Физическая культура и спорт/ 1.

Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

К. фіз. вих. і спорту Жічевічюс О. А., студ. Асмолова А.

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», Україна

Когнітивно-методичний компонент у підготовці майбутніх вчителів фізичної культури

Сучасній людині необхідна не лише фізична і духовна гармонія, а також здатність ефективно діяти у повсякденних та екстремальних ситуаціях. Фізичний і психічний стан особистості визначає ефективність її основної діяльності, яка, відповідно, формує норми, спосіб та стиль життя. Виникає необхідність підвищення гуманістичної спрямованості, прикладної дієвості фізичного виховання, що відіграє важливу роль у формуванні особистості, пошук мотиваційних стимулів для активних занять особистості своїм фізичним вдосконаленням.

Аналіз наукової психолого-педагогічної та методичної літератури дає змогу зазначити, що прогресивно налаштовані вчителі фізичного виховання інколи застосовують інноваційні методи навчання у своїй роботі, про що свідчать публікації таких педагогів, як В.Білова, В.Білогур, Ю.Васьков, О.Ємець, Л.Журавель, Л.Хайкін, О.Шамич, Л.Шестерова та ін. Натомість, у педагогічній практиці учителів фізичного виховання не знайшло широкого поширення систематичне і системне застосування такої інновації, як тренінги, що можуть використовуватись як у процесі підготовки студентів, так і в їхній майбутній педагогічній діяльності [1, 5].

Когнітивно-методичний компонент, критерієм якого є набуті студентами знання тренінгових технік і методики їх застосування, що можна визначити за такими показниками, як знання цілей, особливостей, принципів використання

тренінгів; диференціація характерних ознак тренінгових методик; знання основних ролей і функцій учителя-тренера.

Реалізація когнітивно-методичного компонента підготовки студентів до використання тренінгів у педагогічній діяльності в школі передбачає наявність у майбутніх учителів фізичного виховання теоретичної підготовки, а саме:

2

знань особливостей і принципів використання тренінгів у навчально-виховному процесі, мети їх проведення, основних ролей і функцій учителя-тренера; технологічної підготовки (знання методики проведення тренінгового заняття) та сформованості практичних умінь диференціювати характерні ознаки тренінгових вправ.

Формування деяких професійних якостей майбутніх учителів фізкультури (знання цілей, особливостей, принципів використання тренінгів; диференціація характерних ознак тренінгових методик; знання основних ролей і функцій учителя-тренера тощо) відбувалося в ході реалізації когнітивно-методичного компоненту їх підготовки до проведення тренінгів у загальноосвітній школі. Теоретичну підготовку студенти одержували під час вивчення курсів психолого-педагогічних дисциплін. Зазвичай практичні вміння формуються у процесі систематичної участі студентів у спеціальних тренінгах, що є проблематичним в умовах навчання студентів факультету фізичного виховання, які часто перебувають на змаганнях, більше часу приділяють фізичній підготовці. Тому накопичення знань з методики проведення тренінгів, умінь виконувати роль учителя-тренера, а також формування певних особистісних якостей відбувалося шляхом безпосередньої участі студентів у тренінгах на практичних заняттях з педагогіки, психології, технологій виховної роботи, педагогічних технологій навчання, педмайстерності учителя, а також з методик викладання фахових дисциплін і валеології, а також на спеціально організованих тренінгах особистісного зростання, які, згідно домовленості, проводили викладачі цих дисциплін за розробленими нами методиками. Відтак, студенти не тільки засвоювали теоретичні аспекти тренінгів, а й набували знання і вміння з методики проведення тренінгових занять.

Для майбутніх учителів фізкультури актуальними є знання і вміння використовувати такі тренінги, які можна застосувати на уроці в спортивному залі, на спортмайданчику, а також для проведення виховних заходів. Отже, реалізація когнітивно-методичного компоненту підготовки вчителів фізичного

3

виховання до проведення тренінгів з учнями полягає у вивченні і дослідженні ефективності методів тренінгових занять на практиці, що здійснювалося під час вивчення «Методики фізичного виховання».

З метою визначення рівня сформованості когнітивно-методичного компоненту підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у загальноосвітній школі ми проводили тестування студентів на початку І курсу і на ІVкурсі під час вивчення «Методики фізичного виховання». Для проведення цього тесту ми використовували тренінгові вправи, які пропонують Ф.Бурнард [2], І.Вачков [3], С.Занюк [4], та ін.

