльності. І врешті-решт сприяє вирішенню технічних, соціально-гуманітарних та особистих завдань майбутнього. Сьогодні постає проблема здатності випускників вищих навчальних закладів до самостійної пізнавальної та навчальної діяльності, уміння самостійно вирішувати проблеми, що виникають у виробничих ситуаціях.

Одним із чи не найважливіших питань реорганізації навчального процесу в українських ВНЗ у світлі Болонського процесу є розвиток самостійності та відповідальності студентів у навчанні. Акцент на Болонському процесі, і  на розвиткові самостійності студента  в здобуванні знань уже знайшли відгук і в нашій українській дійсності. Щоправда , освітяни йдуть формальним шляхом, дещо змінюючи кількість аудиторного та поза аудиторного часу. Весь центр уваги  зміщується на самостійну роботу  студентів, яка відбувається за рахунок збільшення позааудиторного навантаження,  обсягу виконання поточних домашніх завдань та опрацювання тем, що виносяться на самостійну підготовку. Цю роботу студента можна назвати поза аудиторною в деякому сенсі, вона не є самостійною, а навчально-пізнавальною.

     Самостійна робота – явище багатоаспектне, яке передбачає наявність мети, завдання, самостійного плану їх досягнення, отримання та контроль результату. Таким чином, самостійна робота студента направляється викладачем, але реалізується самим  студентом. Проте, щоб самостійна робота була ефективною, розвивала навчально-пізнавальну і науково-пізнавальну активність студентів, необхідні певні умови, а саме: методично зважена організація роботи студента в аудиторії та поза нею, забезпечення оптимального співвідношення обсягу аудиторної та самостійної роботи (остання потребує більш чіткого планування, організації та реалізації), розробка нормативів позааудиторної роботи викладача та студента. Адже шлях до Європи в цьому аспекті організації навчального процесу вимагає зменшення педнавантаження викладачів у чотири рази ( але й збільшення обсягу наукової роботи) порушує конкретні питання управління, демократизації суб’єктів наукової та навчальної діяльності [3, с.56 ].

Самостійна робота студентів виступає як засіб, форма формування й розвитку самостійності. Важливого значення набули науково-педагогічні доробки в яких дослідники розглядають питання   організації та управління  самостійною роботою(Т.М.Лобода, Л.В.Онучак, І.М.Шимко, І.І.Ільясов, В.Я.Ляудіс).

         Вони зазначають, що під організацією самостійної роботи студентів  розуміється створення викладачем необхідних та достатніх педагогічних умов її забезпечення, встановлення взаємозв’язків окремих компонентів в цілісній системі навчання. На перших етапах навчання викладач повинен бути головним організатором усіх дій, способів та методів пізнання та поступово передати ці повноваження студентові.

             У процесі організації СРС та її забезпечення в плані функціонування викладач є стрижневою особою, виробляє стратегічну лінію своєї діяльності, складає програму дій на семестр.

Організація самостійної роботи студентів із вивчення модуля  розглядається  в трьох аспектах:

· Аспект перший – структурна організація форм навчальної діяльності студентів із вивчення модуля. Цей етап реалізовується у тактичній схемі навчання та плану-графіка здачі завдань із самостійної роботи;

· Аспект другий – створення педагогічних умов реалізації СРС;

· Аспект третій – організація роботи викладача для створення необхідного дидактичного та методичного забезпечення СРС, розробка програми дій.

Ми згідні з пропозицією О.Третяк та В.Кігель, які пропонують систему організації самостійної роботи студентів, яка передбачає індивідуалізацію їх роботи [5,с.64]. Їм видаються індивідуальні завдання, ураховуючи контроль готовності студентів виконувати задану роботу. З усіх розділів курсу складені тести контролю знань, їх готовності до лабораторно-практичних занять. Більшість таких занять містять елементи дослідів. Кожен студент проходить обов’язковий контроль знань з лекційного курсу .

Чіткість визначених цілей самостійної роботи, усвідомлення того, як повинна здійснюватися студентом саме пізнавальна діяльність, є передумовами успішного виконання СРС.

В нашій практиці   організації самостійної роботи студентів здійснюється в такій послідовності:

1. Настановче заняття. Заняття, метою якого є ознайомлення із цілями самостійної роботи; роз’яснення форм здійснення самостійної роботи; визначення структури проведення практичних занять, індивідуального практикуму, розрахункової або художньої роботи; здійснення видачі план-графіка складання завдань із самостійної роботи, інформаційно-методичного посібника. Інформаційно-методичний посібник є одним із засобів організації самостійної роботи студента. (Структура інформаційно-методичного посібника буде розглянута нижче).

2. Вхідний контроль. Завдання контрольного характеру для визначення рівня базових знань із дисципліни. Результати контролю доводяться до відома студентів. Основою цих контрольних заходів є контрольний тест .

3. Реалізація запланованих заходів. Відбувається виконання завдань із самостійної роботи. Здійснюється виконання виданого плану-графіка складання завдань для самостійної роботи.

4. Проведення контрольних заходів. Частково цей пункт реалізовується за рахунок пункту 3. При здачі завдань із самостійної роботи, які виконуються на практичних заняттях, здійснюється контроль за базовими знаннями та визначається рівень сформованості практичних умінь та навичок. Окрім цього, до контрольних заходів належать проведення комплексних контрольних робіт, виконання тестових завдань, колоквіумів.

