Педагогіка / 5.Сучасні
методи викладання
З досвіду створення навчального відеофільму з хімії на матеріалах місцевого
хімічного виробництва
На всіх етапах
розвитку людського суспільства в залежності від характеру суспільних відносин,
актуальних вимог до рівня освіти і професійної підготовки мінялися цілі, зміст,
методи і засоби.
Одним із головних
завдань навчальних закладів, у тому числі й медичних, в умовах сучасного
соціального і науково-технічного прогресу є забезпечення студентів новітніми
знаннями, формування їх світогляду. Ефективність виконання такого завдання
залежить від: особистості викладача, особистості студента, правильного вибору
способів, методів і прийомів навчання. У сучасному медичному навчальному закладі,
крім класичних підручників на паперових носіях, настінних друкованих посібників
(карти, таблиці, картини) або об’ємних (макети, натуральні зразки, муляжі,
моделі), а також демонстрацій дослідів широко використовуються засоби навчання,
що вимагають цілком певних, іноді досить складних технічних пристроїв і
апаратів. Беззаперечним буде той факт, що на сучасному етапі найефективнішими
із таких пристроїв є комп’ютер як складова інформаційно-комунікаційних
технологій.
Психологічні
дослідження в галузі передачі та збереження інформації показали, що учні
пізнають навколишній світ за допомогою органів почуттів. За статистикою близько
90% всіх відомостей людина отримує, завдяки зору, близько 9% - слуху і 1% - з
допомогою інших органів почуттів. Крім того, людина, тільки слухаючи, запам’ятовує
близько 15% мовної інформації, тільки дивлячись - 25% видимої інформації, а
слухаючи і дивлячись одночасно - 65% інформації, що їй подають.
Одним із основних
способів представлення навчальної інформації був є і буде візуальний. З моменту
зародження кінематографа провідного засобу візуального представлення інформації
набуває навчальне кіно. Що стосується самого винаходу кінематографа братами
Люм’єрами, то варто зауважити, що одеський механік Тимченко Йосип Андрійович
разом із фізиком Миколою Олексійовичем Любимовим розробив прототип майбутнього
кінопроектора.
Перші публікації, що
присвячені використанню навчального кіно у нашій країні появилися в 30-х роках
минулого століття. Початковий етап вивчення в галузі навчального кінематографа
представлені роботами С.І.Іванова, Н.І Жинкіна, Б.В.Кубєєва і ін. В цей час
вченими-педагогами ведуться спроби систематизації навчальних фільмів,
визначення вимог до структури, до звукового ряду, відбору матеріалу для
постановки, формуються загальнопедагогічні вимоги. Пізніше позитивні сторони
навчального кіно неодноразово підкреслювалися як у роботах радянських педагогів
дослідників (Архангельський С.І., Івашкевич Н.П., Пресман Л.П., Шахмаєв Н.М. та
ін.) так і зарубіжних (Маккічі У, Траверс Р., Уелс Р. та ін.)
Що стосується трактування
поняття “навчальне кіно” то вони розрізнені. Нам імпонує визначення дане С.І.Архангельським [1, с.
9] який вважає його дидактичним засобом за
допомогою якого учням передаються знання, що необхідні для навчання того чи
іншого предмету. Для порівняння наводимо тлумачення даного поняття із сайта “Педагогіческая
сеть” [5] де вказано, що навчальне кіно є один
із видів наукового кіно, використовується як допоміжний засіб у навчальному
процесі. Фільми навчального кіно дають змогу побачити на екрані зображення
багатьох недоступних візуальному спостереженню фізичних, хімічних і біологічних
процесів, роботу різних механізмів, природу й побут віддалених країн,
роздивитися явища, які відбуваються дуже повільно (ріст рослин) або, навпаки,
дуже швидко (рух блискавки) тощо.
