Педагогические науки.

Стратегические направления реформирования системы образования

ст. викладач Пономаренко О.Г.

Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна

Соціально-професійне становлення молоді засобами профорієнтаційної роботи в школі

Розглядається питання необхідності здійснення профорієнтаційної роботи на всіх етапах загальної середньої освіти України. Система підготовки кваліфікованих спеціалістів є головним завданням професійно-практичної освіти.

Ключові слова: профорієнтаційна робота, професійні наміри, професія, становлення, учень, особистість.

Key words: vocational guidance, vocational intention, profession, becoming, pupil, person.

The questions of vocational guidance activities at all stages of secondary education in Ukraine highlights. The system of qualified professionals is the main task of vocational and practical education.

Постановка проблеми. Вимоги сучасного виробництва, які зростають з кожним роком до рівня професійної підготовленості кадрів в ще більшій, ніж раніше, ступені актуалізують проблеми професійної орієнтації молоді, оскільки професійні наміри значної частини учнів часто не відповідають потребам народного господарства в кадрах певної професії. Сутність профорієнтації як суспільної проблеми проявляється в необхідності подолання протирічь між об'єктивно існуючими потребами суспільства в збалансованій структурі кадрів і професійним спрямуванням молоді. Тобто, за своїм призначенням, система профорієнтації повинна зробити істотний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху молоддю, адаптацію її до професії. Підготовка до вибору професії важлива ще й тому, що вона є невід'ємною частиною всебічного і гармонійного розвитку особистості, і її слід розглядати в єдності та взаємодії з моральним, трудовим, інтелектуальним, політичним, естетичним та фізичним вдосконаленням особистості, тобто з усією системою навчально-виховного процесу [1]. Таким чином, можна зробити висновок про те, що профорієнтація є важливим моментом як у розвитку кожної людини, так і у функціонуванні суспільства в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Профорієнтаційна робота розглядалися такими вченими – К.М. Гуревичем, А.Е. Голомшток, Е.А. Клімовим, Т.В. Кудрявцевим, Б.Ф. Ломовим, А.К. Марковою, К.К. Платоновим, Н.С. Пряжніковим, М.В. Запопадливих, В.Д. Симоненко, С.Н. Чистяковою та ін. Зарубіжна наука, пов'язана з проблемами професійної орієнтації підростаючого покоління, базується на дослідженнях Ф. Парсонса, З. Фрейда, А. Маслоу, К. Роджерса, У. Джейда, Д. Сьюпера, А. Анастазі, Л. Тайлора та ін.

Постановка завдання. Мета статті полягає в розкритті основних аспектів професійної орієнтації учнів в школі як основу подальшого професійного становлення.

Виклад основного матеріалу. Самостійний вибір професії – це друге народження людини, оскільки від того, наскільки правильно вибраний життєвий шлях, залежить суспільна цінність людини, її місце серед інших людей, задоволеність роботою, фізичне і нервово-психічне здоров'я, радість та щастя. Таким чином, професійна трудова діяльність, якій передує правильний вибір, один з найважливіших факторів, що впливають на життя сучасної людини. Величезна перевага полягає в її можливості вибору [4].

Обираючи майбутню професію, старшокласник, як правило, робить наголос на свої інтереси, схильності, не враховуючи при цьому власної адекватності вимогам тієї чи іншої сфери професійної діяльності: наявності психофізіологічних можливостей, інтелектуального потенціалу, професійно значущих якостей особистості. Для дуже багатьох ситуація вибору виявляється стресовою. Причини цього криються в тому, що, з одного боку, молодій людині страшно брати на себе відповідальність за свої вчинки, з іншого – вона просто не знає, як грамотно прийняти рішення, щоб воно відповідало її інтересам і цілям. [2]

Звертаючись до фахівця, людина просить визначити, до якого виду діяльності вона найбільш здатна, очікуючи отримати однозначні рекомендації щодо її професійної придатності. За цим стоїть не тільки позбавлення суперечностей щодо схильностей кожного з нас до певного виду діяльності, але і, можливо, неусвідомлене прагнення перекласти вирішення важливої життєвої проблеми на іншу людину, нехай навіть фахівця. Кваліфікована допомога полягає в тому, що консультант допомагає людині визначити наявність і спрямованість своїх професійних інтересів та нахилів, особистісних та ділових якостей, необхідних для оволодіння певною сферою професійної праці; інформує його про зміст і умови праці в рамках професії; що цікавлять, а також знайомить з правилами прийняття рішення і планування свого професійного шляху. Остаточний же вибір майбутньої професії залишається за самою людиною [7].

Підготовка учнів до свідомого вибору професії – важлива соціально-педагогічна задача школи. Перехід на профільне навчання актуалізував необхідність проведення спеціальної роботи, спрямованої на надання учням і батькам допомоги у визначенні подальшого освітнього маршруту з урахуванням індивідуальних здібностей і можливостей. До кінця дев'ятого класу випускник повинен зробити певний вибір. Існує два способи вибору. Перший спосіб – «проб і помилок». Коли учень вибирає профіль навчання або навчальний заклад наосліп. І другий спосіб – коли учень, вивчивши самого себе, оволодівши технологічними знаннями і уміннями в 5-9 класах на уроках, ознайомившись зі світом професій, усвідомлено і самостійно робить цей вибір [5].

