Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

ім. Михайла Коцюбинського

Бочарова В.Б., Дуржинська О.О., Медяна І.П.

Вінницький національний аграрний університет

ВИДОВИЙ СКЛАД ЛІСОВОГО ФІТОЦЕНОЗУ ПРИБУЗЬКОГО ЛІСНИЦТВА

За останні два століття ландшафти Вінницької області зазнали докорінних змін. У структурі ландшафтів переважають аграрні та селитебнопромислові ландшафти (ландшафти населених пунктів). Площі лісів зменшилися з 70% до 12,8% території.

Підвищення продуктивності лісів є вагомим народногосподарським резервом лісового господарства, вирішальною умовою розширеного відтворення лісових ресурсів, головним джерелом збільшення необхідної для народного господарства деревини. Підвищення продуктивності лісового господарства значною мірою залежить від системи його ведення, селекційної роботи, лісорослинних умов, складу деревних порід, вікової структури, а також агротехнічних прийомів вирощування лісу, кліматичних, географічних, економічних та інших умов. Підвищенню продуктивності сприяє вирощування лісостанів оптимального породного складу, структури, повноти відповідно до потреб народного господарства і конкретних лісорослинних умов [1-4].

Посилення антропогенного тиску на природні екосистеми призвело до суттєвих змін кількісних і якісних характеристик їх флори та фауни. Тому дослідження видової структури лісового фітоценозу східних кварталів Прибузького лісництва варто вважати актуальним. Метою дослідження було виявити основні закономірності та дослідити видову структуру деревостану, підросту, підліску та чагарниково-трав’янистого ярусу лісового угруповання східних кварталів Прибузького лісництва.

Важливим показником лісорослинних умов є флористичний склад, який виступає як індикатор умов місця зростання. У його складі виділяються види, які чітко відображають екологічні та ценотичні властивості певного типу лісу.

Кожне рослинне угруповання має власне, тільки йому притаманне специфічне місцезростання. Воно формується разом з появою і розвитком фітоценозу і чітко віддзеркалюється в його структурі та будові. Від умов місцезростання залежить його видовий склад, життєвість і розвиток окремих видів, так і ценозів. Отже, дослідження видового складу, життєвості видів у фітоценозі, а також вивчення особливостей їх розвитку є досить актуальним.

Опис лісового фітоценозу с. Агрономічне Вінницького району, що належить Прибузького лісництва, проводився 20 червня 2013 року. Характеристику деревостану ми здійснюємо по відділках, які входять до східних кварталів Прибузького лісництва.

Відомо, що склад деревостану визначається за бальною системою візуально, причому за 10 балів приймають всі породи деревостану. Якщо деревостан чистий, то в ньому виділяється основна порода, потім другорядні. Нами відмічено, що склад деревостану першого відділку східних кварталів Прибузького лісництва є змішаним і становить 4ДЗ1БХА3ЛПД2ГЗ. Деревостан першого відділу утворений широколистяними породами – дубом звичайним, бахматом амурським, липою дрібнолистою та грабом звичайним. За силою ценотичного впливу – це едифікатори або будівельники рослинних угруповань. Вони визначають сутність фітоценозу. Усі ці породи складають перший ярус.

Вік усіх елементів першого відділу становить 66 років. Висота дуба звичайного – 22 м, а висота бахмута амурського, липи дрібнолистою та граба звичайного – 21 м відповідно. Діаметр стовбура дуба звичайного – 26 см, а діаметр бахмута амурського, липи дрібнолистою та граба звичайного – 24 см відповідно. Перший відділ східних кварталів Прибузького лісництва відноситься до 4-тої групи віку, життєвість – 3 (хороша). Зімкнутість крон 0,8. Місцями, де випадають дерева, на прогалинах зімкнутість крон знижується до 0,6. Клас бонітету 1. Відділ відноситься до типу лісу Д2ГД. Повнота породами складає 259 тис./га. Запас деревини дуба звичайного становить 90%, бахмута амурського – 40%, липи дрібнолистою – 70% та граба звичайного – 60%.

При ретельному огляді, можна помітити, що не всі ці види мають однаковий розвиток (липа, граб); деякі їх особини відстають у рості, крона слаборозвинена, стовбури збіжисті, тоді як інші (дуб та бахмут), навпаки, стовбури мають добре очищені, повно деревні, колоноподібні з гарно розвиненою крислатою кроною. Дерева змикаються своїми кронами і під їх наметом виникає значна тінистість. Слід відмітити, що у відділі здійснюється господарський захід – це прохідна рубка, яка становить 10%. За даними Вінницького лісового господарства породи дуба звичайного пошкоджені хворобами, а саме відмічена слабка ступінь пошкодження поперечним раком дуба (15%). Породи граба звичайного мають природне походження.

