Экономические науки / 14.Экономическая теория

Франчук Ю.О., аспірант

Луцький національний технічний університет, Україна

Характеристика підходів до визначення категорії «стимулювання малого підприємництва регіону»

Розгляд інструментів стимулювання малого підприємництва на рівні регіону варто розпочати з визначення того, що ми розуміємо під категорією стимулювання.

Грещак М.Г. та Гребешкова О.М. дають найпростіше визначення поняттю «стимул» - зовнішнє збудження з певною метою, вважаючи, що стимулювання здійснюється з метою мотивації потрібної поведінки працівників [3]. У економічній енциклопедії поняття стимулювання розглядається як «економічне спонукання, використання матеріальних стимулів (причин, що спонукають до дії) з метою впливу на виробників, споживачів, покупців таким чином, щоб вони вели себе в інтересах осіб, які застосовують стимулювання» [4]. Дане визначення є певною мірою обмежене, адже засоби, що використовуються у процесі стимулювання можуть бути не лише матеріальними. Такої ж думки притримуються і Нечаюк Л.І. та Телеш Н.О., які визначають стимулювання як «процес використання конкретних засобів (матеріальних, моральних та ін. спонукань до дії, що мають цільову спрямованість) на користь людини й підприємства й один із способів, за допомогою якого здійснюється мотивація трудової діяльності» [5].

Нижник В. та Драч О. також підтримуються більш персоніфікованого підходу до категорії стимулювання, трактуючи його як процес зовнішнього впливу на людину для спонукання її до конкретних дій або процес, що спрямований на усвідомлене пробудження в неї певних мотивів та цілеспрямованих дій [6].

В Законі України «Про стимулювання розвитку регіонів» даний термін вживається для характеристики комплексу правових, організаційних, наукових, фінансових та інших заходів, спрямованих на досягнення сталого розвитку регіонів на основі поєднання економічних, соціальних та екологічних інтересів на загальнодержавному та регіональному рівнях, максимально ефективного використання потенціалу регіонів в інтересах їх жителів та держави в цілому [1].

На нашу думку, основоположним в трактуванні терміну «стимулювання» є поняття ціль, відповідно, воно відбувається задля досягнення цілей як об’єкта, так і суб’єкта стимулювання. В цьому контексті, ми пропонуємо розглядати стимулювання малого підприємництва регіону як сукупність примусових і заохочувальних заходів правового, організаційного, наукового і фінансового характеру, що спрямовані на досягнення цілей підприємницького сектору при ефективному використанні потенціалу регіону і задоволенні його соціальних, економічних і екологічних інтересів. В цьому випадку, регіон як суб’єкт стимулювання представляють органи місцевої влади, які є ключовими в розвитку території і які діють в її інтересах. Їх основною ціллю, в ідеалі, є досягнення високого рівня соціально-економічного розвитку і конкурентоспроможності території, забезпечення раціонального природокористування, підвищення стандартів життя і процвітання регіону. Самих лише економічних заходів досягнення цих цілей недостатньо, адже регіон повинен стати місцем, де людям хочеться жити і куди хочеться вкладати кошти. Дуже точно цілі регіональної політики охарактеризували Марина та Климентій Ачелашвілі: вони (цілі) практично завжди є компромісом між політичною доцільністю, економічною ефективністю, соціальною справедливістю та екологічною безпекою [2].

1. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» від 08.09.2005 № 2850/IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2850-15.

2. Ачелашвили М. Региональная экономическая политика и рост (на примере Грузии) / М.Ачелашвили, К.Ачелашвили // Кавказ & глобализация. – 2008. – Т.2, выпуск 2. – С. 53-67.

3. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. Посібник [Електронний ресурс] / М. Г. Грещак, О. М. Гребешкова, О. С. Коцюба; за ред. М. Г. Грещака. – К.: КНЕУ, 2001. – 228 с. – Режим доступу: http://library.if.ua/books/114.html.

4. Економічна енциклопедія [Електронний ресурс]ю – Режим доступу : http://slovopedia.org.ua/38/53392-0.html.

5. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 348 с.

6. Нижник В. Стан стимулювання працівників України [Електронний ресурс] / В.Нижник, О.Драч // Економічний аналіз. – 2011. – Вип. 9. Ч.2. – С. 339-342.