УДК 351.82 Державне управління
Ким Галина Григорівна
Національна академія державного управління при
Президентові України
Об’єктивна
необхідність контрольної функції держави в секторі небанківських фінансових
послуг
Обґрунтована необхідність здійснення державою
контролюючого впливу в секторі небанківських фінансових послуг. Визначена
сутність та мета контрольної функції держави в секторі небанківських фінансових
послуг.
Ключові
слова: сектор небанківських фінансових послуг, ринок страхування, факторинг,
державний нагляд.
Актуальність
теми. Сектор небанківських фінансових послуг в
сучасних умовах господарювання розвивається надзвичайно інтенсивно саме в силу
специфічності надаваних його суб’єктами послуг. Скорочення грошової маси та
обсягу вільних оборотних коштів у суспільстві і зокрема у суб’єктів
господарювання змушують їх шукати нові джерела для покриття власних зобов’язань
чи подальшого розвитку. Крім того, зростає потреба у таких послугах як
страхування і факторинг, що демонструє еволюцію господарсько-економічних
відносин, а відтак і необхідність задоволення зростаючих потреб споживачів
фінансових послуг небанківського характеру. Саме тому цілком об’єктивним
вбачається і зростання уваги з боку держави за розвитком сектору відповідних
послуг. Традиційно широкого розвитку набули адміністративні інструменти
імперативного характеру, однак в умовах лібералізації економічних відносин
нагальна потреба постає як раз у інструментах м’якої дії, що здатні
контролювати та завчасно корегувати розвиток фінансового сектору держави та
зокрема сектору небанківських послуг.
Ступінь
наукової розробки теми. Проблематика пошуку механізмів державного контролю за
діяльністю суб’єктів сектору небанківських фінансових послуг знайшла своє відображення в працях таких
вчених як Є.П. Бондаренко, Г. В. Дмитренко, О. В. Клименко, А.Б. Кощєєв, В.М.
Колесник, В.П. Шевченко, С.В. Науменкова, С.В. Міщенко, В.В. Ящук та ін.
Метою
даної роботи
є визначення доцільності та об’єктивності існування контролюючої функції
держави за діяльністю суб’єктів ринків небанківських фінансових послуг.
Виклад
матеріалу.
Слід зауважити, що необхідність існування механізмів державного нагляду за
суб’єктами ринків небанківських фінансових послуг пов’язана не стільки із
необхідністю контролювати їх діяльність, скільки із необхідності убезпечити
фінансовий сектор держави.
Традиційно вчені [2;
3;
4]
виділяють наступні складові аналізованої нами предметної сфери застосування
державно-управлінського інструментарію прямого впливу тобто сектору
небанківських фінансових послуг:
-
ринок
послуг небанківських кредитних установ (кредитних спілок тощо);
-
ринок
послуг факторингу;
-
ринок
послуг ломбардів;
-
ринок
фінансового лізингу;
-
ринок
страхування;
-
ринок
недержавного пенсійного страхування.
Кожен із наведених ринків є самостійним досить
автономним сектором фінансової системи держави, а тому негативні тенденції у їх
функціонуванні чи відповідні ризики пов’язані із недобросовісною конкуренцією
їх учасників несуть в собі серйозні загрози економіці країни. А у випадку із
ринком страхування та недержавного пенсійного страхування ще й загрози
соціального характеру. Тому моніторинг стабільності їх функціонування є
запорукою поступального розвитку фінансової системи України і її убезпеченості
від різного роду негативних факторів. Важливість державного контролю гостро
відчувалася за наслідками глобальної фінансово-економічної кризи 2008-2010 рр.
Почавшись на ринку кредитування криза достатньо швидко поширювалася і перенесла
ризики на інші сегменти фінансового сектору розвинених країн. Як виявилося
жодна країна світу із відкритою економікою ефективно не змогла протистояти
поширенню кризи або запобігти проявам негативних тенденцій на національних
фінансових ринках. Мали місце поодинокі випадки мінімізації негативних
тенденцій шляхом їх перенесення в економіки менш розвинених країн або експорту
кризовий явищ в слабкіші економічні системи через мережу дочірніх компаній великих банків чи інших комерційних установ.
Саме тому, в силу
важливості моніторингу фінансової безпеки в тому числі і за рахунок державного
контролю за функціонуванням суб’єктів ринків
небанківських фінансових послуг Національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг була розроблена та
прийнята Стратегія
реформування державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг на 2015-2020 роки (далі –
Стратегія), в якій зокрема йдеться, про необхідність підвищення
ролі небанківського фінансового сектора в сучасному соціально-економічному
житті країни та виникненням ознак стагнації на ринках небанківських фінансових
послуг. Система державного регулювання діяльності небанківських фінансових
установ та інших суб’єктів нагляду на ринках небанківських фінансових послуг не
завжди має збалансований та системний характер. Правова база обмежується
рамковим законодавством стосовно захисту прав споживачів, інвесторів,
кредиторів, що разом з відсутністю спеціального законодавства по деяких
небанківських фінансових установах стримує інтенсивність розвитку ринків небанківських
фінансових послуг, знижує їх інвестиційну привабливість, деформує їх роль у
розвитку економіки України в цілому [1].
