Экономические науки/ 9.Экономика промышленности.

Сорокін О.Г.

Класичний приватний університет, Україна

Індикатори соціо-еколого-економічного розвитку уранової промисловості

Методичний інструментарій оцінки соціо-еколого-економічного розвитку уранової промисловості передбачає, перш за все вибір методів для проведення такої оцінки. Нами пропонується використати методи статистичного аналізу для розрахунку часткових індикаторів по складових розвитку, методи стандартизації – для переведення індикаторів у порівняний вигляд та методи агрегування – для розрахунку комплексних індикаторів по складових розвитку.

Розвиток уранової промисловості пропонуємо описувати за допомогою часткових індикаторів, які є інформаційною основою комплексної оцінки. На основі наявної статистичної бази, шляхом аналізу, синтезу та систематизації вітчизняних та зарубіжних розробок щодо показників, які характеризують рівень збалансованого розвитку, здійснюємо відбір індикаторів, які буде проаналізовано в межах кожної складової.

Індикатори – певні нормативи і умови, на яких ґрунтується розвиток. Існує близько 130 індикаторів, що характеризують різні сторони та аспекти розвитку [1].

Індикатор розвитку уранової промисловості – це розрахований на основі первинних даних показник, що описує певний аспект окремої складової (економічної, соціальної або екологічної) розвитку.

Для проведення оцінки соціо-еколого-економічного розвитку уранової промисловості необхідно визначитися які саме індикатори необхідно використовувати. В загльній науково-аналітичній практиці виділяють два підходи до побудови індикаторів:

Перший підхід - Побудова системи індикаторів, за допомогою яких можна судити про окремі аспекти розвитку: екологічні, соціальні, економічні та ін.

Другий підхід - Побудова інтегральних, агрегованих індикаторів, за допомогою яких можна комплексно судити про розвиток галузі. Основна складність при агрегування інформації полягає у визначенні ваг вихідних показників без втрати значущості і без зайвої суб'єктивності.

На нашу думку, більш доцільно використовувати другий підхід, адже він дає змогу на основі отриманого інтегрального індикатора зробити висновок про характер соціо-еколого-економічного розвитку уранової промисловості в цілому.

Традиційно при оцінюванні розвитку використовуються наступні групи індикаторів: індикатори стану (характеризують поточний стан уранової промисловості); індикатори динаміки (характеризують зміни стану в часі); індикатори рівноваги (аналізують співвідношення показників стану з їх граничними значеннями); індикатори мети (характеризують кінцеву мету розвитку уранової промисловості); індикатори засобів (характеризують набір засобів, необхідних для досягнення мети); індикатори результату (визначають успішність досягнення поставлених цілей).

Однак, враховуючи специфіку нашого дослідження, необхідно деталізувати індикатори розвитку за складовими соціо-еколого-економічного розвитку уранової промисловості.

Спочатку розглянемо індикатори соціального розвитку уранової промисловості України. При цьому, всі індикатори соціального розвитку згруповані на три основні групи, а саме: індикатори стану галузі та соціального середовища, індикатори впливу галузі на суспільство, індикатори заходів з підвищення соціальної відповідальності. Перші дві групи індикаторів використовуються для оцінки соціального розвитку галузей промисловості, а третя група індикаторів – для визначення перспективних напрямів соціального розвитку.

Розглянемо індикатори екологічного розвитку галузей промисловості України. При цьому, всі індикатори екологічного розвитку згруповані на три основні групи, а саме: індикатори стану галузі та навколишнього середовища, індикатори впливу галузі на екологію, індикатори заходів з підвищення екологічності. Перші дві групи індикаторів використовуються для оцінки екологічного розвитку галузей промисловості, а третя група індикаторів – для визначення перспективних напрямів екологічного розвитку.

Розглянемо докладніше індикатори оцінки економічного розвитку галузей промисловості.

Індикатори стану галузі та економіки представлені індикаторами стану, індикаторами рівноваги та індикаторами засобів. Якщо говорити про індикатори стану економічної сфери галузі, то ним є величина обсягів реалізованої промислової продукції.

Диференціацію видів промислової діяльності за величиною обсягів реалізованої промислової продукції відображає індикатор рівноваги, яким для економічного розвитку галузі виступає частка даного виду промисловості в загальному обсязі реалізованої продукції по промисловості в цілому Стосовно індикатору засобів, то таким для економічного розвитку галузі може виступати сума витрат, понесених для виробництва та реалізації продукції. Індикатори впливу галузі на економіку представлені індикаторами динаміки та індикаторами рівноваги. Індикатором динаміки є зміна величини обсягів реалізованої продукції в галузі Індикатором рівноваги, що характеризують вплив економічного розвитку галузі на економіку, є співвідношення зміни обсягів реалізованої продукції по галузі до зміни обсягів по промисловості в цілому.

Збір та групування даних за частковими індикаторами по складових соціо-еколого-економічного розвитку уранової промисловості відбувається на основі матеріалів Головного управління статистики та статистичної звітності підприємств.

Після збору даних за частковими індикаторами по складових соціо-еколого-економічного розвитку уранової промисловості необхідно їх розрахувати та привести до порівнюваного вигляду.

Таким чином, вивчення розвитку уранової промисловості відбиває розуміння тісного взаємозв’язку екологічних, економічних і соціальних проблем галузі і того факту, що вони можуть бути вирішені лише комплексно.

Література

1.Бицюра, Ю. До проблеми визначення понять сталого економічного зростання та розвитку / Ю. Бицюра // Економіст. – 2006. – № 5. – С. 62-65

2. Майєр Джеральд М., Раух Джемс Е. Філіпенко Антон. Основні проблеми економіки розвитку. – К.: Либідь, 2003. – 688 с.

3. Медоуз, Д. Х. За пределами роста : учебн. пособ. / Д. Х. Медоуз, Д. Л. Медоуз, Й. Рандерс. – М. :«Прогресс», «Пангея», 1994. – 304 с.

4. Индикаторы устойчивого развития России (эколого-экономические аспекты) : под ред. С. Н. Бобылева, П. А. Макеенко. – М. : ЦПРП, 2001. – 220 с.