Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К.е.н., докторант Ігнатенко М.М.

Уманський національний університет садівництва, Україна

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ У МЕТОДОЛОГІЇ ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АГРОФОРМУВАНЬ

Критерії ефективності соціальної відповідальності (СВ) агроформувань є обов’язковим структурним компонентом у методології її здійснення. Вони характеризують кінцевий результат реалізації соціальної відповідальності у досягненні цілей їх конкурентоспроможності й сталого розвитку. Завдяки критеріям ефективності виявляється ступінь затребуваності соціальної відповідальності агроформувань щодо сталого розвитку та кінцевих результатів за окремими напрямами. Зазначені критерії ефективності, за досягнення яких має формуватись та застосовуватись соціальна відповідальність агроформувань, повинні характеризувати:

- раціональне залучення, споживання та використання агроресурсного потенціалу сільських територій;

- переважне застосування у виробництві сільськогосподарської продукції високоекономічних та екологічних ресурсозберігаючих технологій;

- впровадження ефективних механізмів (організаційно-економічних, управлінських) саморегулювання, що забезпечують самоналаштування аграрних підприємств та корпорацій як виробничо-економічних систем на сталий розвиток;

- покращення умов праці та підвищення її оплати, зміцнення здоров’я, продовження тривалості повноцінного життя та трудової активності працівників;

- підвищення освітнього, професійного рівня та соціально-культурного рівня трудових ресурсів агроформувань у сполученні з соціальним, інтелектуальним та духовним зростанням їх людського потенціалу;

- виробництво якісної та екологічно безпечної сільськогосподарської сировини та продовольчої продукції, дотримання прав споживачів;

- підтримка активної діяльності громадських організацій, сільських громад з метою відродження та сталого розвитку сільських територій;

- розробка нових стратегій соціально-економічного розвитку агроформувань, орієнтованих на реалізацію вимог соціальної відповідальності: виробництво якісної та екологобезпечної продукції; активізацію трудової та творчої діяльності працівників; відтворення природи; підтримку соціальних програм і проектів;

- впровадження методів, форм та моделей соціальної відповідальності агроформувань на всіх рівнях управління (державному, регіональному, виробничому, особистісному).

Забезпечення соціальної відповідальності бізнесу на рівні агроформувань здійснюється також завдяки системі критеріїв та показників, які створюють умови та можливості її досягнення (інституційні, фінансово- та виробничо-економічні, екологічні, інноваційні, інформаційні, трудові, соціальні). Кожна складова серед визначених критеріїв забезпечення соціальної відповідальності є значимою.

Проте, наприклад, через обмеженість та недосконалість критеріїв і власне інституційного забезпечення не створюються або повільно створюються відповідні умови соціальної відповідальності для реалізації інших напрямів розвитку аграрних підприємств і корпорацій. Основні з них були виділені у Стандарті ISO 26000 “Керівництво з соціальної відповідальності” [3]. До їх складу належать такі критерії, як: підзвітність, прозорість, етична поведінка, взаємодія із зацікавленими сторонами, дотримання норм (правових та міжнародних) і прав людини.

Наведені склад та система взаємозв’язку критеріїв соціальної відповідальності агроформувань визначає, перш за все, основні (базові) чинники впливу, які мають пряме відношення до їх конкурентоспроможності, а саме виробничо-економічні, соціальні, екологічні та інші, які в певні періоди часу змінюють свою значущість (геополітичні, науково-технічні, інноваційні, зовнішньоекономічні тощо) [2]. Найбільш поширеними серед усіх є виробничо-економічні (створюють матеріальну базу для застосування соціальної відповідальності та формують ресурсні можливості конкурентоспроможності), соціальні (характеризують людський та соціальний потенціал та можливості його розвитку при усвідомленні переваг соціально відповідальної поведінки), екологічні (впливають на агроформування як суб’єкти соціальної відповідальності, якісні та кількісні характеристики територій їх розміщення та землеволодіння, визначають рівень безпеки сировини й готової продукції).

Для того, щоб ефективно визначити методи та моделі формування соціальної відповідальності агроформувань у вигляді відповідних програм і проектів на основі зазначених критеріїв, слід не лише знати про зміст і традиції доброчинності. Потрібно також враховувати виклики та загрози бізнес-середовища, які існують в Україні. Наприклад, це прямий вплив Чорнобильської катастрофи на значні території, її опосередкований вплив на імідж України як виробника сільськогосподарської продукції; недостатній розвиток громадянського суспільства, інертність сільських громад; наявність корупції, тіньової економіки.

Існують також інші чинники, які є важливими для аграрних підприємств і корпорацій у плані здійснення соціальної відповідальності. Серед них можна назвати зростання бідності, погіршення систем соціального захисту, охорони здоров’я населення; необхідність адміністративно-територіальної реформи, особливо на селі; погіршення стандартів виробництва та готової продукції та ін. [1]. З іншої сторони, на зменшення та ліквідацію цих викликів і загроз повинна бути спрямована соціальна відповідальність агроформувань.

Література:

1. Бегма Ю. Якісне дослідження методів впровадження соціальної відповідальності бізнесу в Україні / Ю. Бегма, О Вінніков, О. Редько. – К. : Факт, 2006. – 130 с.

2. Буян О.А. Підходи до оцінки ефективності КСВ підприємств в Україні / О.А. Буян // Вісник Дніпропетровского університету. – 2012. №6. – С. 159-165.

3. Гончарова С.Ю. Критерії оцінки соціально відповідального бізнесу / С. Ю. Гончарова, Н. В. Водницька // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. – 2008. – № 2 (27). – С. 188-190.