Д.т.н., проф. Пількевич І. А., к.т.н. Молодецька К. В.
Житомирський військовий інститут ім.
С. П. Корольова, Україна
ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ОБЛІКУ ДАНИХ РІЕЛТЕРСЬКОГО АГЕНТСТВА
Постановка задачі. Масове впровадження комп’ютерних та телекомунікаційних технологій,
формування на їх основі високоефективних інформаційно-управляючих систем є
головним напрямком розвитку структури управління [1]. Методи і засоби
інформаційних технологій широко використовуються для інформаційних систем
обліку даних ріелтерського агентства. Це дає змогу покращити якість
обслуговування клієнтів, управління трудовими, фінансовими та матеріальними
ресурсами, здійснювати оптимальний пошук об’єктів нерухомості, доцільніше
спланувати діяльність агентства, пришвидшити процес документообігу та підвищити
його якість.
Метою
роботи є побудова моделі та алгоритму
функціонування інформаційної системи обліку даних ріелтерського агентства.
Об’єктом
досліджень є процес проектування інформаційної
системи обліку даних ріелтерського агентства.
Предметом
досліджень є можливості застосування методів та
технологій автоматизації для забезпечення обліку даних ріелтерського агентства.
Практичне
значення одержаних
результатів полягає у проектуванні інформаційної системи обліку даних
ріелтерського агентства.
Визначення структури інформаційних потоків. Для кращого розуміння
руху даних в інформаційній системі важливим завданням є аналіз інформаційних
потоків, для якого найчастіше використовується DFD-діаграма [2].
DFD-діаграма
(Data Flow Diagramming) – це діаграма, яка
використовується для аналізу та моделювання інформаційної системи з метою
ініціалізації потоків даних та зменшення їх об’єму, виявлення як дубльованої
інформації, так і шляхів її передавання. Елементами DFD-діаграми є: потік
даних, процес, сховище даних та зовнішня сутність.
На рис. 1
представлена контекстна DFD-діаграма, на якій зазначені вхідні та вихідні
потоки інформації в системі обліку даних ріелтерського агентства.

Рис. 1. Контекстна діаграма
В своєму складі деталізована DFD-діаграма містить: процеси; вхідні та вихідні
потоки даних; сховища даних (бази даних).
За допомогою DFD-діаграми
можна розробити структуру інформаційної системи обліку даних ріелтерського
агентства, яка дозволить краще зрозуміти функціональні можливості, внутрішню
структуру системи та взаємозв’язки між її елементами. Структура інформаційної
системи зображена на рис. 2.
Користувачами
даної інформаційної системи являються працівники ріелтерського агентства. Щоб
скористатися ресурсами системи, користувач спочатку повинен пройти процедуру
аутентифікації. Цю функцію виконує модуль аутентифікації. Аутентифікація – це перевірка
приналежності суб’єктові доступу пред’явленого ним ідентифікатора, тобто
підтвердження достовірності введених ним даних. Під введеними даними розуміються
логін та пароль. Якщо вони співпадають із тими, що наявні в спеціальній базі
даних, то користувач має змогу зайти в систему і в повній мірі використовувати
всі її можливості (послуги).
Центральним
елементом структури інформаційної системи є ядро системи або бізнес-логіка.
Бізнес-логіка – сукупність правил, принципів, залежностей поведінки об’єктів
наочної області (області людської діяльності, яку система підтримує). Інакше
кажучи бізнес-логіка – це реалізація правил і обмежень операцій, що автоматизувалися.
Простіше можна сказати, що бізнес-логіка – це реалізація предметної сфери в
інформаційній системі. У даному випадку в своєму складі вона містить
математичні моделі для прийняття рішення щодо вибору об’єктів нерухомості та
запити для ефективної роботи з базою даних інформаційної системи [3].

Рис. 2. Структура
інформаційної системи обліку даних ріелтерського агентства
База даних (БД) являє собою сховище даних, де
зберігається інформація про:
– об’єкти нерухомості;
– співробітників;
– клієнтів;
– укладені угоди.
Ядро системи
формує статистичні звіти та веде постійний обмін даними між базою даних,
модулем контролю доступу, вікном адміністратора та інтерфейсом керування.
Математична модель системи обліку даних
ріелтерського агентства. Формалізована (описова інформаційна) модель, записується
за допомогою якої-небудь формальної мови. У такій моделі за допомогою формул,
рівнянь, нерівностей фіксуються формальні співвідношення між початковими та
кінцевими значеннями властивостей об’єктів, а також накладаються обмеження на
допустимі значення цих властивостей.
На рис. 3
зображена формалізована модель системи пошуку необхідного приміщення в базі
даних системи обліку даних ріелтерського агентства.