 Контроль охоплює всі елементи процесу навчання. Від контролю залежить ефективність та результативність проведення самостійної роботи, а також навчання в цілому. Контроль розглядається як підтвердження того, що процес діяльності відбувається за наміченим планом та як процес оцінки діяльності студента.

5. Підведення підсумків СРС. Кожне завдання із самостійної роботи має свій рейтинг. Підведення підсумків – це підрахунок сумарного рейтингу виконаних завдань, визначень суми набраних студентом залікових одиниць, та оголошення їх студентам.

Важливим моментом в організації самостійної роботи студентів(ОСРС) є організація роботи викладача. Як зазначає І.Молоцька, організація дій викладача має чотири етапи [2, с.45] :

·       Аналіз задачі з організації СРС. Суть розв’язання задачі – так організувати СРС, щоб студент мав можливість навчатися самостійно розв’язувати задачі, створити відповідні умови, які забезпечують діяльність;

·  Аналіз вхідних даних. Вивчення нормативної документації, навчального плану та визначення питомої ваги дисципліни в загальній підготовці спеціаліста, аналіз успішності студентів, проведення вхідного контролю;

· Програма дій викладача. Програма дій викладача – етап  створення необхідних і достатніх умов для роботи з вивчення дисципліни. Розробляється на макрорівні.

Виходячи із зазначених етапів СРС, ми формулюємо перелік основних  дій викладача:

1.     Вивчення кваліфікаційної характеристики майбутнього спеціаліста та його посадових обов’язків;

2.     Аналіз навчального плану професійної підготовки, визначення обсягів годин на самостійну роботу;

3.     Підготовка переліку знань, умінь та навичок, які повинні бути сформовані після вивчення модуля. Визначення тієї сукупності знань, умінь та навичок, які формуються самостійно;

4.     Підготовка завдань для “вхідного контролю”;

5.     Підготовка завдань для самостійної роботи студентів на практичних заняттях;

6.     Розробка, підбір професійно-орієнтованих задач для індивідуального практикуму, тем для розрахункових проектів ;

7.     Розробка системи оцінювання виконання завдань, системи заохочень та стимулювання навчання й діяльності;

8.     Визначення системи контролю та діагностики сформованості знань, розробка контрольних завдань;

9.     Структурування форм проведення самостійної роботи студентів;

10. Визначення  системи індивідуальної роботи зі студентами;

11. Розробка тактичної схеми проведення самостійної роботи до кожного модуля;

12. Розробка плану-графіка складання завдань із самостійної роботи;

13. Створення інформаційно-методичного збірника із самостійної роботи модуля та його тиражування;

14. Реалізація визначеної структури самостійної роботи студентів у процесі навчання.

Оскільки викладач є одним із головних об’єктів в організації СРС, то від його ретельної підготовки значною мірою залежить успіх у здійсненні самостійної навчальної діяльності. Розширення самостійної роботи, безумовно, призводить до додаткового педагогічного навантаження викладача [4;96 ].

Як ми  вже  зазначали вище, самостійну роботу у ВНЗ ми розглядаємо і як засіб навчання, і як форму навчально-наукового пізнання. Досягнення єдності двох сторін дидактичного поняття “самостійна робота” здійснюється за рахунок того, що в кожній самостійній роботі чітко формулюється пізнавальна задача, розрахована на індивідуальні навчальні можливості студента.

Найбільшої актуальності набуває така організація самостійної роботи, за якої кожен студент працював би на повну силу власних можливостей.

Розглянувши результати досліджень вітчизняних вчених ми можемо зробити висновок, що самостійна робота студентів є важливою і доцільною складовою навчального процесу у ВНЗ в умовах кредитно-модульної системи.

 

 

 

 

 

Література:

1.     Максимович О. Самостійна робота студентів як модульно-рейтингова система навчання / Педагогіка// Вісник Прикарпатського ун-ту/

        Випуск ІХ, Івано-Франківськ, 2003.-с.69-74

2.     Молоцька І.В. Організація самостійної роботи студентів/ Дніпропетровський державний аграрний університет// Кафедра філології.-Д.: Пороги, 2004.-122с.

3.     Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу: Матеріали всеукраїнської науково-методичної конференції, 14-15 грудня 2004р./ Ред. Г.В.Стадник; Головне управління освіти та науки., Харків ОДА – Х.: ХНАМТ, 2004.-243с.

4.     Самостійна робота студентів як чинник пізнавальної активності студентів/ В.В.Попович, Г.Г.Січкаренко // Наука та наукознавство.-2005.-№2-с.94-107.

5.     Організація самостійної роботи і впровадження нових методів контролю за якістю навчання як вагомий фактор у реформуванні вищої освіти / О.В.Третяк, В.Р.Кігель // Нові технології навчання .-К.,1996.-Вип.17.- с.63-68.

 

 

  Проанализированы результаты исследований в сфере организации самостоятельной работы студентов высших аграрных учебных заведений. В частности, изложены современные представления об особенностях и формах самостоятельной работы студентов.

 

Самостоятельная работа  студентов, трансформация форм и содержание образовательного процесса, самостоятельность.

 

The results of investigation in the sphere of independent students’ work organizations in high educational agricultural establishments have been analysed.

In particular, the current opinions regarding the peculiarities and forms of independent students work organizations have been presented

 

Independent students work, transformation of form and content of educational process, independence

 

N.A. Hlukhovs’ka Organization of students work in high educational agricultural establishments