УДК
338.45
Ортіна Г.В.,
докторант Академії фінансового
управління
Міністерства фінансів України
А.В. Ортина,
докторант Академии финансового
управления
Министерства финансов Украины
G.V. Ortina,
doctoral student Academy of Financial Management
Ministry of Finance of Ukraine
НАПРЯМИ АНТИКРИЗОВОЇ
ПІДТРИМКИ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
Національна економіка України зазнала впливу
кризових явищ, що значною мірою відобразилось на динаміці й ефективності
розвитку базових галузей. Однією із найбільш постраждалих від кризи видів
економічної діяльності виявилася металургійна промисловість, спад у якій
досягав 50%. З метою всебічної економічної підтримки галузі заходи
антикризового регулювання повинні мати
комплексний характер, тобто охоплювати різні сфери господарської діяльності й
забезпечуватися як самими господарюючими суб'єктами, так і державою.
Заходи у сфері цін і тарифів, як правило, є прерогативою держави і можуть
містити введення митних експортно-імпортних мит, квотування ввозу/вивозу того
або іншого виду продукції, зміну (в основному зниження) рівня цін на продукцію
(послуги) природних і державних монополій, на деякі імпортовані товари, а також
контроль (прямий або непрямий) за ціноутворенням на продукцію галузі.
Господарюючі суб'єкти, націлені на одержання прибутку, неохоче йдуть на зниження ціни на власну продукцію, тому подібні процеси
відбуваються в основному за участю держави та є обмеженими в часі. Головним
позитивним наслідком реалізації спектра ціново-тарифних антикризових заходів є
запобігання зростанню або помірне підвищення (рідше − скорочення)
затрат на виробництво.
Фінансово-інвестиційні та податково-бюджетні заходи спрямовані, головним
чином, на збільшення обсягу обігових коштів металургійних підприємств і
підвищення їх фінансової стабільності. При цьому податково-бюджетні заходи
входять у компетенцію тільки держави, і їх метою, крім зазначених вище, може
бути також розширення внутрішнього ринку металопродукції за рахунок
пріоритетного розвитку металоспоживаючих галузей. До складу даних антикризових
заходів можуть входити пільгова видача кредитних ресурсів, зниження ставок
різних податків і зборів, цільове фінансування проектів, державне сприяння в
міжнародних переговорах щодо залучення іноземних інвестицій тощо.
Ринкові заходи являють собою стимулювання попиту і розвиток як зовнішнього,
так і внутрішнього ринків металопродукції. Основний позитивний результат
успішної реалізації даних заходів полягає у збільшенні обсягу продажів і
завоюванні нових/утриманні наявних ринкових ніш. На державному рівні ці заходи
можуть включати моніторинг експортних цін на металопродукцію, підтримку при
вирішенні спорів у рамках СОТ та ОЕСР, реалізацію інфраструктурних проектів
тощо; на рівні господарюючих суб'єктів − маркетингові дослідження, зміну
сортаменту продукції, що випускається, тощо [1].
Технологічні антикризові заходи спрямовані у першу чергу на підвищення
техніко-технологічного рівня металургійного виробництва і прискорене
впровадження процесів енерго- і ресурсозбереження. Перевагою реалізації даних заходів
на державному рівні є можливість вносити відповідні зміни до законодавчих
актів, що регулюють ввезення передового й енергозберігаючого устаткування.
Основними позитивними результатами ефективного застосування цих заходів
виступає зростання цінової конкурентоспроможності металопродукції, зниження
екологічного навантаження на навколишнє середовище і підвищення інноваційного
рівня виробництва.
Однією з основних проблем розвитку галузі є нерозвиненість внутрішнього
ринку, тому багато антикризових заходів спрямовано на його розширення.
З урахуванням системної природи кризових явищ державне регулювання умов
функціонування і розвитку галузі має органічно сполучити заходи короткострокового
і стратегічного призначення. Аналіз свідчить, що в діючому пакеті домінують
заходи й інструменти, які забезпечують, головним чином, оперативно-тактичні
стабілізаційні ефекти.
Акценти на заходах щодо зміцнення фінансових і ринкових позицій підприємств
обумовлені як гостротою прояву цих проблем на мікрорівні, так і високою
фіскальною зацікавленістю держави у швидкому досягненні стабільності
бюджетоутворюючої галузі.
З позицій стратегічної необхідності істотних зрушень у технологічному
розвитку металургії України в умовах глобалізації економіки та жорсткості
конкуренції особливого значення набувають заходи, що регулюють процеси
прискореного нагромадження фінансових ресурсів для масштабних інвестицій,
насамперед в енергозбереження. У зв'язку з цим доцільно:
-
забезпечити подальше розширення заходів даного профілю у
державних програмах підтримки і стимулювання пріоритетних галузей з розробкою
реально забезпечених механізмів їх здійснення. Зокрема, доцільно звільнити
підприємства гірничо-металургійного комплексу від сплати ввізного мита на
устаткування та комплектуючі для модернізації, знизити податок на прибуток при
його реінвестуванні в технічне переозброєння виробництва тощо;
-
організувати моніторинг процесів реалізації антикризових
регуляторних актів з метою оперативного виявлення й усунення виникаючих
організаційних та інституціональних перешкод, а також своєчасної реакції на
зміни умов господарювання;
-
щодо заходів, введених на чітко визначений період,
забезпечити проведення комплексного аналізу умов і результатів їх здійснення
для обґрунтування пролонгування дії найбільш ефективних із них (з урахуванням
норм і обмежень міжнародно-правового характеру).
Література
1. Горник
В.Г. Державна політика забезпечення конкурентоспроможності національної економіки: умови, важелі та
механізми: [монографія] / В.Г. Горник.
– Донецьк: Юго-Восток, 2011. – 400с.
2. Економічна
криза в Україні: виміри, ризики, перспективи /[Жаліло Я. А.,
Бабанін О. С., Белінська Я. В. та ін.] ; за заг. ред.
Я. А. Жаліла. — К. : НІСД, 2010. — 142 с.
4. Ласуэн Х.Р.
Урбанизация и экономическое развитие: временное взаимодействие между
географическими и отраслевыми кластерами / Х.Р.Ласуэн // Пространственная
экономика. – 2010. – № 1. – С. 68-104.
5. Стратегічне управління
інноваційною діяльністю як основа економічного безпеки національної економіки:
[монографія] / О.І.Дацій, Н.В.Дацій, І.О. Драган, І.В.Драган. – Донецьк: ТОВ
„Юго-Восток, Лтд”, 2008. – 281 с.