Педагогические науки /2. Проблемы подготовки специалистов

Бігич О.Б.

Київський національний лінгвістичний університет

Інформаційно-комунікаційні технології в професійній діяльності: знання й уміння викладача

Глобалізація та демократизація суспільства, посилення ролі інформації і знань для його розвитку, створення інформаційних технологій та інформатизація багатьох сфер життєдіяльності людини – ці та інші чинники посилюються вимоги до фахівців різних галузей, зокрема викладачів ВНЗ, щодо їхньої високої кваліфікації та конкурентоспроможності на ринку праці, здатних адаптуватися до сучасних швидкозмінних соціально-економічних умов та науково-технічного прогресу, спроможних до освітньої автономії в сфері інформаційних технологій, творчого й системного мислення.

В одній із наших праць ми досліджували питання інформаційно-комунікаційної компетенції викладачів ВНЗ (детальніше див. Бігич О.Б. Інформаційно-комунікаційна компетенція викладача вищої школи // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка.- К.: Політехніка, 2007.- № 3 (21).- С. 132-137). На основі наведених у статті прикладів електронних засобів навчання спробуємо виокремити вміння пересічного викладача, які (разом із знаннями) складають його інформаційно-комунікаційну компетенцію. Це, зокрема, підготовка мультимедійної презентації навчального матеріалу, розробка мультимедійних електронних навчальних посібників, розробка системи засобів навігації в електронних освітніх виданнях, встановлення на смартфон електронного словника «ABBYY Lingvo 12», цифровий запис необхідних для навчального процесу аудіо- та відеоматеріалів, розробка викладачем власного веб-сайту.

Для реалізації цих та інших умінь пересічний викладач ВНЗ має знати про:

· дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технології;

· єдиний інформаційний простір свого ВНЗ, призначення й функціонування ПК, пристрої введення-виведення інформації, комп’ютерні мережі та можливості їх використання в навчальному процесі;

· електронні освітні ресурси та тенденції ринку професійно-орієнтованих електронних видань;

· цифрові освітні ресурси;

· технології та ресурси дистанційної підтримки навчального процесу й можливості їх використання в навчальній діяльності;

· технологію комп’ютерного тестування і типи тестових завдань тощо,

а також уміти:

1) впроваджувати цифрові освітні ресурси до навчального процесу;

2) організовувати особистий інформаційний простір, зокрема інтерфейс операційної системи, виконувати файлові операції, організовувати інформаційно-освітнє середовище як файлову систему, вводити-виводити інформацію, зокрема інсталювати й видаляти додатки й електронні освітні ресурси;

3) укладати дидактичні матеріали й робочі документи згідно зі своєю предметною галуззю засобами офісних технологій (роздавальних матеріалів, презентацій тощо):

· вводити текст з клавіатури та форматувати його,

· розробляти роздавальні матеріали, які містять графічні елементи,

· працювати з інструментами векторної графіки,

· працювати з табличним даними (укладання списків, інформаційних карт, простих розрахунків, статистичних розрахунків),

· будувати графіки й діаграми,

· створювати навчальні презентації;

4) готувати графічні ілюстрації для наочних і дидактичних матеріалів, які використовуються в навчальній діяльності на основі растрової графіки:

· коректувати й оптимізувати растрові зображення для наступного використання в презентаціях і Web-сторінках,

· виводити зображення на друк, запис на CD;

5) використовувати базові сервіси й Інтернет-технології в навчальному процесі:

· знаходити освітню інформацію в WWW і зберігати її для наступного використання в навчальному процесі,

· працювати з електронною поштою і телеконференціями, файловими архівами, Інтернет-пейджерами (ICQ, AOL тощо) й іншими комунікаційними технологіями;

6) створювати сайт підтримки навчальної діяльності:

· мати уявлення про призначення, структуру, інструменти навігації й дизайну сайту підтримки навчальної діяльності, про структуру web-сторінки,

· володіти прийомами побудови сайту, які забезпечують можливість представлення навчальної інформації у формі сайту – файлової системи, та прийомами публікації сайту в Інтранеті й Інтернеті;

7) шукати й укладати анотовану добірку Інтернет-посилань інформаційно-освітніх ресурсів для власної професійної діяльності;

8) розробляти тестові завдання для комп’ютерного тестування й оформляти їх в автоматизованій системі тестування тощо.

Безумовно, наведений вище перелік знань і вмінь викладача вищої школи, як складників його інформаційно-комунікаційної компетенції, не вичерпує весь його (переліку) зміст. Подальшої конкретизації потребує інформаційно-комунікаційна компетенція пересічного викладача в контексті його предметної галузі, що може складати зміст окремого наукового дослідження.