Чайка І.В., Гуменюк Ю. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СТРАТЕГІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ЗБЕРІГАННЯ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ

Перехід до ринкової економіки, поява великої різноманітності організаційно-правових форм підприємств, залучення в сферу торговельної діяльності значної частини населення, розвиток конкуренції, необхідність широкого впровадження сучасного обладнання і прогресивних технологій зумовили необхідність у нових підходах до організації технологічних процесів на підприємствах та управління товарними запасами.

Відмітимо, що товарні запаси – будь-які ресурси підприємства, які призначені для використання, але тимчасово не використовуються. Виробничий процес не може забезпечуватися без наявності запасів матеріально – технічних ресурсів, без їх поступового використання. Основна причина, що обумовлює необхідність створювати запаси, є та, що в реальних умовах неможливо забезпечити сумісність моменту створення певного ресурсу з моментом його використання [3, с.146].

Стратегія управління товарними запасами здійснюється на різних рівнях та включає в себе комплекс заходів, спрямованих на формування та підтримання їх оптимального обсягу.

Слід підкреслити, що підприємство повинно забезпечити оптимальний рівень інвестування у запаси, на який впливатимуть такі чинники:

– рівень забезпеченості потреб виробництва та реалізації;

– запобігання наявності надлишкових запасів, у яких немає потреби [4].

В умовах нестабільної економіки та жорсткої конкуренції успіх фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від мистецтва планування й контролю за придбанням запасів, тобто від мистецтва управління запасами.

Отже, основною метою управління запасами є встановлення своєчасності поставки запасів і мінімізація витрат, що пов’язані із замовленням та їх зберіганням.

Необхідно зазначити, що стратегія управління товарними запасами базується на зборі і систематизації внутрішньої інформації про фактичне положення товарних запасів, швидкості їх реалізації, відповідність попиту, зовнішній інформації про кон'юнктуру відповідного сегменту споживчого ринку і моніторингу товарної пропозиції (збутової і цінової політики постачальників), також враховує планові показники за об'ємом реалізації товарів і використання матеріальних і фінансових ресурсів.

Вважаємо, що особлива увага на підприємстві повинна бути приділена стратегії щодо поліпшення умов зберігання товарних запасів.

Під умовами зберігання розуміють навколишнє середовище, в якому і під дією факторів якого перебувають товари на складі (температура, вологість, освітленість, хімічний склад газового середовища тощо) [2, с.169].

Для кожного виду товарів умови зберігання встановлені державними стандартами або технічними умовами на їх виготовлення, а також спеціальними інструкціями з їх зберігання. При цьому при визначенні режиму та умов зберігання товарів на складі необхідно враховувати тривалість перебування на складі товарів поточного запасу.

Чіткий порядок розміщування товарів дає можливість швидко знаходити необхідні товари при відпусканні їх оптовим покупцям або вільне місце для розміщування нової партії товарів. Він полегшує облік, сприяє впровадженню автоматизації управління складським процесом, полегшенню складської вантажопереробки.

Розробка системи розміщування товарів передбачає розрахунок необхідної площі для зберігання окремих груп товарів з урахуванням обсягів та порядку надходження товарів на склад і їх реалізації, визначення дільниць для зберігання окремих груп товарів за умови забезпечення правильного товарного сусідства і можливості постійного нагляду за їх збереженням, закріплення постійних місць зберігання (секцій, дільниць, стелажів, полиць, комірок) за товарами певних груп, підгруп і різновидів (найменувань). При цьому проводять групування товарів за асортиментною ознакою та однорідністю режимів зберігання, визначають перелік товарів, які потребують спеціальних приміщень з урахуванням специфічних властивостей товару (вологість, здатність сприймати сторонні запахи, товарне сусідство, черговість відпускання) [2, с.170].

Важливою умовою під час проектування та організації процесів зберігання товарів є дотримання товарного сусідства. Тому товари, котрі можуть шкідливо вплинути на інші потрібно зберігати ізольовано від інших товарів, котрі легко сприймають вологу і сторонні запахи. Особливу увагу потрібно звергати на необхідність ізольованого зберігання горючих та легкозаймистих товарів.

У ході зберігання товарів на складі має здійснюватись контроль їх кількості та якості через систематичний огляд (не рідше від 1-2 разів на місяць) кожного місця зберігання з тим, щоб виявити псування, усунути його причини там, де це можливо, і відновити нормальні умови зберігання.