Учні випускного класу основної школи часто відчувають серйозні труднощі у виборі профілю навчання у старшій школі. Як правило, вони роблять цей вибір під дією випадкових чинників (наприклад, за компанію, за порадою дорослих або друзів). При цьому підлітки вважають, що володіють достатньою кількістю інформації про ті чи інші професії для вибору профілю подальшого навчання.

Результати психолого-педагогічних досліджень показують, що підлітки не готові самостійно, свідомо вибудовувати своє майбутнє. Причиною цього є недостатні знання про конкретні особливості кожного виду діяльності, низька мотивація до цієї проблеми, невміння співвіднести свої бажання з реальними здібностями та можливостями [6].

Найважливішою, невідкладною і важкою справою стає для старшокласника вибір професії. Психологічно спрямований в майбутнє і схильний навіть подумки «перестрибувати» через незавершені етапи, учень внутрішньо вже обтяжується школою; шкільне життя здається йому тимчасовим, що передує справжньому дорослому життю, яке одночасно манить і лякає його.

Він добре розуміє, що зміст цього майбутнього життя, насамперед, залежить від того, чи зуміє він правильно вибрати професію. Яким би легковажним і безтурботним не виглядав учень, вибір професії – його головна та постійна турбота.

У пору юності все визначнішою і виразнішою виявляється індивідуальність кожної молодої людини, все ясніше виступають ті її індивідуальні особливості, які у своїй сукупності визначають склад її особистості. Старшокласники істотно відрізняються один від одного не тільки за темпераментом і характером, але і за своїми здібностям, потребам, прагненням та інтересам, різним ступенем самосвідомості. Індивідуальні особливості проявляються і у виборі життєвого шляху. Юність – це вік, коли формується світогляд, ціннісні орієнтації, установки [3].

По суті, це період, коли здійснюється перехід від дитинства до початку дорослого життя, відповідного ступеня відповідальності, самостійності, здатності до активної участі в житті суспільства і в своєму особистому житті, до конструктивного вирішення різних проблем, професійного становлення. Юнацький вік за Еріксоном, будується навколо процесу ідентичності, що складається з серії соціальних і індивідуально-особистісних виборів, ідентифікації, професійного становлення.

Вибір професії та оволодіння нею починається з професійного самовизначення. На цьому етапі учні повинні вже цілком реально сформувати для себе завдання вибору майбутньої сфери діяльності з урахуванням наявного психологічного і психофізіологічного ресурсів. У цей час в учнів формується ставлення до певних професій, здійснюється вибір навчальних предметів відповідно до обраної професії [2].

Характерною особливістю ранньої юності є формування життєвих планів. Життєвий план як сукупність намірів поступово стає життєвою програмою, коли предметом роздумів стає не тільки кінцевий результат, але і способи його досягнення. Життєвий план – це план потенційно можливих дій. У змісті планів існує низка суперечностей. У своїх очікуваннях, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю і сім'єю, юнаки та дівчата досить реалістичні. Але у сфері освіти, соціального просування і матеріального благополуччя їхні прагнення часто завищені.

При цьому високий рівень прагнень не підкріплюється настільки ж високим рівнем професійних навичок. У багатьох молодих людей бажання отримувати більше не поєднується з психологічною готовністю до більш інтенсивної та кваліфікованої праці. Професійні плани юнаків і дівчат недостатньо коректні. Реалістично оцінюючи послідовність своїх майбутніх життєвих досягнень, вони надмірно оптимістичні у визначенні можливих термінів їх здійснення.

Важливий момент, пов'язаний із самовизначенням, – зміна навчальної мотивації. Старшокласники, приділяють важливу увагу навчальній діяльності, називаючи її навчально-професійною, починають розглядати навчання як необхідну базу, передумову майбутньої професійної діяльності. Їх цікавлять головним чином, ті предмети, які будуть потрібні в подальшому.

Звідси і недостатня увага до непотрібних навчальних дисциплін. Як вважає Є.М. Павлютенков, саме в старшому шкільному віці з'являється свідоме ставлення до навчання [3].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Професія усе більше починає розглядатися і як засіб для досягнення життєвого успіху, і як засіб для знаходження свого місця у суспільстві, і як засіб самореалізації особистості. Проблема самовизначення стає актуальною як для самого учня, так і для суспільства. Адекватне професійне самовизначення – це головне досягнення успіху в професійній діяльності.

Список використаної літератури:

1. Захаров, Н.Н. Профессиональная ориентация школьников / Н.Н. Захаров. - М.: Просвещение, 1989. – 164 с.

2. Павлова Т.Л. «Профориентация старшеклассников: Диагностика и развитие профессиональной зрелости». / Т.Л. Павлова. - М: ТЦ «Сфера», 2005.

3. Павлютенков, Е.М. «Формирование мотивов выбора профессии» / Е.М. Павлютенков. - Киев: Рад. школа, 1980. - 143 с.

4. Саруханов, Э.Р. «Проблемы управления профессиональной ориентацией» / Э.Р. Саруханов. - Л.: Ленинград, 1991. - 274 с.

5. Чистякова, С.Н. «Профессиональное самоопределение и профессиональная карьера молодежи» / С. Н. Чистякова. - М.: Просвещение, 1997. - 284 с.

6. Чирков, В.И. Мотивация учебной деятельности / В.И. Чирков. — Ярославль: ЯрГУ, 1991. – 173 с.

7. Чистякова, С.Н. Профессиональное самоопределение и профессиональная карьера молодежи / С. Н. Чистякова. - М.: Просвещение, 1997. – 284 с.