Право/ 10. Хозяйственное право

Лісова Дар'я Олександрівна

здобувач кафедри господарського права

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Об'єкт господарських правовідносин на фондовому ринку за участю торгівця цінними паперами

В юридичній літературі під об’єктом правовідносин, будь-то приватних або публічних, розуміється певне особисте або соціальне благо, яке слугує основною мотивацією для вступу суб'єкта в правовідносини, зокрема певні дії уповноваженого суб'єкта, дії зобов’язаного суб'єкта, майнові блага [1, с. 158]. Дії суб’єктів можна об’єднати в загальне поняття "конкретна реальна поведінка" суб’єктів права з приводу майна, або немайнових благ, що йому належать [2, с. 312]. Наведене дозволяє розмежовувати характер правовідносин, що виникають між суб’єктами господарського права на ті, що виникають з приводу майна, послуг, робіт тощо.

При цьому, якщо розглядати об’єкт правовідносин з позицій обов'язку зобов’язаної особи, то в такому разі можна сформувати висновок, що його виконання, спрямоване на досягнення певного результату, і є об’єктом правовідносин, наприклад, якщо результатом виконання є задоволення правових інтересів, сприяння в реалізації та захисті суб’єктивних прав тощо [3, с. 7]. Крім того, саме виконання обов'язку також може бути об’єктом правовідносин, якщо йдеться про послуги.

Якщо не вдаватися в зміст діяльності торгівця цінними паперами (дилерська, брокерська діяльність, андеррайтинг, управління цінними паперами), то можна констатувати, що в її основу покладено торгівлю цінними паперами. В такому контексті необхідно звернутися до позиції О. В. Буткевич, яка, досліджуючи співвідношення понять "торгівля" і "торговельна діяльність", дійшла висновку, що торгівлею є практичні дії, тобто систематичні як торговельна діяльність, так і окремі торговельні операції щодо реалізації товару з метою досягнення певних соціальних та економічних результатів та (або) задоволення приватних потреб (у тому числі отримання прибутку). У зв'язку з цим термін "торгівля" є більш широким і включає поняття "торговельна діяльність" і "торговельні операції" [4, с. 73]. Якщо ж звернутися до статті 16 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", яка містить визначення професійної діяльності на фондовому ринку, то з нього можна чітко встановити, що така діяльність полягає в наданні фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав на цінні папери тощо [5, ст. 16].

Специфікою господарських правовідносин на фондовому ринку є те, що фактично діяльність торгівців цінними паперами й інших професійних учасників має фінансовий характер у зв'язку з чим ряд послуг, що надаються професійними учасниками фондового ринку, мають характер фінансових в розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" про що і зазначено в статті 16 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок". У зв'язку з цим, відповідні господарські правовідносини, що виникають між професійними учасниками фондового ринку, зокрема торгівцями цінних паперів й іншими суб’єктами, врегульовуються положеннями Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" й зазначеним Законом.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг" визначається, що фінансовою послугою є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

При цьому пунктом 10 частини першої статті 4 зазначеного Закону професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню віднесена до фінансових послуг.

Водночас, необхідно приймати до уваги, що частиною першою статті 21 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг" чітко визначено, що державне регулювання ринків фінансових послуг щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку [6, ст.ст. 1, 4, 21].

Таким чином, з проведеного наукового аналізу позицій вчених правників і положень законодавства вбачається, що об’єктом господарських правовідносин за участю торгівця цінними паперами є торгівля цінними паперами, яка передбачає надання клієнту фінансових послуг шляхом укладення торговцем договорів стосовно цінних паперів від імені клієнта або від власного імені і за рахунок клієнта з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Література:

1. Хлібороб Н. Особливості структури публічно-правових відносин / Н. Хлібороб // // Вісн. Львів. ун-ту. Серія "Юридична". – 2010. – Вип. 51. – С. 155 – 161.

2. Віхров О. П. Абсолютні і абсолютно-відносні господарські правовідносини / О. П. Віхров // Держава і право. – 2011. – Вип. 51. – С. 310 – 316.

3. Бевзенко В. М. Публічно-правові відносини: сутність та ознаки / В. М. Бевзенко // Право і безпека. – 2009. – № 1. – С. 6 – 12.

4. Буткевич О. В. Співвідношення понять "торгівля" та "торговельна діяльність" / О. В. Буткевич // Вісн. госп. судочинства. – 2009. – № 1. – С. 69 – 73.

5. Про цінні папери та фондовий ринок : Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268 (зі змінами).

6. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1 (зі змінами).