Медицина. 7. Клиническая медицина.

д.м.н., Самойленко А.В., Єрмаков О.А.

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Роль ортопедичних методів в комплексному лікуванні захворювань пародонта

    Резюме. Використання іммедіат-протезів сприяє не тільки сприятливому формуванню протезного ложа, а й відновленню мінеральної щільності кісткової тканини в області дефекту зубного ряду, що проявляється відсутністю рецидивів хронічного генералізованого пародонтита та якісною фіксацією ортопедичних конструкцій.

     Ключові слова:  захворювання пародонта, іммедіат-протез, мінеральна щільність кісткової тканини.

     Резюме. Использование иммедиат-протезов способствует не только благоприятном формированию протезного ложа, но и восстановлению минеральной плотности костной ткани в области дефекта зубного ряда, проявляется отсутствием рецидивов хронического генерализованного пародонтита и качественной фиксацией ортопедических конструкций.

     Ключевые слова: заболевания пародонта, иммедиат-протез, минеральная плотность костной ткани.    

     Summary. The use of implant-prosthesis contributes not only to the favorable formation of the prosthetic bed, but also to the restoration of bone mineral density in the area of ​​the dental defect, manifested by the absence of relapses of chronic generalized periodontitis and the qualitative fixation of orthopedic constructions.

     Key words: periodontal disease, implant-prosthesis, mineral density of bone tissue.

         Актуальність теми. Лікування захворювань пародонту може бути ефективним тільки при комплексному підході, який включає в себе терапевтичне, хірургічне та ортопедичне лікування. Ортопедичне лікування захворювань пародонта  сприяє усуненню травматичної оклюзії шляхом виборчого пришліфування, шинування та раціонального протезування. Правильно проведений комплекс ортопедичних втручань, спрямований не тільки на відновлення дефектів зубного ряду, а й надійну стабілізацію залишених  зубів, сприяє нормалізації оклюзійних співвідношень, трофіки пародонту і репаративних процесів в його тканинах, підвищуючи тим самим ефективність лікування захворювань пародонту [2,3].

     Нажаль, видалення рухомих зубів сприяє прискоренню резорбції кісткової тканини. Ортопедичне лікування, проведене в віддалені терміни, не завжди вирішує складну клінічну ситуацію, тому велике значення для збереження оптимальних анатомо-функціональних властивостей кісткової тканини в ділянці  видалених зубів має безпосереднє протезування. Жувальний тиск, який передається через іммедіат-протез на беззубу ділянку, сприяє стимуляції процесів остеогенезу. Безпосереднє протезування проводиться після видалення зубів та направлено на прискорення загоєння та формування протезного ложа, що створює сприятливі умови  для подальшого протезування . При безпосередньому протезуванні зубний протез вводиться в порожнину рота відразу після хірургічного втручання на поверхню рани (в часовому інтервалі від 15 хвилин до 24 годин). Це сприяє відтворенню морфологічного, функціонального і естетичного оптимуму в зубощелепної системі [3, 5].

     Мета дослідження. Підвищення ефективності  лікування  захворювань пародонту.

     Матеріали і методи дослідження.  Були обстежені пацієнти, які звернулися в клініку ортопедичної стоматології з діагнозом: «Хронічний генералізований пародонтит, середній ступінь тяжкості». Об'єктом поглибленого дослідження з'явилися 48 осіб у віці від 38 до 55 років (середній вік 45,2 ± 7,4 років). Лікування захворювань пародонту починали з ретельного зняття зубних відкладень. Виконано шинирование рухомих груп зубів стоматологічним матеріалом «Поліглас» [5].

          Перша група була сформована з 24 чоловік, які мали включені дефекти зубного ряду у фронтальному відділі нижньої щелепи. Зуби були видалені з приводу хронічного генералізованого пародонтиту в області прямого травматичного вузла. Від виготовлення іммедіат-протезів пацієнти даної групи відмовилися. Всім пацієнтам було встановлено знімні ортопедичні конструкції, виготовлені у віддалені терміни після видалення зубів (від 4 місяців до 1 року).

