Физическая культура и спорт/ 1.
Физическая культура и спорт: проблемы, исследования,
предложения.
К. фіз. вих. і спорту Жічевічюс
О. А., студ. Асмолова А.
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К.Д. Ушинського», Україна
Когнітивно-методичний
компонент у підготовці майбутніх вчителів фізичної культури
Сучасній людині необхідна не лише фізична і
духовна гармонія, а також здатність ефективно діяти у повсякденних та
екстремальних ситуаціях. Фізичний і психічний стан особистості визначає
ефективність її основної діяльності, яка, відповідно, формує норми, спосіб та
стиль життя. Виникає необхідність підвищення гуманістичної спрямованості,
прикладної дієвості фізичного виховання, що відіграє важливу роль у формуванні
особистості, пошук мотиваційних стимулів для активних занять особистості своїм
фізичним вдосконаленням.
Аналіз наукової психолого-педагогічної та
методичної літератури дає змогу зазначити, що прогресивно налаштовані вчителі
фізичного виховання інколи застосовують інноваційні методи навчання у своїй
роботі, про що свідчать публікації таких педагогів, як В.Білова, В.Білогур,
Ю.Васьков, О.Ємець, Л.Журавель, Л.Хайкін, О.Шамич, Л.Шестерова та ін. Натомість, у педагогічній практиці
учителів фізичного виховання не знайшло широкого поширення систематичне і
системне застосування такої інновації, як тренінги, що можуть використовуватись
як у процесі підготовки студентів, так і в їхній майбутній педагогічній
діяльності [1, 5].
Когнітивно-методичний компонент,
критерієм якого є набуті студентами знання тренінгових технік і методики їх
застосування, що можна визначити за такими показниками, як знання цілей,
особливостей, принципів використання
тренінгів;
диференціація характерних ознак тренінгових методик; знання основних ролей і
функцій учителя-тренера.
Реалізація когнітивно-методичного компонента
підготовки студентів до використання тренінгів у педагогічній діяльності в
школі передбачає наявність у майбутніх учителів фізичного виховання теоретичної
підготовки, а саме:
2
знань особливостей і
принципів використання тренінгів у навчально-виховному процесі, мети їх
проведення, основних ролей і функцій учителя-тренера; технологічної підготовки
(знання методики проведення тренінгового заняття) та сформованості практичних
умінь диференціювати характерні ознаки тренінгових вправ.
Формування деяких професійних якостей майбутніх
учителів фізкультури (знання цілей, особливостей, принципів використання
тренінгів; диференціація характерних ознак тренінгових методик; знання основних
ролей і функцій учителя-тренера тощо) відбувалося в ході реалізації
когнітивно-методичного компоненту їх підготовки до проведення тренінгів у
загальноосвітній школі. Теоретичну підготовку студенти одержували під час
вивчення курсів психолого-педагогічних дисциплін. Зазвичай практичні вміння
формуються у процесі систематичної участі студентів у спеціальних тренінгах, що
є проблематичним в умовах навчання студентів факультету фізичного виховання,
які часто перебувають на змаганнях, більше часу приділяють фізичній підготовці.
Тому накопичення знань з методики проведення тренінгів, умінь виконувати роль
учителя-тренера, а також формування певних особистісних якостей відбувалося
шляхом безпосередньої участі студентів у тренінгах на практичних заняттях з
педагогіки, психології, технологій виховної роботи, педагогічних технологій
навчання, педмайстерності учителя, а також з методик викладання фахових
дисциплін і валеології, а також на спеціально організованих тренінгах
особистісного зростання, які, згідно домовленості, проводили викладачі цих
дисциплін за розробленими нами методиками. Відтак, студенти не тільки
засвоювали теоретичні аспекти тренінгів, а й набували знання і вміння з
методики проведення тренінгових занять.
Для
майбутніх учителів фізкультури актуальними є знання і вміння використовувати
такі тренінги, які можна застосувати на уроці в спортивному залі, на
спортмайданчику, а також для проведення виховних заходів. Отже, реалізація
когнітивно-методичного компоненту підготовки вчителів фізичного
3
виховання до
проведення
тренінгів
з
учнями
полягає
у
вивченні
і
дослідженні
ефективності
методів
тренінгових
занять
на
практиці, що
здійснювалося
під
час
вивчення «Методики
фізичного
виховання».
З метою
визначення
рівня
сформованості
когнітивно-методичного
компоненту
підготовки
майбутніх
учителів
фізичного
виховання
до
застосування
тренінгів
у
загальноосвітній
школі
ми
проводили
тестування
студентів
на
початку
І
курсу
і
на
ІVкурсі
під
час
вивчення «Методики
фізичного
виховання». Для
проведення цього тесту ми використовували тренінгові вправи, які пропонують Ф.Бурнард
[2], І.Вачков [3], С.Занюк [4], та ін.