Під порогом деревостану на першому відділу східних кварталів Прибузького лісництва добре виявлений підріст, його створюють молоді ростки дерев граба звичайного, липи дрібнолистою та клена гостролистого. Склад підросту 6ГЗ2ЛПД2КЛГ. Вік підросту 15 років. Висота порід – 3 м. Повнота породами складає 9,0 тис./га. Його можна розглядати як динамічний біологічний ярус. Слід відмітити, що лісоутворюючі породи підросту мають неоднорідний характер розподілу за площею, але в подальшому розвитку даного фіноценозу відіграють істотну ценотичну роль, оскільки саме завдяки підросту забезпечується відновлення лісового угруповання.

Кущовий ярус (підлісок) – відіграє певну роль щодо місця гніздування різних лісових птахів. Підлісок у першому дослідному відділу відсутній.

Під наметом підросту у першому відділі дослідного кварталу розміщується трав’янистий ярус, його загальне проективне покриття змінюється від 15-20 до 30-70%. У травостої можна виділити кілька під’ярусів; верхній (80-100 см) зазвичай створюють високорослі злаки першої величини: костриця велетенська, просянка розлога, а також види парила звичайного; у середньому під’ярусі (30-60 см) ростуть види другої величини: калгану та маренки запашної, нижній під’ярус (10-30 см) складають види третьої величини: копитняк європейський. Домінуючим видом трав’яного ярусу є костриця велетенська.

Зупинимось на детальній характеристиці видів трав’янистого ярусу дослідного відділу.

Костриця велетенська висотою 100 см, проективне покриття 70%, рясність – 5(cop³) (рослини зустрічаються дуже рясно, але немає суцільного змикання особин), фенофаза – з’являються перші квіти, життєвість – 3а, розміщення – плямою злитою поодинокою у фітоценозі. Просянка розлога висотою 100 см, проективне покриття 60%, рясність – 5(cop³) (рослини зустрічаються дуже рясно, але немає суцільного змикання особин), фенофаза – з’являються перші квіти, життєвість – 3а, розміщення – плямою (macula) злитою поодинокою у фітоценозі. Парило звичайне висотою 80 см, проективне покриття 15%, рясність – 1(sol) (рослини зустрічаються одинично), фенофаза – рослина у повному цвітінні, життєвість – 3б, розміщення – поодиноко у всьому фітоценозі. Калган висотою 50 см, проективне покриття 30%, рясність – 4(cop²) (рослини зустрічаються рясно), фенофаза – рослина дає основний аспект, життєвість – 3, розміщення – групою дифузно поодинокою у фітоценозі. Маренка запашна висотою 30 см, проективне покриття 15%, рясність – 1(sol) (рослини зустрічаються одинично), фенофаза – рослина відцвіла, але плоди ще не достигли, життєвість – 3а, розміщення – поодиноко у всьому фітоценозі. Копитняк європейський висотою 15 см, проективне покриття 20%, рясність – 2(sp) (рослини зустрічаються розсіяно у відносно невеликій кількості), фенофаза – рослина відцвіла, але плоди ще не достигли, життєвість – 3а, розміщення – групою дифузно поодинокою у фітоценозі.

Таким чином, слід відмітити, що деревостан першого відділу утворений широколистяними породами – дубом звичайним, бахматом амурським, липою дрібнолистою та грабом звичайним. За силою ценотичного впливу – це едифікатори або будівельники рослинних угруповань. У трав’яному покриві першого відділу східних кварталів Прибузького лісництва домінують костриця велетенська та просянка розлога з якими формуються дубово-грабово-кострицева, дубово-липова-кострицева, дубово-грабово-просянкова, дубово-липово-просянкова, а також менш поширені інші асоціації. В їх травостої, крім уже названих домінант, ростуть парило звичайне, калган, маренка запашна, копитняк європейський та інші.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Байтала В. А. Ліс і навколишнє середовище / В. А. Байтала // Лісовий і мисливський журнал. – 2004. – №3. – С. 14-18.

2. Бобко А. О. За деревиною лісу не бачать / А. О. Бобко //Віче. – 2009. – №2. – С. 26-30.

3. Бондар А. О. Формування лісових насаджень у дібровах Поділля / А. О. Бондар, М. І. Гордієнко. – К. : Вид-во «Урожай», 2006. – 336 с.

4. Бондар В. С. Комплексне використання і охорона лісів / В. С. Бондар, Р. А. Талішевський. – К.: Урожай, 1985. – 183 с.