Кудрейко Олександр Миколайович,

Здобувач Академії муніципального управління

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Передумовою підйому освітньої системи України на якісно новий рівень виступає вдосконалення механізмів державного управління навчальними закладами. Відтак, необхідність державного регулювання системи освіти визначається двома аспектами: неспроможністю ринку надати освітні послуги в повному обсязі та певної якості; відмовою від жорсткого адміністративного управління системою освіти.

Головною ідеєю реформування системи освіти має бути створення єдиної неперервної системи, яка з допомогою комплексу державних, громадських та приватних установ освіти здатна була б відтворювати інтелектуальний, духовний потенціал суспільства, задовольняти всі громадські потреби на рівні світових стандартів.

Завдання державного регулювання розвитку системи освіти полягають у спрямуванні навчально-виховного процесу у навчальних закладах на задоволення потреб держави, враховуючи сучасні економічні умови, виховання свідомості, патріотизму, забезпечення потреби суспільства та ринку праці в конкурентоспроможних, компетентних і відповідальних фахівцях; адаптувати відповідні спеціальності, виходячи з реальних потреб різних галузей економіки; проводити постійний моніторинг якості освіти, а також здійснювати оцінювання діяльності навчальних закладів; упорядкувати діяльність навчальних закладів щодо надання якісних освітніх послуг їх кінцевим споживачам; створити прозорі механізми ціноутворення на освітні послуги.

З метою забезпечення відповідності мережі навчальних закладів потребам економіки і суспільства необхідно провести поетапну передачу відомчих вищих навчальних закладів у підпорядкування Міністерства освіти і науки, оптимізувати мережу ВНЗ шляхом їх об’єднання і створення регіональних, корпоративних, дослідницьких університетів з урахуванням регіональних і загальнодержавних потреб у фахівцях з вищої освітою.

Надзвичайно велике значення має співпраця навчальних закладів з науковими й виробничими організаціями, участь учнів і студентів у дослідженні та розв’язанні конкретних проблем сьогодення. З переходом до ринкових умов можлива поява нових форм організації такої співпраці, наприклад, шкільних та студентських кооперативів, поєднання навчання і трудової діяльності на громадських засадах.

З метою інтеграції освіти і науки варто провести на державному рівні експеримент, яким передбачити впровадження системи виховання, освіти та наукової діяльності за схемою створення вертикально інтегрованих освітніх корпорацій з такими складовими: «ліцей-університет-науково-дослідний інститут-бізнес-підприємство (виробництво)». За результатами експерименту прийняти рішення про доцільність законодавчого унормування створення зазначених організацій та передачі науково-дослідних інститутів Національної Академії наук України до складу університетів.

З метою належного кадрового забезпечення загальної середньої освіти потрібно створити законодавчу базу для запровадження такої схеми: 1-й етап: підготовка педагогічних кадрів середньої школи в державних педагогічних вузах за рахунок бюджетних коштів; 2-й етап: відпрацювання випускниками певного періоду в державних середніх навчальних закладах з фіксованою заробітною платою з метою часткової компенсації вартості навчання; 3-й етап: надання випускникам, які відпрацювали визначений термін, за їх бажанням можливості – продовжити педагогічну роботу в державній школі з отриманням статусу державного службовця, або змінити місце роботи за власним бажанням. Необхідно також передбачити запровадження аналогічної схеми для викладачів системи професійно-технічної освіти.

Кабінету Міністрів України, з метою впровадження новітніх інформаційних технологій, забезпечення можливостей для всіх громадян (незалежно від віку) на отримання освіти всіх рівнів і ступенів потрібно розробити цільову державну програму «Розвиток єдиного освітнього інформаційного середовища в Україні». Програма має передбачати: формування загальної нормативно-правової і методичної бази, уніфікованих критеріїв і засобів оцінки знань; створення загальної бази даних навчальних програм та електронних бібліотек для розвитку дистанційної освіти; координацію діяльності всіх елементів системи освіти (усіх рівнів) для здійснення єдиної політики контролю за її якістю.

Невідкладною справою є забезпечення доступності та якості освіти. Для цього необхідно вжити таких заходів: провести «інвентаризацію» мережі середніх шкіл у сільській місцевості. Вжити заходи щодо її поступової оптимізації з урахуванням реальної наповнюваності шкіл та створення базових шкіл в спеціальних освітніх округах; забезпечити відкритість та прозорість роботи приймальних комісій ВНЗ; вжити заходи щодо недопущення скорочення мережі вечірніх шкіл.

Варто створити сприятливі умови для інноваційної діяльності у вищій школі, функціонування техно-парків, створених на базі вищих навчальних закладів.

Згідно «Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» потрібно розробити відповідні пропозиції до міжнародних угод України з країнами-членами ЄС, якими передбачити: співробітництво в галузі освіти; розширення академічних обмінів, насамперед, для підготовки фахівців у галузі європейського законодавства, діяльності ЄС; розвиток співробітництва у сфері ліцензування, атестації і акредитації освітніх закладів; ініціювати переговорний процес стосовно підписання відповідних угод про програми обміну студентами між Україною та ЄС.

Варто забезпечити міжвідомчу та міжвузівську координацію реалізації міжнародних програм та проектів за участю українських закладів освіти, розвивати співробітництво з міжнародними (ЮНЕСКО, Комісія ЄС, Рада Європи) і національними освітніми організаціями зарубіжних країн.

Отже, система освіти потребує подальшого вдосконалення та реформування. Реального поліпшення її стану можна досягти лише на засадах комплексного підходу до вирішення проблем фінансового, організаційного, кадрового, соціального, інформаційного та іншого характеру. Реалізація вищезазначених заходів сприятиме покращанню ситуації в сфері освіти, подоланню (мінімізації впливу) існуючих негативних тенденцій та забезпеченню умов для виведення освітньої системи України на якісно новий рівень.