Статистичний аналіз показників
рівнів сформованості конгнітивно-методичного компоненту підготовки студентів до
застосування тренінгів у школі проводимо за відповідною таблицею
розподілу:
|
Оцінка |
5 |
4 |
3 |
2 |
|
|
|
І курс |
КГ (Х1) |
0,03 |
0,15 |
0,59 |
0,23 |
|
|
ЕГ ( |
0,02 |
0,14 |
0,60 |
0,24 |
|
|
|
ІV курс |
КГ (Х2) |
0,05 |
0,18 |
0,54 |
0,23 |
|
|
ЕГ ( |
0,12 |
0,56 |
0,28 |
0,04 |
|
|
Отримаємо такі результати:
![]()
![]()
![]()
![]()
Відповідні пари
дисперсій та середні
,
відрізняються
незначимо; на рівні значущості
показники
рівнів сформованості конгнітивно-методичного компоненту в контрольних і
експериментальних групах IV курсу
відрізняються значимо:
![]()
Довірчі
інтервали:
;
.
4
Відсутність спільних для довірчих
інтервалів точок означає, що традиційна методика формування
когнітивно-методичного компонента не забезпечує того рівня сформованості цього
компонента, який досягається за допомогою методики, що нами пропонується.
На основі проведеного тестування, аналізу
проведених студентами тренінгових вправ на заняттях з «Методики фізичного
виховання», оцінювання знань з теорії та методики застосування тренінгів на
уроках фізкультури ми визначали рівні сформованості когнітивно-методичного
компоненту підготовки студентів до впровадження тренінгів у загальноосвітній
школі.
Одержані результаті занесли до
таблиці 2.
Таблиця 2
Показники рівнів сформованості когнітивно-методичного компоненту підготовки
(КМК) студентів до застосування тренінгів у школі
|
Курс |
Гру-пи |
КС |
Рівні
реалізації КМК |
|||||||
|
Високий (50-41 балів) |
Достатній (40-31 балів) |
Задовільний (30-21 балів) |
Низький (20 балів і
менше) |
|||||||
|
КС |
% |
КС |
% |
КС |
% |
КС |
% |
|||
|
І курс |
КГ |
210 |
7 |
3,33 |
31 |
14,76 |
124 |
59,05 |
48 |
22,86 |
|
ЕГ |
211 |
6 |
2,84 |
29 |
13,74 |
126 |
59,72 |
50 |
23,7 |
|
|
ІV курс |
КГ |
203 |
10 |
4,93 |
37 |
18,23 |
109 |
53,69 |
47 |
23,15 |
|
ЕГ |
204 |
24 |
11,77 |
115 |
56,37 |
56 |
27,45 |
9 |
4,41 |
|
Аналіз динаміки
показників рівнів сформованості когнітивно-методичного компоненту підготовки майбутніх
учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у загальноосвітній школі
дає змогу дійти висновку, що запропонована методика навчання, яка
використовувалася в експериментальних групах, сприяла зростанню кількості
студентів із високим і достатнім рівнем когнітивно-методичного компоненту
підготовки студентів відповідно на 8,93% (від 2,84% до 11,77%) і на 42,63% (від
13,74% до 56,37%).
У контрольних групах ці показники зазнали
незначних змін, що можна пояснити впливом традиційного навчального процесу.
Зокрема, кількість
5
студентів з високим рівнем КМП зросла на 1,6% (від 3,33% до
4,93%), а з достатнім рівнем – на 3,47% (від 14,76% до 18,23%).
Водночас в обох категоріях груп від першого до
четвертого курсів зменшилась кількість студентів, яким властивий задовільний і
низький рівень знань з методики проведення тренінгів у школі. Однак в
експериментальних групах ця закономірність була з більш суттєвими показниками,
а саме: в ЕГ кількість студентів із задовільним рівнем КМП зменшилась на 32,27%
(від 59,72% до 27,45%), а в КГ тільки на 5,36% (від 59,05% до 53,69%);
кількість студентів із низьким рівнем КМП в ЕГ зменшилась на 19,29% (від 23,7%
до 4,41%), а в КГ зросла на 0,29% (від 22,86% до 23,15%).
Така динаміка
показників підтверджує наше припущення, що навчання студентів за
експериментальною методикою дає кращі результати у процесі реалізації
когнітивно-методичного компоненту підготовки майбутніх учителів фізичного
виховання до застосування тренінгів у загальноосвітній школі.
Література:
1. Білогур В.Є.
Теоретико-методичне забезпечення фізичного виховання у вищих закладах освіти:
автореф. дис. на здобуття наукового
ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту: спеціальність 24.00.02. / В.
Є. Білогур. – Рівне. – 2002. – 17 с.
2. Васильев Н. Н.
Тренинг преодоления конфликтов / Н. Н. Васильев. – СПб.: Речь, 2007. – 174 с.
3. Вачков И. В.
Психология тренинговой работы: содержательные, организационные и методические
аспекты ведения тренинговой группы / И. В. Вачков. – М.: Эксмо, 2007. – 416 с.
– (Образовательный стандарт ХХІ).
4. Занюк С. С.
Мотиваційний тренінг. Формування мотивації учбової діяльності у студентів і
старшокласників / С. С. Занюк. // Практична психологія та соціальна робота. –
2003. – № 9-10. – С. 74-83.
5. Панасюк І. В.
Підготовка вчителів фізичної культури до проведення тренінгів: зб. наук. пр.
Волинського національного університету імені Лесі Українки: у 3 т. / Уклад.
А.В.Цьось, С.П.Козібрицький [«Фізичне
виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві»] / І.В.Панасюк. –
Т.1. – Луцьк: РВВ «Вежа», 2008. – С. 225-227.