В цьому контексті слід
навести точку зору О. В. Климента, який зауважує, що об’єктом регулювання
ринків небанківських фінансових послуг є підходи, законодавча та
нормативноправова бази, що зумовлюють принципи та форми діяльності суб’єктів
ринку, тобто функції, які характеризують і законодавчо регламентують умови
функціонування суб’єктів ринків небанківських фінансових послуг. Натомість
предметом регулювання ринку небанківських фінансових послуг дослідник визначає
закономірності функціонування структур, підприємств, організацій при наданні
небанківських фінансових послуг населенню України [6].
З іншого боку важливим
фактором, що впливає на обґрунтування необхідності державного контролю в секторі небанківських фінансових послуг є
кількість суб’єктів що надають відповідні послуги (станом на 01.01.2015 року їх
більше 2 тис.) та рівень капіталізації ринків, що його формують. Так, за
результатам 2014 року лише обсяг надходжень валових страхових премій склав 26,7
млрд. грн., а обсяг чистих страхових виплат станом на 01.01.2015. складає 5,06
млрд. грн. При цьому обсяг страхових резервів станом на 01.01.2015. складає
15,8 28 млрд. грн. Що стосується ринку послуг небанківських кредитних установ,
то протягом 2014 року сукупний обсяг активів кредитних спілок складав 2,3 млрд.
грн. А обсяг факторингових операцій, маючи стрімку тенденцію до зростання
протягом всього 2014 року складав 9,2 млрд. грн. Обсяг ресурсної бази
факторингових компаній збільшився та складає 23,5 млрд. грн. [7].
З огляду на подібні
фінансові ресурси цілком зрозумілим стає необхідність моніторингу законності їх
використання та походження, а також законності діяльності суб’єктів відповідних
ринків небанківських фінансових послуг. В цьому контексті державна політика
повинна відзначатися системністю, зваженістю та ліберальністю. Це означає, що
державний контроль має відбуватися за умови лібералізації дозвільних процедур
та порядку здійснення фінансових відносин із одночасним посиленням
відповідальності за порушення законності. Крім того, контроль з боку держави
може мати й цілком позитивні наслідки для розвитку самого сектору через можливість оперативного втручання з
метою усунення штучних ринкових диспропорцій, а можливо навіть і попередження
негативних тенденцій здатних призвести до нової фінансової кризи.
Висновки. Підсумовуючи викладене
вище приходимо до висновків, що необхідність контрольної функції держави в
секторі небанківських фінансових послуг обумовлюється наступним:
-
високим
рівнем насиченості ринку грошовою масою, за законністю походження та обігу якої
повинен відбуватися нагляд в силу необхідності дотримання фінансової безпеки
держави загалом;
-
необхідністю
подолання стагнації сектору небанківських фінансових послуг;
-
високою
соціальною значущістю окремих ринків вказаного сектору, зокрема ринку
недержавного пенсійного страхування, що вимагає від держави інтенсифікації
інструментів контролю в силу гарантування нею соціальної стабільності;
-
підвищенням
ролі сектору небанківських фінансових послуг
в соціально-економічному житті України;
-
необхідністю
удосконалення законодавчої
регламентації правового статусу різних суб’єктів вказаного сектору та правового
режиму їх діяльності;
-
поширенням
інтеграційних тенденцій, що робить сектор небанківських фінансових послуг
України відкритим для нерезидентів та викликає потребу у гармонізації
нормативно-правової бази України
зокрема із європейською.
Таким чином,
передбачається що державний контроль в секторі небанківських фінансових послуг
суттєво підвищить ефективність його функціонування, стимулюватиме інтенсифікацію
фінансових відносин, підвищуватиме рівень захищеності загальнодержавного
фінансового сектору від негативних проявів та обумовить його подальшу
інтеграцію в єдиний європейський фінансово-економічний простір.
Література
1.
Про затвердження
Стратегії реформування державного регулювання
ринків небанківських фінансових послуг
на 2015-2020 роки: Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 19.03.2015 № 499 [Електронний ресурс] – Режим доступу:
nfp.gov.ua/files/Стратегія_final_1.doc
5. Дмитренко Г. В. Державне
регулювання ринку фінансових послуг [Електронний ресурс] / Г. В. Дмитренко. //
Публічне адміністрування: теорія та практика. - 2013. – Вип. 1. - Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Patp_2013_1_10.pdf