Богачова Вероніка
Олександрівна,
к.е.н, доцент
Соколовська
Валентина Володимирівна
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
ОЦІНКА
ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Управління
підприємством - це постійний і системний вплив на діяльність його структурних
підрозділів для забезпечення узгодженої роботи і досягнення кінцевого
позитивного результату. Управління
- обов’язковий елемент доцільної форми організації колективної діяльності
людей, а також технічних і технологічних систем. Тобто воно здійснюється
скрізь, де треба відповідно впливати на об'єкт або систему з метою
упорядкування чи переведення її з одного стану в інший.
Проблеми аналізу
системи управління персоналом, в різних її аспектах, розглядалися такими
вченими, як В.Є. Адамов, Б.И. Башкатов, І.К. Беліевскій, Е.М. Вороніна, А.М.
Дубров, М.Р. Єфімова, С.Д. Ільєнкова, А.В. Квітко та ін..
Ефективність
функціонування комплексної системи управління персоналом підприємства
правомірно розглядати як частину ефективності діяльності підприємства в цілому.
Однак у даний час немає єдиного підходу до оцінки такої ефективності.
Складність полягає в тому, що процес трудової діяльності працівників тісно
пов'язаний і з виробничим процесом, і з його кінцевими результатами, і з
соціальним розвитком підприємства. Відповідно, методика оцінки заснована на
виборі критеріїв ефективності роботи організаційної, економічної і соціальної
підсистем комплексної системи. У якості таких критеріїв можуть виступати цілі
цих підсистем [1, c. 204].
Задача оцінки
ефективності управління персоналом підприємства полягає у визначенні:
1) економічної
ефективності (характеризує досягнення цілей діяльності підприємства за рахунок
кращого використання трудового потенціалу);
2) соціальної
ефективності (виражає виконання очікувань і задоволення потреб і інтересів
працівників підприємства);
3) організаційної
ефективності (оцінює цілісність і організаційну оформленість підприємства).
Як видно, склад
показників всебічно відображає ефективність управління персоналом підприємства
в економічному, соціальному і організаційному аспектах. При цьому для
визначення деяких з них потрібно зібрати додаткову оперативну інформацію на
основі конкретних соціологічних досліджень. У підприємствах з низьким рівнем
механізації і автоматизації праці, а також у малих підприємствах переважає
підхід до працівника як до виробничого ресурсу без розуміння значимості менеджменту,
що ускладнює впровадження прогресивних [2, c. 301].
Оцінка ефективності
системи управління, згідно організаційно-управлінського підходу, починається з
того, що необхідно описати функціональні обов'язки основних ланок управління,
визначити показники ефективності організаційної структури, визначити
забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, оцінити кваліфікаційний рівень
персоналу і зміни в його складі, визначити динаміку показників причин плинності
кадрів.
Оцінка ефективності системи управління
проводиться експертним методом переважно за якісними критеріями, набір яких
досить різноманітний:
витрати на утримання апарату управління,
набір загальних і конкретних цілей і функцій управління,
організаційна структура управління,
характеристика процесу управління,
методи управління і розробки управлінських рішень,
склад технічних засобів управління і т.д.
На основі проведеного аналізу дається оцінка
ефективності системи управління.
Оцінка ефективності
системи управління в кількісному плані здійснюється через показники, що
характеризують ефективність діяльності підприємства. Аналізується весь комплекс показників, що характеризують
фінансово-господарську діяльність підприємства.
За результатами кількісного аналізу
ефективність системи управління оцінюється через деякий комплексний
показник. У чисельнику, як правило, -
прибуток, а в знаменнику в різних поєднаннях - показники
фінансово-господарської діяльності підприємства.
При ранговому підході оцінка ефективності
системи управління проводиться не за конкретними показниками. Сукупність
показників визначається безпосередньо на підприємстві.
Різновидом рангового підходу є оцінка
ефективності системи управління через комплексний показник, який об'єднує як
показники економічності системи управління, так і показники ефективності
виробництва. Економічність системи (Ес)
управління визначається через співвідношення витрат на управління до вартості
основних виробничих фондів і оборотних коштів.
Показник ефективності виробництва (Еп) розраховується через
співвідношення продуктивності праці до чисельності працюючих. Загальний критерій ефективності системи
управління (Е) обчислюється як Е = Ес /
Еп.
Іншим комплексним показником є
ресурсно-цільова ефективність системи управління. Оцінка
ефективності системи управління проводиться по трьох взаємозалежних критеріях:
показники, що характеризують ступінь використання ресурсів; якісні показники,
що характеризують організацію, зміст процесу управління, ступінь виконання
поставлених цілей; показники, що
характеризують раціональність організаційної структури та її техніко-організаційний
рівень.
У цьому випадку оцінка ефективності системи
управління (Е) проводиться через цільову (Р / Ц) і ресурсну (Р / З)
ефективність: Е = f (Р / Ц; Р / З).
Ефективність системи управління (Е) по
третьому критерію виражається через ресурсно-потенційний підхід: Е = f (Пв -
Ів) (різниця між потенціалом системи і рівнем його використання) [3, c. 103].
Отже, ефективність
управління фірми визначається ефективністю функціонування і використання
кожного елемента системи управління - раціональністю структури, застосуванням
наукових, передових методів управління, швидкістю, повнотою інформаційного
обслуговування, кваліфікацією керуючих кадрів, їх умінням творчо підходити до
вирішення конкретних проблем управління.
Литература:
1. Бойдейл Т. Як покращити управління організацією: посібник для керівників. -
М.: АТ «ИНФРА - М» - АТЗТ «Прем'єр», 2014. - 204 с.
2. Г. В. Гудушаурі Управління сучасним
підприємством. - М., 2013.- 301с.
3. Івановская Л. В., Свистунов В.М. Забезпечення системи управління персоналом
на підприємстві. М.: ГАУ, 2012. – 103 с.