Зазначимо, що створення та утримання запасів тягне за собою певні витрати, які дуже часто перевищують чверть вартості самих запасів. Тому кожен керівник намагається мінімізувати суму цих витрат і одночасно залишити той рівень обслуговування клієнтів, який їх задовольняє [5].

Необхідно підкреслити, що рівень запасів певним чином також залежить від попиту споживачів та той чи інший товар. Для того, щоб задовольнити попит на заданому часовому інтервалі необхідно створити запас матеріальних ресурсів або предметів споживання – в чому і полягає вирішення завдань управління запасами.

Для ефективної стратегії управління запасами потрібно визначати кількість замовленої продукції і терміни здійснення замовлень, що дозволить задовольнити попит через:

1) одноразове створення запасу на весь потрібний період часу;

2) створення необхідного запасу для кожного періоду [1, с.197].

Перший випадок відповідає недостатньому запасу, а другий – залишковому.

Аналізуючи обидва випадки можна стверджувати, що при залишковому запасі потрібні більші капітальні вкладення, проте дефіцит виникає рідше і частота розміщення замовлень менша. На відміну від залишкового запасу, при недостатньому запасі виділені капітальні вкладення зменшуються, але частота розміщення замовлень і загроза дефіциту зростає. І тому для обох випадків характерні економічні втрати.

В умовах високої мінливості зовнішнього середовища важливе значення в процесі стратегічного управління має проведення оперативного регулювання об'єму запасів і контроль за їх станом.

Дана робота передбачає контроль над станом і ходом реалізації існуючих товарних запасів, розробку графіка завезення товарів, визначення оптимального об'єму партії постачання і час подачі замовлення на постачання, виявлення об'ємів і причин утворення наднормативних товарних запасів, обґрунтування і реалізація системи заходів щодо запобігання виникнення наднормативних запасів і політики реалізації.

Варто зазначити, що існує декілька стратегій управління запасами на підприємстві. До таких стратегій управління товарних запасів можна віднести такі:

-стратегія найбільшої обачності. Відповідно до даної стратегії розмір необхідного запасу визначається як забезпечення максимального споживання запасів протягом одного дня на найбільшу тривалість періоду постачання, яке мало місце по виданим підприємством замовленням. В результаті створюються запаси, які практично не можуть бути повністю використані до моменту оформлення чергового замовлення на їх поповнення.

-стратегія додаткового резерву. Гарантія потреб забезпечується в цьому випадку за рахунок створення додаткового резерву матеріальних ресурсів.

-стратегія відсотка від попиту. В основі даної стратегії лежить аналіз частоти попиту на матеріальні запаси за результатами роботи протягом одного дня [1, с.199].

Кожна стратегія управління товарними запасами повинна бути націлена на задоволення попиту усіх груп споживачів. Секрет ефективної сегментації логістичних операцій ґрунтується на правильній розстановці пріоритетів при управлінні товарними запасами, мета якої - повне забезпечення потреб споживачів.

Отже, запаси створюються для задоволення попиту, тому життєво важливо мати досить точну оцінку обсягу і часу попиту. Точно так само необхідно знати час виконання замовлення, а також яким чином можуть мінятися показники попиту і терміни виконання замовлення. Тому основна мета управління запасами – досягти задовільного рівня обслуговування споживачів, у той же час, утримуючи витрати на підтримку запасів у розумних межах.

Література

1. Воскобоєва О.В., Воскобоєва О.С. Стратегія управління товарними запасами // Вісник ЖДТУ. - №4. – 2011. – С. 197-199.

2. Гринів НТ., Кіндій М.В., Жданович Р.В. Актуальні проблеми управління запасами // Вісник Хмельницького національного університету 2011. - № 6. - T. 2. – С. 168-171.

3. Мельник О.Г., Нагірна М.Я. Процес планування товарних запасів на підприємствах // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.8. – С. 145-150.

4. Писаренко Т.М. Облік постачання сировинних і товарних запасів: управлінський аспект [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vviem/2011_2/32.pdf.

5. Череп О.Г. Удосконалення методів управління товарно-матеріальними запасами на машинобудівних підприємствах [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Aprer/2010_6_1/25.pdf.