Круглов В. В., к.держ.упр., доц., Романенко П.Л.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Актуальність інвестиційної політики в галузі сільського туризму

Все більшого розмаху в Україні набуває, порівняно новий вид туризму - сільський (зелений ) туризм. Для розвитку зазначеного виду туризму в України існує все необхідне, зокрема: гірська місцевість (Карпати та Кримські гори), водні артерії, мінеральні лікувальні джерела, моря та озера, лісні масиви та галькові й піщані пляжі. Також в Україні є історичні й археологічні пам’ятки культури. Саме ці складові можуть приваблювати іноземців-мандрівників, якщо належним чином розробити рекламну кампанію, створити потрібну інфраструктуру, задіяти справжніх фахівців туристичного бізнесу тощо [2].

Проте найбільш відомим є українське село. Сьогодні є таке поняття як сільський туризм, інакше кажучи, це відпочинок туристів у сільській колоритній місцевості. Сільський туризм для України може значним надходженням коштів і вивести нашу країну з туристичної кризи. Український побут та традиції приваблюють туристів, для іноземців українське село є екзотикою на стільки, на скільки для українця екзотичним є відпочинок, наприклад, в африканських країнах.

Сьогодні сільський туризм сприймають як специфічну форму відпочинку в селі. При цьому туристи мають можливість використовувати природний, матеріальний та культурний потенціал ареалу відпочинку. Розвиток сільського туризму для України може принести багато користі. З його допомогою можна вирішити деякі соціально-економічні проблеми села, зокрема, у сільського населення з’являться робочі місця і додатковий заробіток. Позитивні зрушення торкнуться й сфери послуг: покращення транспортного сполучення, налагодження зв’язку, створення закладів розваг, збільшення обсягів торгівлі тощо.

Окрім того, виникнення конкуренції надихає власників агросадиб на надання додаткових послуг. Сьогодні сільські туристи отримують не лише дах над головою, але й мають можливість харчуватися, відвідувати різні народні майстер-класи, займатися збиранням врожаю тощо. Цей вид туризму задовольняє дві сторони: для туристів це можливість відпочити, поринути в сільське життя без міської метушні, а для власників садиб - це можливість розвиватися, отримувати дохід, продавати товари й продукти власного виробництва тощо.

Сьогодні в Україні майже в кожній області є осередки сільського туризму, які включають:

– послуги гостинності – здавання в оренду кімнат власного житла;

– харчування стравами з продуктів особистого господарства;

– ознайомлення відпочивальників з сільськими побутовими справами;

– проведення екскурсій.

Найбільш популярним є Карпатський регіон. В інших частинах України сільський туризм знаходиться на стадії зародження.

Для просування туристичного продукту у сфері сільського (зеленого) туризму потрібні відповідні інвестиції, а результат від налагодження цього виду туризму принесе суттєві позитивні зрушення.

В українському селі гостро стоїть проблема безробіття: приблизно дві третини - безробітні або частково зайняті. З цього приводу були проведені дослідження, і виявилося, що більше мільйона з них бажають запропонувати свої будинки туристам у якості агросадиб. Однак сьогодні в Україні офіційно зареєстровано всього приблизно три тисячі сільських садиб [2].

Державне регулювання туристичної галузі включає в себе інвестиційну політику, яка полягає у залученні капіталу у створення та модернізацію туристичної інфраструктури. Проте в Україні інвестиційна політика є не досконалою, про це свідчить недостатня кількість фінансових вкладень, адже для іноземців вкладення капіталу у сферу сільського туризму є не цікавим. Головна причина такої ситуації – відсутність умов для вкладення вітчизняного та іноземного капіталу. Для України туризм є важливим джерелом надходження фінансових ресурсів через збільшення масштабів зовнішньоекономічної діяльності, а також створення робочих місць [3].

Згідно з Законом України “Про інвестиційну діяльність”, інвестиції визначаються як всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект [1]. Україні потрібно якомога швидше налагоджувати інвестиційну політику задля виведення своєї економіки загалом та туризму зокрема з кризового інвестиційного клімату.

Сьогодні, на превеликий жаль, в Україні немає чіткої нормативно-правової бази і концепцій сталого розвитку сільського туризму.

Як ми бачимо, сільський туризм ще не набрав значного розвитку в Україні, проте результати діяльності вже створених осередків підтверджують вигідність інвестування у цю сферу.

Отже, галузь сільського туризму, хоча й повільно, але починає набирати обертів та покращувати свої позиції на внутрішньому та міжнародному ринках. Від ефективності інвестиційної політики в сільському туризмі від мікрорівня – агросадиби, до макрорівня – держави, залежить сталий розвиток економічного житя України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 № 1560-XII. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.

2. Зелений туризм: бізнес без стартового капіталу. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://www.vlasbiz.net/content/detail/85.

3. Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії: навчальний посібник / За ред. проф. І.М. Школи. – Чернівці: Книги ХХІ, 2003. – 595 с.