Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут», Україна

МЕТОДИКА – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЕЛЕМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДСИСТЕМИ АНАЛІТИЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

Як показує досвід створення методичного забезпечення підсистеми аналітичної обробки інформації на підприємствах суднобудівної та машинобудівної галузі, зміст методики аналізу, її структура, передбачені в ній технічні рішення в основному визначаються трьома факторами (чинниками) впливу: специфікою об’єктів управління; принципами організації управлінських систем; особливостями аналізу як функції управління. У першому випадку на методику впливають об’єкти управління, в яких насамперед знаходять своє відображення конкретні процеси постачання, виробництва продукції та її реалізації. У другому випадку на зміст методики впливають цілі та призначення системи управління в цілому, існуюча методологія виконання функцій планування, обліку і регулювання, у взаємозв’язку з якими здійснюється функція аналізу. І в третьому випадку зміст методики багато в чому визначається особливостями безпосередньо функції аналізу – його цілями, методами дослідження, способами та прийомами вивчення виробничо-господарської діяльності і інше.

Вплив перерахованих факторів (чинників) веде до того, що створені для різних об’єктів управління методичні матеріали (вказівки) із аналітичної обробки інформації, з одного боку, мають яскраво виражені галузеві та внутрішньогалузеві особливості, а з іншого – мають досить багато спільного в своєму змісті.

Роль методики аналітичної обробки інформації виробничо-господарської діяльності промислових підприємств та виробничих об’єднань важко переоцінити, але особливо вона зростає в умовах створення функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення суб’єктів господарської діяльності, подальшого поглиблення та трансформації ринкових процесів у економіці України. Удосконалення аналізу веде до створення якісно нового механізму реалізації цієї функції, до інтенсифікації і розвитку методів здійснення аналізу. Тому в процесі організації економічного аналізу в функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення промислових підприємств та виробничих об’єднань більш за все відчувається потреба у всебічно обґрунтованих методичних матеріалах. Це пояснюється тим, що методика аналітичної обробки інформації дозволяє, з одного боку, встановити перелік аналітичної інформації, потрібної для прийняття управлінських рішень, а з іншого боку – визначити потреби в початкової інформації, яка потрібна для виконання відповідних розрахунків. Тобто методика надає можливість визначити інформаційний вихід та інформаційний вхід підсистеми аналітичної обробки інформації.

Відображаючи комплексно всі сторони та процеси виробничо-господарської діяльності промислових підприємств і виробничих об’єднань, методика формує склад задач підсистеми аналітичної обробки інформації, визначає їх взаємозв’язки й послідовність вирішення, що забезпечує побудову моделі функціональної структури підсистеми.

Пропонуючи способи та прийоми дослідження різних аспектів виробничо-господарського процесу, методика тим самим дозволяє визначити алгоритми вирішення (принципові схеми розрахунку) задач підсистеми аналітичної обробки інформації. Надаючи вказівки щодо використання результатів економічного аналізу, методика створює можливість вибору найбільш придатних способів та форм надання вихідної інформації підсистеми аналітичної обробки інформації.

При відсутності точних постановок аналітичних задач методика виступає практично єдиним джерелом інформації для вироблення попередніх рішень у галузі технічного та організаційного забезпечення підсистеми аналітичної обробки інформації. При цьому методичні матеріали повинні задовольняти наступним вимогам:

1. Методика економічного аналізу повинна забезпечувати реалізацію встановлених цілей дослідження (надавати висновки відносно процесів, які відбуваються; забезпечувати можливість складання прогнозу на перспективу та інше);

2. Методика повинна передбачати суцільне за охопленням та безперервне за часом вивчення процесів виробничо-господарської діяльності (усі аспекти діяльності промислових підприємств та виробничих об’єднань – економічні, технічні, соціальні повинні підлягати економічному аналізу в усі часові інтервали);

3. У методиці повинні бути відображені функціонально необхідні процеси економічного аналізу, а не ті, що традиційно склалися на тому або іншому об’єкті управління;

4. Запропоновані в методиці способи та прийоми дослідження виробничо-господарської діяльності промислових підприємств та виробничих об’єднань повинні бути обґрунтовані і зорієнтовані на отримання необхідної та достатньої аналітичної інформації;

5. Методика повинна бути системним описом виконання функції аналізу виробничо-господарської діяльності на відповідному рівні управління виробництвом.

Таким чином, узагальнюючи викладене можна сказати, що методика являє собою найважливіший елемент забезпечення ефективного розвитку підсистеми аналітичної обробки інформації, який багато в чому визначає підсистему та характер рішень за іншими її забезпечуючими складовими елементами. Внаслідок цього очевидно, що розроблення, затвердження та передача методичних матеріалів із аналітичного забезпечення підприємствам і організаціям, які проектують у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення промислових підприємств та виробничих об’єднань підсистему аналітичної обробки інформації, повинна бути здійснена в першу чергу та передувати проведенню проектних робіт за іншими видами забезпечення підсистеми.