Економічні науки / 7. Облік і аудит

Магістрант Бондарєв Д. М.

Науковий керівник: к. е. н., доцент Рибалко О. М.

Запорізький національний університет, Україна

ПОНЯТТЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ В УКРАЇНІ

За сучасних умов глобалізаційного розвитку суспільства поширюються інтеграційні процеси, стираються національні межі та, відповідно, створюються нові підприємства та організації, що є передовими у сфері технологій. При цьому найголовнішим інтеграційним фактором виступає саме інформація, зокрема, фінансова інформація, яка відображає результати господарської діяльності підприємства, фінансовий стан. Саме чіткість, достовірність і повнота такої інформації і є головними критеріями оцінки для інвесторів при визначенні потенційних об’єктів інвестування.

Зважаючи на низьку інвестиційну привабливість України у світі можемо говорити про втрату довіри до результатів роботи бухгалтерів через викриття маніпуляцій з фінансовою звітністю.

Основною умов уникнення даної проблеми є достовірність відображення даних в обліку та їх прозорість щодо всіх об’єктів обліку, а особливо, операцій з об’єктами інтелектуальної власності, які в обліку, відповідно, визнаються нематеріальними активами. Наявність нематеріальних активів у підприємства має велике значення, так як сприяє збільшенню його ринкової вартості, підвищення конкурентоспроможності, впливає на показники фінансової звітності. Частка таких активів в структурі капіталу повинна постійно зростати, щоб зумовити тенденцію до зростання інноваційного потенціалу як підприємства, так і країни в цілому.

Питання теорії і практики обліку нематеріальних активів є актуальними і висвітлюються в роботах вітчизняних економістів: Ф. Ф. Бутинця, Н. Г. Виговської, С. Ф. Голова, Л. В. Мельничук, Ю. Г. Писаренко, В. І. Куцика, Я. Я. Медведя,а також зарубіжних вчених – Х. Андерсена, Д. Колдуела, Б. Нідлза, Е. Хендріксена та інших.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності регламентуються П(с)БО 8 «Нематеріальні активи». Пунктом 4 зазначеного Положення визначено, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований [1].

Виходячи з цього визначення, можемо виділити три ознаки, які дозволять віднести об’єкт до нематеріальних активів, а саме:

- немонетарність (до монетарних активів, як відомо, відносяться грошові кошти в касі та на банківських рахунках підприємства, дебіторська заборгованість і фінансові інвестиції, що підлягають погашенню в фіксованій (або визначеній) сумі грошових коштів чи їх еквівалентів. Всі інші активи, крім монетарних, визнаються немонетарними. Таким чином, монетарні нематеріальні об’єкти розглядають як фінансові активи і не відносять до групи власне нематеріальних активів);

- нематеріальність (тобто відсутність фізичної форми активу);

- ідентифікованість (п. 4 П(с)БО 19 [2] ідентифікованими активами вважаються придбані активи, які на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу).

Визначення нематеріального активу потребує щоб актив підлягав ідентифікації, тобто представляв собою окремий об’єкт обліку. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку нематеріальні активи трактує як немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований [3].

А п. 11 МСФЗ (IAS) 38  уточнює при цьому, що ідентифікація потрібна для того щоб нематеріальний актив було легко відрізнити від гудвіла, що виникає при об’єднанні бізнесу і який відображає здійснений покупцем платіж понад ринкову вартість придбання в очікуванні майбутніх економічних вигід від активів, які не можуть бути індивідуально ідентифіковані та окремо визнані. Слід зазначити, що у відповідності до норм П(с)БО 19 [2] гудвіл представляє собою особливий вид активів, що не відноситься до нематеріальних активів.

На думку Покропивного С. Ф. нематеріальні активи - це «категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності або обмежені природні ресурси для використання в господарській діяльності для отримання прибутку» [4, с. 154]. В даному визначенні акцентується увага на правах власності, але не враховано всі складові нематеріальних активів.

На думку Куцика В. І. та Медведя Я. Я. нематеріальні активи – це «активи, які не мають матеріально-речової форми, але приносять підприємству додатковий прибуток або створюють умови для його отримання» [5, с. 169].

Отже, серед великої кількості визначень поняття «нематеріальних активів» найбільш повним відмітимо наступне формулювання: нематеріальні активи – ідентифіковані негрошові джерела майбутніх економічних вигод, які не мають фізичної субстанції, що були придбані або визначені в рахунок внутрішніх витрат, мають обмежений термін використання, ринкову оцінку незалежно від сутності та контролюються фірмою.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» від 01.01.2015 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств» від 09.08.2013 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0499-99.

3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://minfin.gov.ua.

4. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: підр-к / За ред. С. Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2003.– 457 с.

5. Куцик В. І. Особливості формування активів торгівельного підприємства в сучасних умовах / В. І. Куцик, Я. Я. Медвідь // Вісник НЛТУ. – В. 18. – 2008. – с. 169.