Сьогодні навчальне кіно, на переконання учених (С. Давиденко, В. Ігнатенко,
Л. Кнозорок, О. Мельничук), застаріло морально і технічно, стало практично
непридатним для демонстрації на заняттях. Замість кіно у навчальні заклади
прийшло відео. Соціально-психологічні аспекти використання відеоматеріалів у
навчальному процесі постають як предмет дослідження у працях дидактів і
методистів (С. Аронов і С. Кочетов, Б. Бархаєв, та ін.). Психологи і педагоги
дають високу оцінку новому засобові навчання. У 1973 році розпочато дослідження
в галузі навчального відеозапису (термін Л. Прессмана). Останні, найзначніші нововведення в кіно пов’язані з
початком широкого використання комп’ютерної графіки, цифрового відеозапису,
появи нових форматів відеозапису DV, HDV, FullHD та програмного забезпечення по їх
обробці і редагуванню зробили кардинальний прорив і дали можливість при
незначних затратах часу створювати відеофільми навчального характеру.
Спираючись на наш досвід у роботі над створенням навчального відео [3,4]. та беручи до уваги дидактичні вимоги до створення відео лекцій та
відеоуроків [2] ми провели експеримент по створенню навчального відео з хімії
використовуючи за основу виробництво скла на одному із хімічних підприємств
нашого краю та його використанню в навчальному процесі медичного коледжу. Для
відеозйомки користувалися цифровим фотоапаратом Canon Power Shot S3
IS, а відзнятий матеріал
опрацьовували в програмі від Sony
– Sony Vegas Pro [http://www.sonycreativesoftware.com/download].
Завчасно було
складено сценарій, визначено оператора, диктора із числа студентів, погоджено
титри. Ведучим був визначений інженер хімічного підприємства, що чітко володіє
знаннями про особливість технології виробництва скла. Після тривалої обробки та
кількох переглядів викладачами предметної комісії хімії прийнято рішення про
тривалість відеофільму в десять хвилин. На нашу думку за цей час перегляду
студенти не втомляться і цього цілком достатньо для відображення повного циклу
виробництва скла від сировини до готової продукції.
Після перегляду
відеофільму студентами І курсу відділення “Лікувальна справа” та “Сестринська справа”
першого року навчання на базі неповної середньої освіти було проведено
анкетування та тестування з теми “Виробництво скла та цементу”. Аналіз анкет та
перевірка результатів тестів дають підстави стверджувати про:
- необхідність створення фільмотек із студійних та власних доробок;
- залучати студентів до створення навчальних відеофільмів з метою креативного
розвитку особистості та поглиблення рівня навчальних досягнень з хімії;
- змістова частина відеофільма повинна переважати емоційну;
- титр із рівняннями реакцій хімічних процесів повинні бути чітко виділені;
- ефект присутності педагога у фрагментах відеофільму підсилює його авторитет
серед студентів.
Разом
з тим недоліком відеофільму може бути і така особливість, як низька якість
через недостатність знань умінь та навичок, що пов’язані із особливостями
кінематографа.
Література:
1. Архангельский С.И., Павлов Ю.В. Что такое комплекс ТСО? -Вест. высш. школы, 1972, № 3, с. 17-21.
2. Дидактические требования к видеолекциям и видеоурокам [Електронний ресурс].
– Режим доступу:
<http://didaktor.ru/didakticheskie-trebovaniya-k-videolekciyam-i-videourokam>
– Загол. з екрану. – Мова рос.
3. Лукащук М.М. Застосування нових інформаційних технологій при вивченні
розділу “паразитизм як екологічне явище” курсу “біологія” в медичних навчальних
закладах І – ІІ рівнів акредитації / Сучасні інформаційні технології та
інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія,
досвід, проблеми // Зб. Наук. Пр. – Випуск 5 / Редкол.:
І. А. Зязюн (голова) та
ін.. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004 – 745 с.
4. Лукащук М.М. Комплексне використання комп’ютерних засобів у викладанні основ
медичної генетики в медичному коледжі / Сучасні інформаційні технології та
інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія,
досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Вип. 8 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та
ін. – Київ-Вінниця: ООО «Планер», 2005. С. 195 – 2002
5. Навчальне кіно [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
<http://pedagog.profi.org.ua/uk/node/1720> – Загол. з екрану. – Мова рос.