         Друга група складалася з 24 осіб з важкими формами ураження пародонту у фронтальному відділі нижнього зубного ряду в наслідок функціонального навантаження в області прямого травматичного вузла, ці пацієнти потребували видаленні зубів. У всіх пацієнтів до видалення зубів були отримані відбитки з обох щелеп і виготовлені знімні іммедіат-протези. В день видалення зубів на поверхню рани щелеп були накладені знімні імедіат-протези.    

        Оцінювали стан тканин пародонта зубів, що обмежують дефект зубного ряду, проводили рентгенологічні дослідження. Пальпаторно визначалися відносна висота альвеолярних відростків, ступінь їх атрофії в даному сегменті в порівнянні з іншими сегментами, кількість виступаючих гострих кісткових країв і екзостозів, ступінь еластичності, рухливості, хворобливості, а також консистенція слизової оболонки і м'яких тканин протезного ложа[1,2].     Для оцінки мінеральної щільності кісткової тканини в області видалених зубів проводили ехоостеометрію до видалення зубів, а також через 12 місяців.

До­слі­джен­ня про­во­ди­ли з до­по­мо­гою ехоо­стео­мет­ра "ЭОМ-01Ц", який ви­ко­ри­сто­ву­є­ть­ся для оцін­ки швид­ко­сті по­ши­рен­ня ульт­ра­зву­ко­вих (УЗ) ко­ли­вань в кі­ст­ко­вих тка­ни­нах [4].

      Час­то­та ультразвукових ко­ли­вань, які ви­про­мі­ню­ю­ть­ся ді­аг­но­стич­ною          го­лов­кою (ДГ) ви­мі­рю­валь­но­го при­ла­ду, скла­дає 0,12 ± 0,036 МГц. При­лад за­без­пе­чує ви­мі­рю­ван­ня ча­со­вих ін­тер­ва­лів УЗ-хвиль у діа­па­зо­ні 1-300 мкс.        Ра­діо­ім­пульс над­хо­дить на пе­ре­да­валь­ну ульт­ра­зву­ко­ву го­лів­ку (УЗГ-1) за до­по­мо­гою якої зон­дую­чий сиг­нал пе­ре­да­є­ть­ся че­рез м'які тка­ни­ни в кі­ст­ку. Прой­шов­ши ді­лян­ку кі­ст­ки, сиг­нал вер­та­є­ть­ся в при­лад для ви­мі­ру.

        Ви­мі­ри про­во­дять у двох ді­лян­ках ниж­ньої ще­ле­пи в об­лас­ті жу­валь­них зу­бів пра­во­руч і лі­во­руч. При УЗДГ-1 не­об­хід­но вста­но­ви­ти в про­ек­ції                    під­бо­рід­но­го ку­та ниж­ньої ще­ле­пи або в точ­ці пе­ре­ти­нан­ня пер­пен­ди­ку­ля­ра, опу­ще­но­го від ку­та ро­та на край ті­ла ниж­ньої ще­ле­пи. Пе­ре­да­валь­ну УЗДГ ус­та­нов­лю­ють на ті­лі ін­шої по­ло­ви­ни ниж­ньої ще­ле­пи в об­лас­ті про­ек­ції 3-4 зу­бів. Від­ста­ні між при­йом­ни­ми дат­чи­ка­ми («ба­за») ви­мі­рю­ють між їх­                 цен­тра­ми. Най­біль­ше час­то по­вто­рю­ва­ні тим­ча­со­ві по­каз­ни­ки (у Мкс)                  зні­ма­ють із циф­ро­во­го ін­ди­ка­то­ра при­ла­ду й роб­лять пе­ре­ра­ху­ван­ня по                    фор­му­лі: V= S/T • 104, де V - швид­кість по­ши­рен­ня УЗ (м/с), S - дов­жи­на                  до­слі­джу­ва­ної ді­лян­ки кос­ті, Т - час про­хо­джен­ня УЗ (Мкс) (по­ка­зан­ня                    дат­чи­ка). Ви­мі­ру про­во­дять по обид­ва бо­ки й ус­та­нов­лю­ють се­ред­нє                             зна­чен­ня.                              