Рис. 3. Формалізована модель
Основним завданням моделювання є визначення процесу:
–
вибору нерухомості по параметрам;
–
вибору нерухомості по ціновому діапазону;
–
формування результату по приміщеннях.
Формалізована
модель складається з 3 блоків (див. рис. 3):
S1 – блок
моделювання вибору нерухомості по параметрам. В цьому блоці, на основі вхідних
даних, розраховуються показники оптимальності пошуку (
), а отримані дані передаються в блок S3.
S2 – блок
моделювання вибору нерухомості по ціновому діапазону. Так як і в блоці S1, тут
проводиться розрахунок показника оптимальності пошуку, але тільки одного – по
ціновому діапазону. Також на цей блок впливає комісія (К). Отримані в блоці
S2 дані передаються в блок S3.
S3 – блок
моделювання формування результату по приміщеннях. На основі даних з блоків S1
та S2, обираються нерухомості з мінімальними показниками та виводяться далі в інформаційну
систему.
Вхідними
параметрами моделі є:
Пл –
необхідний метраж нерухомості, який задає клієнт (м2);
В – необхідна
висота стін об’єкту нерухомості;
Кім –
необхідна кількість кімнат нерухомості, які задає клієнт (1-кімнатна,
2-кімнатна, 3-кімнатна, багатокімнатна);
П –
необхідний клієнту поверх, на якому має розміщуватися квартира;
Дод –
додаткові параметри об’єкта нерухомості (санвузол, балкон і т. п.);
М – місто, де
повинна розташовуватися нерухомість за умовою клієнта;
Р – район
раніше обраного міста, де повинна розташовуватися нерухомість за умовою клієнта;
Т – тип
нерухомості (квартира, будинок, комерційні приміщення), який шукає клієнт;
Тел – умова
клієнта, наявності телефону;
Це – ціновий
діапазон приміщення, яке шукає клієнт (у. о.);
К – комісія
ріелтерського агентства.
Вихідними
параметрами блоків S1 і S2 є:
1.
Пл – показник оптимальності пошуку по метражу
нерухомості:
Пл =
,
де
– метраж нерухомості в БД;
– метраж нерухомості, який задає клієнт.
2.
П – показник оптимальності пошуку по поверху:
П =
,
де
– поверх, який зазначений в БД;
– поверх, який задає клієнт.
3.
Пн – показник оптимальності пошуку по параметрам
нерухомості:
Пн = max
,
де
=
;
– параметри приміщення в БД;
– параметри приміщення, які задає клієнт.
4.
Це – показник оптимальності пошуку по ціновому
діапазону:
Це =
,
де
– ціна нерухомості в БД;
– ціна нерухомості, яку задає клієнт.
5.
В – показник оптимальності пошуку по висоті стін об’єкту
нерухомості:
В =
,
де
– висота стіни об’єкту нерухомості в БД;
–
висота стіни, яку задає клієнт.
На основі
даних, отриманих з блоків S1 та S2, можна визначити наступний вихідний показник
блока S3:
min – вибірка оптимальних (за критерієм мінімуму)
варіантів нерухомості.
Щоб знайти
найкраще вирішення задачі пошуку об’єкту нерухомості потрібно провести
оптимізацію даної інформаційної системи. Для цього введемо критерій
оптимальності.
Критерій
оптимальності – це характерний показник рішення задачі, за значенням
якого оцінюється оптимальність знайденого рішення, тобто максимальна відповідність
поставленим вимогам. Для критерію оптимальності обираємо об’єднання множин: Копт =
.
Для прогнозу
ціни об’єктів нерухомості застосуємо статистичний метод регресійного аналізу.
Аналогом даної функції програми є лінія тренду в MS Excel [4].
Регресійний
аналіз – це статистичний метод дослідження залежності між залежною змінною Y і однією або декількома незалежними
змінними X1, X2… Xp. Незалежні змінні інакше
називають факторами, а залежні змінні – показником. Термінологія залежних і
незалежних змінних відображає лише математичну залежність змінних, а не
причинно-наслідкові стосунки.
Алгоритм
функціонування системи обліку даних ріелтерського агентства зображено на рис. 4.
Алгоритм – це
точний набір інструкцій, який описує порядок дій системи чи виконавця (або
відразу двох) для досягнення результату вирішення задачі за кінцевий проміжок
часу [5, С. 157].
Висновки та практичні рекомендації. В ході проведення
досліджень визначено структуру та проаналізовано інформаційні потоки системи
обліку даних ріелтерського агентства. Було побудовано DFD-діаграму та структуру
інформаційної системи. Для виконання поставленої задачі було розроблено
формалізовану та математичну модель системи.
Для
прогнозування цін на ринку нерухомості було використано статистичний метод
регресійного аналізу.
Напрямком
подальших досліджень є розробка програмного комплексу інформаційної системи
обліку даних ріелтерського агентства.

Рис. 4. Алгоритм
функціонування спроектованої системи
Література:
1. Кульба В. В. Теоретические основы
проектирования информационно-управляющих систем космических аппаратов / В. В. Кульба, Е. А. Микрин, Б. В. Павлов, В. Н. Платонов. – М. : Наука, 2006, 579 с.
2. Глонь О. В. Моделювання систем керування в умовах невизначеності : монографія / О. В. Глонь, В. М. Дубовой. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2004. – 170 с.
3. Харрингтон Дж. Л.
Проектирование реляционных баз данных / Дж. Л. Харрингтон. – М. : Изд-во „Лориˮ, 2006 – 232 с.
4. Виейра Роберт. Программирование баз данных
Microsoft SQL Server 2005. Базовый курс : пер. с англ. / Р. Виейра. – М. :
Диалектика, 2008. – 832 с. – (Программистам от программистов).
5. Новосельцев В. И.
Теоретические основы системного анализа: учебное пособие. / В. И. Новосельцев. – М. : Майор, 2006. – 592 с.