Філологічні науки / 1. Методика викладання мови та літератури

К. філол. н. Сизоненко Н. М.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Методична цінність структурно-логічних схем на лекційних заняттях з дисципліни „Українська мова (за професійним спрямуванням)”

Супровід вербальних повідомлень зоровими образами є найбільш дієвим способом активізації мислиннєвої та навчально-пізнавальної діяльності суб’єктів навчання. Засоби абстрактної наочності, до яких належать структурно-логічні схеми (далі – СЛС), їхні види та методичні прийоми використання предметно розглянуті такими дослідниками, як В. Ганзен, С. Гончаров, П. Мрдуляш, С. Лисенкова, В. Шаталов та ін. Належну роль структурно-логічним схемам як ефективному способу структурування навчальної інформації під час викладання інженерних, гуманітарних дисциплін у вищій школі відведено в дослідженнях І. Алдохіна [1], О. Алексєєва [2], Л. Кохан [4; 5], М. Юхименко [8] та ін. Метою нашої розвідки є обґрунтування методичної цінності структурно-логічних схем на лекційних заняттях з дисципліни „Українська мова (за професійним спрямуванням)”.

Структурно-логічні схеми – це наочні засоби навчання, які передбачають умовне представлення певних понять, загальну демонстрацію взаємозв’язків між об’єктами без розкриття їх сутності [5, с. 267]. Найбільші можливості щодо результативного обміну навчальною інформацією має лекція, яка тлумачиться дослідниками як категорія процесуальна: „Лекція – систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, розділу предмета, методів науки [3, с. 189]”. Сутність такої форми організації навчального процесу суголосна дефініції поняття „логічна структура навчального матеріалу”, під якою А. Сохор розуміє „систему, послідовність, взаємозв’язок складових єдиного цілого навчального матеріалу [7, с. 22–23]”. Отже, лектор має подавати навчальний матеріал у вигляді структурних блоків (ключових питань лекції), кожен з яких є завершеним цілим у змістовому та логічному планах, що вже є переконливим аргументом на користь застосування СЛС. Окрім того, деякі теми оновленої програми курсу „Українська мова (за професійним спрямуванням)” [6] значні за обсягом навчальної інформації (наприклад, теми „Риторика і мистецтво презентації”, „Українська термінологія у професійному спілкуванні”, „Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні”). Частину питань викладач може винести на самостійне опрацювання студентів, утім і це не завжди рятує системний виклад. Подолати цю проблему можна за допомогою СЛС, які дають змогу оприсутнити навчальний матеріал у скомпресованому вигляді.

Наведені вище аргументи доводять методичну цінність застосування СЛС на лекційних заняттях з дисципліни „Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Окрім названих позицій, виокремимо й такі:

- візуалізація та інтеграція навчальної інформації;

- структурування блоків інформації, які можуть замінити запис плану лекції;

- економія й раціональний розподіл часу, відведеного на вивчення конкретної навчальної теми;

- цілісне уявлення про предмет розгляду у зв’язку із встановленням логічно-смислових зв’язків між окремими питаннями;

- можливість розкрити всі питання теми, а на окремих, найбільш важливих чи найбільш складних, зупинитися детально;

- демонстрація можливостей і напрямів поглиблення знань з питань, що вивчаються;

- формування й розвиток навичок компресії текстової інформації, умінь самостійного складання СЛС.

Так, наприклад, лекційне заняття з теми „Риторика і мистецтво презентації” можна запропонувати у вигляді демонстрації такої СЛС ієрархічного типу:

Таблиця 1. Структурно-логічна схема до теми „Риторика і мистецтво презентації”

Отже, застосування СЛС на лекційних заняттях з дисципліни „Українська мова (за професійним спрямуванням)” сприяє підвищенню ефективності навчального процесу, оскільки СЛС є одночасно засобом абстрактної наочності й вдалим способом структурування лекційного матеріалу. Перспективним напрямом дослідження уважаємо вивчення педагогічних умов застосування цього методичного інструмента в організації самостійної роботи студентів.

Література

1. Алдохін І. П. Інтенсифікація і підвищення ефективності навчального процесу у вищій школі / І. П. Алдохін // Зб. наук. пр. ХИСП. – Вип. 3. – Харків : ХИСП, 1998. – С. 8–9.

2. Алексєєв О. М. Уніфікація елементів структурно-логічних схем під час засвоєння навичок і умінь студентів технічних вузів / О. М. Алексєєв // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2010. – № 54. – С. 42–45.

3. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник [Текст] / С. У. Гончаренко ; гол. ред. С. Головко. – К. : Либідь, 1997. – 374 с.

4. Кохан Л. В. Актуальність використання структурно-логічних схем у процесі вивчення гуманітарних дисциплін [Електронний ресурс] / Лариса Василівна Кохан // Режим доступу : www.rusnauka.com/23_NTP_2013/Pedagogica/2_143223.doc.htm.

5. Кохан Л. В. Структурно-логічні схеми як засіб абстрактної наочності [Електронний ресурс] / Л. В. Кохан // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2013. – Вип. 32. – С. 263– 270. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pfto_2013_32_38.pdf.

6. Програма курсу „Українська мова (за професійним спрямуванням)” для вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) / С. В. Шевчук, І. В. Лисенко. – К., 2009. – 20 с.

7. Сохор А. М. Логическая структура учебного материала. Вопросы дидактического анализа [Текст] / А. М. Сохор. – М. : Педагогика, 1974. – 192 с.

8. Юхименко М. П. Застосування структурно-логічних схем при викладанні інженерних дисциплін / М. П. Юхименко // Електронні засоби та дистанційні технології для навчання протягом життя : тези доповідей X Міжнародної науково-методичної конференції, м. Суми, 13–14 листопада 2014 р. – Суми : Сумський державний університет, 2014. – С. 124–125.