  Результати дослідження їх та обговорення. У па­ці­єн­тів першої гру­пи швид­кість про­хо­джен­ня ульт­ра­зву­ку бу­ла 2663,5±28,0 м/с (p1<0,001).  Пі­сля про­ве­ден­ня лі­ку­ван­ня швид­кість про­хо­джен­ня ульт­ра­зву­ку дос­то­вір­но (p<0,001) збіль­ши­ла­ся в се­ред­ньо­му на 29,8 м/с або на 1,1%. При до­слі­джен­ні щіль­но­сті кі­ст­ко­вої тка­ни­ни у па­ці­єн­тів другої  гру­пи швид­кість                                    про­хо­джен­ня ульт­ра­зву­ку в кі­ст­ко­вій тка­ни­ні за­фік­со­ва­на на рів­ні 2655,3±24,3 м/с (p1<0,001), а пі­сля при­зна­че­но­го на­ми лі­ку­валь­но­го                             ком­плек­су вон зрос­ла до 2859,3±9,1м/с  (p<0,001). У па­ці­єн­тів другої гру­пи швид­кість про­хо­джен­ня ульт­ра­зву­ку зрос­ла на 7,7% від­по­від­но (p<0,001                  по­рів­ня­но з ви­хід­ним рів­нем).     У пацієнтів 1 групи рівні мінеральної щільності в досліджуваних зонах, незважаючи на тривалий період реабілітації (1 рік), мінеральна насиченість щелепних кісток в області дефекту зубного ряду збільшилася незначно. Ортопедичне лікування, проведене в віддалені терміни, що не виправило цю ситуацію. За даними рентгенологічного дослідження спостерігалося посилення резорбції кісткової тканини. Клінічно встановлено запальні явища в тканинах пародонта зубів, що залишилися, у 40% пацієнтів фіксація ортопедичних конструкцій виявилася незадовільною, що спричинило за собою повторний курс лікування і корекцію ортопедичних конструкцій. Накладення іммедіат-протеза на поверхню рани сприяє не тільки сприятливому формуванню альвеолярного відростка, а й відновленню мінеральної щільності в області дефекту зубного ряду. Клінічно це проявлялося відсутністю рецидивів хронічного генералізованого пародонтиту та якісної фіксацією ортопедичних конструкцій.

     Висновки.  Використання іммедіат-протезів сприяє не тільки сприятливому формуванню протезного ложа, а й відновленню мінеральної щільності кісткової тканини в області дефекту зубного ряду, що проявляється відсутністю рецидивів хронічного генералізованого пародонтиту та якісної фіксацією ортопедичних конструкцій.

                                      Список літератури

1.     Грудянов А.И. Заболевания пародонта. / А.И. Грудянов – М.: ООО «МИА», 2009. – 328с.

2.      Грудянов А. И. Методы диагностики воспалительных заболеваний пародонта: руководство для врачей / А.И. Грудянов, О.А. Зорина – М.:ООО «МИА», 2009. – 112с.

3.           Данилевський М. Ф. Терапевтична стоматологія. – Т.3. Захворювання пародонта / Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М та ін.. – К.: Медицина, 2008. – 616 с.

4.     Логинова  Н.К. Применение ультразвуковой   остеометрии в стоматологической практике: Мет.рек. / Н.К. Логинова, Ю.И. Пехов, Є.Я. Дубров. –  М., 1989. – 18  с  .

5.     Бєлікова Н.І. Принципи біомеханіки шинування рухомих зубів / Н.І. Бєлікова,  Т.О. Петрушанко, О.Б. Бєліков. – Київ.: «Інтерсервіс», 2016. – 186 с.