Статистичний аналіз показників рівнів сформованості конгнітивно-методичного компоненту підготовки студентів до застосування тренінгів у школі проводимо за відповідною таблицею розподілу:

Оцінка		5	4	3	2
І курс	КГ (Х1)	0,03	0,15	0,59	0,23
	ЕГ ()	0,02	0,14	0,60	0,24
ІV курс	КГ (Х2)	0,05	0,18	0,54	0,23
	ЕГ ()	0,12	0,56	0,28	0,04

Отримаємо такі результати:

Відповідні пари дисперсій та середні , відрізняються незначимо; на рівні значущості показники рівнів сформованості конгнітивно-методичного компоненту в контрольних і експериментальних групах IV курсу відрізняються значимо:

Довірчі інтервали: ;

.

4

Відсутність спільних для довірчих інтервалів точок означає, що традиційна методика формування когнітивно-методичного компонента не забезпечує того рівня сформованості цього компонента, який досягається за допомогою методики, що нами пропонується.

На основі проведеного тестування, аналізу проведених студентами тренінгових вправ на заняттях з «Методики фізичного виховання», оцінювання знань з теорії та методики застосування тренінгів на уроках фізкультури ми визначали рівні сформованості когнітивно-методичного компоненту підготовки студентів до впровадження тренінгів у загальноосвітній школі.

Одержані результаті занесли до таблиці 2.

Таблиця 2

Показники рівнів сформованості когнітивно-методичного компоненту підготовки (КМК) студентів до застосування тренінгів у школі

Курс	Гру-пи	КС	Рівні реалізації КМК
			Високий (50-41 балів)		Достатній (40-31 балів)		Задовільний (30-21 балів)		Низький (20 балів і менше)
			КС	%	КС	%	КС	%	КС	%
І курс	КГ	210	7	3,33	31	14,76	124	59,05	48	22,86
	ЕГ	211	6	2,84	29	13,74	126	59,72	50	23,7
ІV курс	КГ	203	10	4,93	37	18,23	109	53,69	47	23,15
	ЕГ	204	24	11,77	115	56,37	56	27,45	9	4,41

Аналіз динаміки показників рівнів сформованості когнітивно-методичного компоненту підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у загальноосвітній школі дає змогу дійти висновку, що запропонована методика навчання, яка використовувалася в експериментальних групах, сприяла зростанню кількості студентів із високим і достатнім рівнем когнітивно-методичного компоненту підготовки студентів відповідно на 8,93% (від 2,84% до 11,77%) і на 42,63% (від 13,74% до 56,37%).

У контрольних групах ці показники зазнали незначних змін, що можна пояснити впливом традиційного навчального процесу. Зокрема, кількість

5

студентів з високим рівнем КМП зросла на 1,6% (від 3,33% до 4,93%), а з достатнім рівнем – на 3,47% (від 14,76% до 18,23%).

Водночас в обох категоріях груп від першого до четвертого курсів зменшилась кількість студентів, яким властивий задовільний і низький рівень знань з методики проведення тренінгів у школі. Однак в експериментальних групах ця закономірність була з більш суттєвими показниками, а саме: в ЕГ кількість студентів із задовільним рівнем КМП зменшилась на 32,27% (від 59,72% до 27,45%), а в КГ тільки на 5,36% (від 59,05% до 53,69%); кількість студентів із низьким рівнем КМП в ЕГ зменшилась на 19,29% (від 23,7% до 4,41%), а в КГ зросла на 0,29% (від 22,86% до 23,15%).

Така динаміка показників підтверджує наше припущення, що навчання студентів за експериментальною методикою дає кращі результати у процесі реалізації когнітивно-методичного компоненту підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у загальноосвітній школі.

Література:

1. Білогур В.Є. Теоретико-методичне забезпечення фізичного виховання у вищих закладах освіти: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту: спеціальність 24.00.02. / В. Є. Білогур. – Рівне. – 2002. – 17 с.

2. Васильев Н. Н. Тренинг преодоления конфликтов / Н. Н. Васильев. – СПб.: Речь, 2007. – 174 с.

3. Вачков И. В. Психология тренинговой работы: содержательные, организационные и методические аспекты ведения тренинговой группы / И. В. Вачков. – М.: Эксмо, 2007. – 416 с. – (Образовательный стандарт ХХІ).

4. Занюк С. С. Мотиваційний тренінг. Формування мотивації учбової діяльності у студентів і старшокласників / С. С. Занюк. // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 9-10. – С. 74-83.

5. Панасюк І. В. Підготовка вчителів фізичної культури до проведення тренінгів: зб. наук. пр. Волинського національного університету імені Лесі Українки: у 3 т. / Уклад. А.В.Цьось, С.П.Козібрицький [«Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві»] / І.В.Панасюк. – Т.1. – Луцьк: РВВ «Вежа», 2008. – С. 225-227.