Яремчук І.О. , старший викладач
кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «НГУ»
Сердінова А.С., асистент
кафедри економічної теорії ДВНЗ «НГУ»
Податкова реформа як
ресурс фінансової незалежності регіонів
Наразі податкова система України
перебуває у стадії трансформації, яка йде по шляху відповідності наступним
вимогам сьогодення:
– посилення фінансового ресурсу регіонів;
–
спрощення податкового законодавства;
– зменшення залежності бізнесу від державного регулювання.
Кожна з поставлених задач сприяє
реалізації певних цілей щодо політичної та економічної стабільності, інтеграції
економіки держави у європейський та світовий простір та відновлення найбільш
ефективних зв’язків в плані імпортно – експортних операцій. Зокрема посилення
фінансового ресурсу регіонів є відображенням стратегії держави спрямованої на
децентралізацію. Спрощення податкового законодавства розглядається у двох
напрямках: мінімізації кількості податків і зборів у державі; спрощення
адміністрування податків. Зменшення залежності бізнесу від держави
позиціонується, як у контексті мінімізації доходів та витрат держави у валовому
продукті країни, так і мінімізації кількості пільг – дотацій та інших витрат
держави для мінімізації корупційної складової.
Основним
обмеженням при проведенні реформи є можливість держави виконувати свої
зобов'язання без необхідності залучення чергових кредитів.
Основними
тезами в податковій реформі мають стати:
1)
Спрощення законодавства в сфері податків, що стягуються зі співробітників. ЄСВ
що знімається зі співробітників повинен бути ліквідований. Замість
пільг з прибуткового податку необхідно ввести зменшену ставку прибуткового
податку. Сам прибутковий податок для компенсацій
втрат бюджету повинен бути піднятий до 19-21 відсотка. Це дозволить
додатково направити до місцевих бюджетів близько 20 млрд грн. доходів.
2) Проведення альтернативної пенсійної реформи. Вона
розглядається виходячи з таких тез. Пропонується
ввести паралельно з поточною солідарною схемою пенсійного забезпечення –
альтернативну. Її суть можна пояснити наступним – дати можливість працюючим
громадянам офіційно перераховувати пенсію своїм родичам, і в замін, отримувати
пільги з нарахування ЄСВ з підприємства. Пропонується для таких підприємств
зменшити ЄСВ з 36 – 49.7% до 18%, з введенням податкової пільги на суму
переказаної пенсії. Для співробітників така схема є аналогом адресної допомоги
на відміну від податків. Як результат: підприємство отримує пільги, що
дозволить легалізувати зарплату. Бюджет зменшує
витрати на пенсійне забезпечення. При переході 30% співробітників на
дану схему, можна оцінити зменшення витрат бюджету на рівні 53 млрд гривень.
3)
Модифікація податку на додану вартість. Вона
передбачає відмову від принципу нарахування ПДВ за першою подією (гроші –
товар) і перехід до нарахування ПДВ від реалізації. Такий принцип
нарахування ПДВ максимально спрощує адміністрування податку, а також дає
можливість введення декількох ставок з податку. Також пропонується замість
спеціального режиму з ПДВ для сільськогосподарських виробників ввести ПДВ
рівний 7% на сільгосппродукцію. Це дозволить, з одного боку, прибрати дотації з
ПДВ та додаткове фінансування з бюджету і замінити його звичайним механізмом відшкодування
ПДВ, коли сплачений при закупівлі для виробництва палива і матеріалів ПДВ за
ставкою 20%, буде відшкодовуватися за ставкою 7% при продажу на внутрішньому
ринку і за ставкою 0% при продажу на експорт. Також це дозволить державі змістити акцент відшкодування виробникам.
4) Виключення дрібних податків і зборів з Податкового
кодексу. Пропонується виключити з податкового кодексу кілька дрібних податків,
від яких сумарно бюджет отримує близько 5-7 млрд гривень. Це стосується рентної
плати, цільових надбавок, а також кількох місцевих зборів.
5)
Підвищення мінімального рівня оплати. Пропонується встановити мінімальний
рівень оплати праці рівний двом прожитковим мінімумам. Ця вимога цілком
кореспондує зі стандартами оплати праці в США і Великобританії, де мінімальний
рівень оплати праці в 2 рази вище допомоги та пенсії. Збільшення мінімальної
зарплати буде стимулювати людей шукати роботу. Також дана норма дозволить
збільшити відсоток співробітників, які зможуть оплачувати пенсії родичам, скасувати
режим індексації інфляції для підприємств і мати позитивну тенденцію в зборі
прибуткового податку з громадян.
Однак, як
вважають окремі фахівці, запропонована в такому вигляді концепція реформи має
суттєві недоліки. Наприклад, заявлене скорочення кількості податків з 22 до 9 є
сумнівним послабленням, оскільки фактично будуть ліквідовані лише 6 видів
зборів. На провадження деяких видів підприємницької діяльності, рента за
транспортування нафти і продуктів її переробки, туристичний і паркувальний
збори в тому числі. У той час як ще 13 податків будуть попросту об'єднані в 5.
Це змінить хіба що їх найменування та механізм нарахування, але не кількість і
вже точно не ступінь податкового навантаження.
З
податком на прибуток теж немає визначеності. Від планів поетапно знижувати його
ставку не залишилося й сліду. Все, на що погодилися законодавці – це єдиний
фінансовий облік. Ну і кількість податкових різниць скорочується з 49 до 3, що
теж немало. Але для платника податків, на жаль, цей крок податковий тягар все
одно поки не зменшує.
Викликає
питання і перегляд механізму оподаткування аграрного сектора. Так, підприємства
з обсягом виручки не більше 20 млн. грн. і площею угідь до 3 тис. га
залишаються на спеціальному сільгоспподатку. Всі інші переходять на загальну
систему. З великою часткою ймовірності в число тих, хто буде змушений працювати
на загальних умовах, потраплять великі аграрії. І є ризик, що компанії, які
зіткнуться з посиленням податкового тиску, шукатимуть шляхи виведення активів з
України. А оскільки платники податків з АПК є бюджетоутворюючими, їх внесок
замість додаткового припливу в держскарбницю, навпаки, призведе до падіння
надходжень.
Ще один крок – це створення так званої Служби фінансових
розслідувань. З одного боку злиття Державної фіскальної служби і двох силових
органів (МВС і СБУ) бачиться логічним. Проте у
результаті з'явиться структура, яка буде володіти не тільки повноваженнями з
адміністрування, а й фізичного впливу на платників податків. А це суперечить
функції забезпечення «економічної безпеки України», яку мають намір покласти на
Службу фінансових розслідувань.
1. Податкова реформа. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.km-partners.com/ua/nashi-proekty/podatkova-reforma. – Назва з
домашньої сторінки інтернету.
2.
Налоговая реформа. Альтернативній проект. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://lb.ua/tags/2063_nalogoviy_kodeks.html. – Назва з домашньої сторінки інтернету.
3.
Время покращать налоги или что скривает налоговая
реформа? [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://blogs.lb.ua/natalya_ulyanova/276140_vremya_sokrashchat_nalogi.html – Назва з
домашньої сторінки інтернету.